Ухвала № 138716409 у справі № 613/2230/24 від 04.08.2026

УХВАЛА

04 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 613/2230/24

провадження № 61-9882ск26

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 22 січня 2026 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, Управління освіти Валківської міської ради, про захист прав, припинення дискримінаційних дій, публічне вибачення та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, Управління освіти Валківської міської ради, у якому просив суд:

- зобов`язати посадових осіб відповідача-1 та відповідача-2 припинити дискримінаційні дії щодо нього, а саме: визнати безпідставність встановлення «конфлікту інтересів» стосовно родичів, які працюють у ліцеї; скасувати результати перевірок та службових розслідувань, які не підтвердили жодних порушень, але мали ознаки упередженості; забезпечити виплату щорічної грошової винагороди працівникам ліцею, які є родичами позивача, відповідно до трудового законодавства;

- зобов`язати посадових осіб відповідача-1 та відповідача-2 публічно вибачитися перед ним у присутності трудового колективу Серпневого ліцею на загальних зборах колективу, зазначивши про відсутність порушень у його діях;

- притягнути посадових осіб відповідача-1 та відповідача-2 до дисциплінарної відповідальності за систематичні дії дискримінаційного характеру щодо нього;

- стягнути з відповідача-1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000 грн;

- стягнути з відповідача-2 компенсацію моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 22 січня 2026 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 25 червня 2026 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

18 липня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла до суду 23 липня 2026 року), у якій просить скасувати рішення Валківського районного суду Харківської області

від 22 січня 2026 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 червня 2026 року в частині відмови у задоволенні його позовних вимог про зобов`язання припинити дискримінаційні дії щодо нього (включно з вимогами про визнання безпідставним встановлення «конфлікту інтересів» стосовно його родичів, які працюють у ліцеї, скасування результатів перевірок та службових розслідувань, забезпечення виплати щорічної грошової винагороди працівникам ліцею, які є родичами позивача, відповідно до трудового законодавства) та про стягнення з відповідачів компенсації моральної шкоди, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі серед додатків до неї зазначено документ про сплату судового збору, копії касаційної скарги та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи та копії оскаржуваних судових рішень, однак відповідно до акту від 23 липня 2026 року № 477, складеного працівниками Касаційного цивільного суду, під час розкриття конверта виявлено відсутність всіх документів, зазначених у додатках до касаційної скарги у справі № 613/2230/24, яка надійшла від ОСОБА_1 .

Статтею 392 Цивільного процесуального кодексу України визначено вимоги до форми і зміст касаційної скарги.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі № 523/4124/21 сформовано висновок, що вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, отже судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2024 році.

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн).

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує судові рішення в частині відмови у задоволенні трьох позовних вимог немайнового характеру (зобов`язання визнати безпідставність встановлення «конфлікту інтересів»;зобов`язанняскасувати результати перевірок та службових розслідувань; зобов`язання забезпечити виплату щорічної грошової винагороди) та позовної вимоги майнового характеру (відшкодування моральної шкоди).

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9 689,60 грн ((1 211,20 грн * 3 + 1 211,20 грн) * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): [рахунок приховано], ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додані копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Таким чином, заявнику необхідно надати копії касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у цій справі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 22 січня 2026 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 червня 2026 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк

до 18 серпня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников