Справа № 712/3058/26
Провадження № 6-а/712/6/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Пономаря В.О.,
за участі секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси матеріали заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про зміну порядку виконання рішення,
ВСТАНОВИВ:
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Ярош С.В. через систему «Електронний суд» звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою, в якій просить змінити порядок виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.03.2026 та додаткового рішення Соснівського районного суду від 03.04.2026 у справі № 712/3058/26 шляхом стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів із ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 532 грн 48 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
В обґрунтування заяви представником заявника зазначено, що 30.06.2026 до ГУ ДКС України у Черкаській області (далі - Головне управління) надійшла заява представника позивача щодо виконання виконавчих листів Соснівського районного суду м. Черкаси, виданих 15.06.2026 у справі № 712/3058/26 на виконання вищезазначених судових рішень.
На дату звернення представника позивача до органу казначейства із заявою про виконання виконавчого листа Головне управління позбавлене можливості провести безспірне списання коштів з рахунків боржника у зв`язку з їх відсутністю.
Відповідно до приписів абз. 2 п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 07.06.2025 № 1021/7/2116 повідомив Головне управління про зарахування боржника на фінансове забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Боржник (відповідач) є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 без статусу юридичної особи, має окремий код ЄДРПОУ, а тому заявник фактично просить суд деталізувати порядок виконання судового рішення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як вбачається з листа № 1021/7/2116 від 07.06.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутня централізована бухгалтерія, яка здійснює бухгалтерське обслуговування боржника згідно укладеного договору, а тому у Головного управління відсутня можливість самостійного безспірного списання коштів з рахунків безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_2 без відповідної зміни судом порядку виконання судових рішень.
Представник заявника ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, натомість 17.07.2026 (надійшла 20.07.2026) скерував до суду заяву, у якій просить проводити судове засідання без участі представника Головного управління, заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 , представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 та представник ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду заяву повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд встановив наступне.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.03.2026 у справі № 712/3058/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено. Крім того, стягнутоз ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 532 грн 48 коп.
Згідно даних КП «ДСС» вказане рішення Соснівського районного суду м. Черкаси набрало законної сили 31.03.2026.
Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.04.2026 у справі № 712/3058/26 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, стягнутоз ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Згідно даних КП «ДСС» вказане рішення Соснівського районного суду м. Черкаси набрало законної сили 14.04.2026.
Соснівським районним судом м. Черкаси видано виконавчі листи від 15.06.2026 про стягнення із ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь Бєломєстного судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 532 грн 48 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
З наданих разом із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення документів встановлено, що Головне управління є виконавцем по безспірному списанню коштів, а саме судових витрат з відповідача на користь позивача, однак фактично позбавлене можливості провести таке списання коштів з рахунків відповідача у зв`язку із їх відсутністю.
Відповідно до приписів абз. 2 п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства (абз. 1 п. 7 Положення № 154). Верховний Суд у своїх постановах від 27.03.2024 у справі № 344/6751/22 та від 12.11.2025 у справі № 524/7691/23 виснував, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.
Отже, відповідач є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 без статусу юридичної особи, має окремий код ЄДРПОУ, а тому заявник фактично просить суд деталізувати порядок виконання судового рішення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Із листа ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1021/7/2116 від 07.06.2025 вбачається, що оскільки згідно рішення командувача Сухопутних військ ЗСУ № 52195 від 26.10.2021 районні територіальні центри комплектування зараховані на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Обов`язки щодо ведення бухгалтерського обліку, виконання завдань бухгалтерської служби фінансування розрахунків оплати праці, перерахування до бюджету податків районних територіальних центрів комплектування покладено на бухгалтерську службу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Отже, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.03.2026 у справі № 712/3058/26, яке набрало законної сили 31.03.2026, та додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.04.2026, яке набрало законної сили 14.04.2026 на даний час не виконані в частині стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат, у зв`язку із відсутністю у відповідача рахунків.
Надаючи правову оцінку поданій заяві, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для виконання для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Порядок виконання судового рішення визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Приписами ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в ч. 1 цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає ст. 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги ст. 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі «Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey)», п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
У даній справі суд не здійснює вихід за межі заявлених вимог та не вирішує питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.
Встановлення такого способу виконання направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України.
Судом також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відповідно до ст. 378 КАС України.
Отже, заява представника ГУ ДКС України в Черкаській області Яроша С.В. про зміну порядку виконання судового рішення (в порядку ст. 378 КАС України) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про зміну порядку виконання рішення - задовольнити.
Змінити порядок виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.03.2026 у справі № 712/3058/26 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення із ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів із ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 532 грн 48 коп.
Змінити порядок виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.04.2026 у справі № 712/3058/26 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення із ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів із ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 03.08.2026.
Суддя В.О. Пономар