Судові рішення

Ухвала № 138718819 у справі № 160/22781/26 від 04.08.2026

Ухвала від 04.08.2026 в адміністративній справі № 160/22781/26 (категорія «Адміністрування окремих податків, зборів, платежів»). Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд, суддя Чернявська Тетяна Іванівна.

Справа№ 160/22781/26
СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
СуддяЧернявська Тетяна Іванівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяАдміністрування окремих податків, зборів, платежів
Дата ухвалення04.08.2026
Надійшло до реєстру05.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138718819

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 серпня 2026 року Справа № 160/22781/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», поданою в його інтересах адвокатом Дружиною Тетяною Геральдівною, до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

УСТАНОВИВ:

30 липня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (далі - позивач), подана в його інтересах адвокатом Дружиною Тетяною Геральдівною, до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), у якій представник позивача просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 2 вересня 2025 року № Ю-554-46 на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 258 891 924,48 грн.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Тобто, за одну вимогу майнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі не менше 3328,00 грн.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об`єднано декілька вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).

Позивачем у цій справі заявлено одну вимогу майнового характеру.

Ціна позову складає 258 891 924,48 грн. Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 33280,00 грн.

Позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову в паперовій формі з позовними вимогами майнового характеру у загальному розмірі 33280,00 грн не сплачено.

До позовної заяви представником позивача долучено заяву від 24 липня 2026 року № 24/07 про відстрочення сплати та зменшення судового збору.

На обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначила, що у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, що спричинене скороченням виробництва ракетно-космічної продукції, яка для підприємства є профілюючою, позивач не має змоги сплатити судовий збір, що підтверджується стрімким падінням фінансових результатів підприємства, дуже значним розміром заборгованості із виплати заробітної плати працівникам, яка відповідно до останньої фінансової звітності станом на 1 січня 2026 року становить 231 150 000,00 грн. Зовнішній борг підприємства складає 8 123 387 000,00 грн, що підтверджується даними Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 1 січня 2026 року.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити клопотання про відстрочення сплати та зменшення судового збору.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).

Водночас, статтею 8 Закону № 3674-VI визначені умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або (пункт 1)

позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або (пункт 2)

предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (пункт 3);

заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника (пункт 4).

Суд зазначає, що доданих до позовної заяви документів недостатньо для вирішення по суті поданого клопотання про зменшення та відстрочення судових витрат, скільки представник позивача не надала суду документального підтвердження неможливості сплатити судовий збір, зокрема не надала банківські виписки по рахунках із вихідними залишками станом на час звернення до суду з позовом, з яких можна встановити реальну наявність / відсутність коштів у підприємства.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду або банківських виписок по всіх рахунках із вихідними залишками станом на час звернення до суду з цією позовною заявою, або документа про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 33280,00 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

При з`ясуванні питання, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), судом встановлено таке.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів судом установлено, що позивач отримав оскаржувану вимогу 8 вересня 2025 року та оскаржив її до Державної податкової служби України, яка за наслідками розгляду скарги ухвалила рішення від 8 жовтня 2025 року № 29163/6/99-00-06-02-01-06 (зміст рішення встановити неможливо, оскільки суду надано лише першу сторінку такого рішення).

Рішення за результатами розгляду скарги отримано позивачем 14 жовтня 2025 року.

Отже, до суду з цим позовом позивач мав звернутися до 14 січня 2026 року включно.

До суду з цим позовом представник позивача звернулась 27 липня 2026 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява.

Представник позивача до позовної зави додала заяву від 24 липня 2026 року № 24/07 про поновлення строку звернення до суду, на обґрунтування якої зазначила, що у межах встановленого законодавством строку позивач звертався до адміністративного суду Дніпропетровської області з відповідним позовом. Востаннє ухвалою від 20 травня 2026 року по справі № 160/9895/26 позов повернуто позивачу.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначила, що позивач є підприємством аерокосмічної галузі, яке включено до переліку 15 особливо важливих підприємств та яке діє в умовах воєнного стану, в т. ч. на підприємстві періодично оголошується простій. Крім того, підприємство скористалось раніше правом звернення до суду, однак ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року та від 20 травня 2026 року позовну заяву було повернуто без розгляду, у зв`язку із чим вважає, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, і тому просить його поновити.

Суд зауважує, що сам по собі факт здійснення діяльності в період воєнного стану та оголошення періодично простою на підприємстві ще не свідчить про неможливість звернення до суду із позовом про захист своїх прав та інтересів в установлені строки. Ступінь впливу простою на можливість позивача своєчасно звернутися з позовом до суду підлягає окремому підтвердженню. Зокрема, сам позивач в період простою реалізував право на оскарження спірної вимоги в адміністративному порядку, що підтверджує його спроможність реалізовувати свої права у спірних правовідносинах. Більш того, ця обставина підтверджує, що у позивача в наявності і сформована позиція щодо суті спірних правовідносин, в зв`язку з чим суд критично оцінює посилання на здійснення діяльності в період воєнного стану та простій, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду.

Окрім того, суд зазначає, що накази про оголошення (продовження) простою не свідчать про факт простою для всіх працівників підприємства, зокрема бухгалтерів та юристів, та не підтверджують неможливості організації дистанційної роботи для таких працівників.

Позов у цій справі подано адвокатом Дружиною Тетяною Геральдівною, повноваження якої підтверджені довіреністю підприємства.

Суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин неможливості представника позивача - адвоката звернутися до суду вчасно.

Також суд критично оцінює посилання представника позивача на той факт, що позивачем первинно дотримано строк звернення до суду, оскільки наявність такого факту жодним чином не дає позивачу беззаперечного права на звернення до суду без наведення поважних причин пропуску строку звернення до суду та не може бути самостійною умовою для поновлення такого строку.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, визнаються судом неповажними.

У постанові від 20 червня 2024 року у справі № 420/29265/23 Верховний Суд зазначив, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків позовної заяви. Як у випадку невиконання вимог статті 160 КАС щодо форми та змісту позову, так і вимог щодо дотримання строку подання позову, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - позовна заява залишається без руху.

Залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. При цьому, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.

У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку, суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними / неповажними.

Мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині для уникнення перешкод для належного виконання учасником справи рішення суду та забезпечення його зрозумілості для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені адвокатом Дружиною Тетяною Геральдівною в заяві від 24 липня 2026 року № 24/07.

Залишити без руху позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», подану в його інтересах адвокатом Дружиною Тетяною Геральдівною, до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Запропонувати представнику позивача протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:

- або банківських виписок по всіх рахунках із вихідними залишками станом на час звернення до суду з цією позовною заявою, або документа про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 33280,00 грн;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали надіслати представнику позивача до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.І. Чернявська

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.08.2026 Ухвала № 138997467 Дніпропетровський окружний адміністративний суд