Справа № 127/1662/26
Провадження № 2/127/281/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Жмеринська державна нотаріальна контора Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошової компенсації,
УСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Жмеринська державна нотаріальна контора Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошової компенсації.
Ухвалою суду від 23.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
31.07.2026 відповідачка ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву, відповідно до якої просить визначити, що розмір частки ОСОБА_4 у праві власності на спільне майно подружжя, а саме нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 40,4 кв.м., приміщення №4, що складається з торгових залів 4-1, 4 2 та туалету 4-3, за адресою: АДРЕСА_1 - становить 4/5 частки. Визначити, що розмір частки ОСОБА_4 у праві власності на спільне майно подружжя, а саме будівлю магазину загальною площею 90,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - становить 4/5 частки.
Згідно ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до дійсних обставин справи вбачається, що предметом первісного позову є визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошової компенсації.
Приймаючи до уваги, що вимоги за первісним та зустрічним позовами взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, форма і зміст зустрічної позовної заяви відповідає вимогам ст.194 ЦПК України, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов та об`єднати його в одне провадження з первісним.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 193, 194, 260, 274, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом - задовольнити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Жмеринська державна нотаріальна контора Вінницької області, ОСОБА_3 про визначення розміру частки у праві власності прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Жмеринська державна нотаріальна контора Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошової компенсації.
Відповідач за зустрічним позовом протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали має право подати до суду відзив в якому викласти свої заперечення проти позову. До відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
Роз`яснити учасникам справи, що до відзиву, пояснень, відповіді на відзив та заперечень додаються документи, що підтверджують їх надіслання (надання) доданих до них доказів іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Третя особа протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення копії цієї ухвали має право подати відзив або пояснення щодо позову, в яких викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. До пояснень або відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються аргументи і міркування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: