ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду
03 серпня 2026 року справа № 380/15839/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О., перевіривши у м. Львові матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, -
встановила:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач),в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 2019 року по березень 2026 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток (у разі її виплати), одноразових та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких визначається виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток (у разі її виплати), а також усіх одноразових і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких визначається виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, зокрема надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії та інших виплат, за період з 2019 року по березень 2026 року відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704, а саме: за 2019 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн; за 2020 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн; за 2021 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн; за 2022 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн; за 2023 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн; за 2024 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн; за 2025 рік - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн; за період з 01 січня 2026 року по березень 2026 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у справі є фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зазначена позивачем: АДРЕСА_1 ), яка згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру № 3109464 від 31.07.2026, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Суд також врахуовує і те, що відповідачем у даній справі є Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Постановою від 7 лютого 2022 № 265 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (далі Порядок декларування № 265).
Відповідно до п. 4 Порядку декларування № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Особа, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) якої знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих рф територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
Відповідно до п. 46 Порядку декларування № 265 посадова особа органу реєстрації в день звернення особи приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи; вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 № 265; формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 № 265; за зверненням особи, що декларує/реєструє/знімає задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), або її законного представника (представника) видає витяг з реєстру територіальної громади.
Таким чином, зареєстроване місце проживання (перебування) підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.
Суд звертає увагу, що положення частини 1 статті 25 КАС України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
При цьому, положеннями статті 25 КАС України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання позивача матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Вказана позиція узгоджується з правовими висновками постанови Верховного Суду від 24 червня 2024 року по справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23), що враховується при вирішенні питання визначення територіальної юрисдикції (підсудності) даного позову.
Відповідно до ч.5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, вирішення даного спору має здійснюватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Миколаївську область (Миколаївським окружним адміністративним судом).
Таким чином, дана позовна заява повинна бути передана до суду за зареєстрованим місцем реєстрації позивача - ОСОБА_1 , а саме до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частин шостої та восьмої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Відповідно до частини 1 статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Зважаючи на те, що позовна заява подана із порушенням правил територіальної підсудності, з урахуванням ч. 1 ст. 25, п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне передати її на розгляд Миколаївському окружному адміністративному суду за місцем реєстрації позивача.
При зверненні до Львівського окружного адміністративного суду судовий збір не було сплачено.
Керуючись ст. ст. 19, 20, 29, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
постановила:
Адміністративну справу № 380/15839/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії - передати на розгляд Миколаївському окружному адміністративному суду за підсудністю.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Карп`як О.О.