Справа № 127/1662/26
Провадження № 22-ц/801/2266/2026
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.
Доповідач :Береговий О. Ю.
УХВАЛА
12 серпня 2026 року Справа № 127/1662/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2026 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Жмеринська державна нотаріальна контора Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошової компенсації,
в с т а н о в и в :
30 липня 2026 року у системі «Електронний суд» була сформована апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Чернілевської Р.В. на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2026 року про забезпечення позову, в якій одночасно ініціювалося питання про поновлення строку на апеляційне оскарження цієї ухвали суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для подання апеляційної скарги адвокат Чернілевська Р.В. посилається на те, що оскаржувана ухвала суду про забезпечення позову була постановлена 20 січня 2026 року, однак апелянт отримала можливість ознайомитись із її змістом лише 15 липня 2026 року після того, як представнику апелянта, адвокату Чернілевській Р.В. було надано доступ до матеріалів даної цивільної справи у підсистемі «Електронний суд».
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 серпня 2026 року витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції, які надійшли до Вінницького апеляційного суду 07 серпня 2026 року.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд виходить з такого.
Положеннями статті 354 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати наданих процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Заінтересовані особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ, свідчить, що апеляційний суд під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що існують поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожній справі національні суди мають перевіряти чи є підстави для поновлення строків на оскарження, виправдовуючи втручання у принцип res judicata (принцип визначеності).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. Особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має виходити із того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків апеляційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Оскаржуване судове рішення постановлено судом першої інстанції 20 січня 2026 року.
Відповідно до супровідного листа від 20 січня 2026 року копію ухвали направлено на адресу ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .
З копії конверта та рекомендованого повідомлення вбачається, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Як зазначалося, апеляційна скарга подана 30 липня 2026 року, тобто зі значним пропущенням строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку адвокат Чернілевська Р.В. зазначає, що апелянт отримала можливість ознайомитись із змістом оскаржуваної ухвали лише 15 липня 2026 року після того, як представнику апелянта, адвокату Чернілевській Р.В. було надано доступ до матеріалів даної цивільної справи у підсистемі «Електронний суд».
Проте до апеляційної скарги не долучено доказів отримання оскаржуваної ухвали суду.
За таких обставин зазначені представником ОСОБА_1 - адвокатом Чернілевською Р.В. підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними (ч. 3 ст. 357 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 357, ст. 185 ЦПК України, а скаржнику надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 185, ст.356, ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Визнати неповажними зазначені представником ОСОБА_1 - адвокатом Чернілевською Русланою Віталіївною підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2026 року про забезпечення позову.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2026 року про забезпечення позову залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що у разі не виконання у встановлений судом строк зазначених вимог цієї ухвали про подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо наведені у ній підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О. Ю. Береговий