УХВАЛА
04 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 752/23829/20
провадження № 61-8204ск26
Верховний Суд у складі судді Другої палати Касаційного цивільного суду Воробйової І. А.,вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Цимбалюка Михайла Григоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
18 червня 2026 року адвокат Цимбалюк М. Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року у справі за позовом ТОВ «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення її недоліків, який становив десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.
Зокрема, заявнику було необхідно: 1) подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням поважних причин пропуску такого строку та наданням доказів на їх підтвердження; 2) сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 26 624,00 грн.
13 липня 2026 року адвокат Цимбалюк М. І. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору № 8420-7555-9792-0440 від 09 липня 2026 року та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути.
В ухвалі Верховного Суду від 01 липня 2026 року наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження визнано неповажними та звернуто увагу на необхідність подання належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду з касаційною скаргою.
На виконання вимог зазначеної ухвали адвокат Цимбалюк М. Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому зазначив, що первинну касаційну скаргу було подано в межах строку, встановленого законом. Разом із тим після її повернення представник, за його твердженням, не отримав через підсистему «Електронний суд» копію ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги з причин, які від нього не залежали, у зв`язку із чим не мав можливості своєчасно усунути виявлені недоліки.
Адвокат також зазначає, що про постановлення зазначеної ухвали йому стало відомо лише після її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, після чого недоліки касаційної скарги були усунуті без зволікання, що, на його думку, є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Перевіряючи наведені доводи, Верховний Суд встановив, що постанову Київського апеляційного суду ухвалено 02 квітня 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України останнім днем строку на її касаційне оскарження було 04 травня 2026 року. Як убачається з матеріалів касаційної скарги, саме цього дня адвокат Цимбалюк М. Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , уперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, подавши її через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2026 року зазначену касаційну скаргу на підставі пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України повернуто особі, яка її подала. Загальний доступ до цієї ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено 20 травня 2026 року. Крім того, копію зазначеної ухвали Верховний Суд направив ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку за адресою, зазначеною в касаційній скарзі.
Повторно з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року адвокат Цимбалюк М. Г., звернувся до Верховного Суду 18 червня 2026 року, тобто через місяць після постановлення ухвали Верховного Суду про повернення раніше поданої касаційної скарги.
Суд звертає увагу, що поновлення процесуального строку є винятком із загального правила щодо обов`язковості дотримання встановлених законом строків звернення до суду та можливе лише за наявності належно підтверджених поважних причин їх пропуску. Безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, суперечило б принципу правової визначеності та порушувало б баланс між правом особи на доступ до суду і принципом остаточності судового рішення.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У статті 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зроблено висновок, що «особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи. … Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу».
Як на поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження адвокат посилається на неотримання в електронному кабінеті ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги. Водночас Верховний Суд враховує, що особа, яка ініціювала судовий розгляд та є заінтересованою у результаті його вирішення, повинна виявляти належну процесуальну активність, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та в розумні проміжки часу цікавитися станом розгляду справи, у тому числі вживати заходів для отримання інформації про ухвалені у справі судові рішення.
За таких обставин виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху не може бути визнане належним, оскільки наведені адвокатом підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не є поважними та належним чином обґрунтованими. Поважність причин пропуску процесуального строку має бути підтверджена відповідними та допустимими доказами, які свідчили б про існування об`єктивних, непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду з касаційною скаргою. Проте таких доказів адвокат суду не надав. За таких обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
За змістом частини другої статті 393 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
Оскільки недоліки касаційної скарги не були повністю усунуті, цю скаргу слід визнати неподаною та повернути.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 393 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу адвоката Цимбалюка Михайла Григоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова