Справа № 761/44796/25
Провадження № 2/761/5257/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Савчук Ю.Н., за участю секретаря судового засідання Фортуни М.А., розглянувши зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 15.06.2026 року.
Вказаною ухвалою суду було надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня влучення копії ухвали для подання відзиву на позову заяву.
23.07.2026 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Дослідивши матеріали зустрічного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно з ч 1 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Суд перевіривши зустрічну позовну заяву, дійшов висновку про те що зустрічна позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно проводити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123-126 ЦПК.
Ч.1 ст.193 ЦПК України встановлено строк для подання зустрічного позову у строк для подання відзиву на позовну заяву.
Як вбачається із тексту ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.03.2026 року, судом було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення копії даної ухвали.
Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, на виконання вимог ЦПК України, надсилалася судом відповідачу за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду із відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Питання належності вручення судових рішень у випадку повернення на адресу суду поштової кореспонденції із відміткою "за закінченням терміну зберігання" неодноразово було предметом вирішення Верховним Судом.
За висновками Верховного Суду положення ЦПК України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою "за закінченням терміну зберігання", така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист. Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання. Такі висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 640/5058/20, від 04 листопада 2021 року у справі № 826/4978/16, від 29 грудня 2020 року у справі № 640/21490/19, від 27 лютого 2020 року у справі № 640/21490/19, від 22 серпня 2024 року у справі № 560/21175/23.
Ч.6 ст.272 ЦПК України передбачає, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, хоча стаття 272 ЦПК України і не передбачає як причину невручення судового рішення проставлення на ньому відмітки "за закінченням терміну зберігання", проте, у випадках, коли з конкретних обставин справи вбачається зловживання учасником справи наданими йому процесуальними правами, що виявляється у неотриманні поштової кореспонденції за самостійно повідомленою ним адресою, а також вжиття судом заходів, спрямованих на доведення до відома учасника справи обставин ухвалення відповідного судового рішення, доцільним та виправданим є визнання поштового відправлення із проставленою на ньому відміткою "за закінченням терміну зберігання" належним доказом виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій. В такому випадку суд застосовує положення статті 128 ЦПК України у системному зв`язку із приписами статті 272 ЦПК України. Аналогічного підходу дотримується Верховний Суд і у постановах від 25 червня 2025 року у справі № 215/1719/24, від 23 листопада 2023 року у справі № 215/7312/20.
Вказане викладено у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2025 року у справі №640/1574/19 (провадження №К/990/39787/25) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Таким чином, судом вжито усіх заходів, спрямованих на доведення до відома відповідача обставин прийняття справи № 761/44796/25 до провадження та в повній мірі виконано обов`язок щодо повідомлення відповідача про постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.
Однак відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі не було одержано, про що він зазначає у зустрічному позові.
За таких обставин встановити дотримання відповідачем встановленого процесуальним законом строку на подання зустрічного позову не вбачається можливим.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом п. 4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
З врахуванням наведеного, суд вважає за необхідне прийняти до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням оскільки ці позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, вони виникають з одних правовідносин, задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення вимог первісного позову, оскільки визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, виключить задоволення позову про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, так як остання втратить статус користувача житлового приміщення.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднавши його в одне провадження з первісним позовом.
Керуючись положеннями ст. ст. 2, 12, 175, 177, 193, 194, 260 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, об`єднавши його в одне провадження з первісним позовом.
Відповідач за зустрічним позовом має право протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом надіслати суду відзив на зустрічний позов; позивач за зустрічним позовом має право подати відповідь на відзив на зустрічний позов протягом 15 днів з дня вручення йому відзиву на зустрічний позов; відповідач за зустрічним позовом має право подати заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов протягом 5 днів з дня вручення йому відповіді на відзив на зустрічний позов;
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя