УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11081/19 Головуючий у 1-й інст. Адамович О. Й.
Категорія 40 Доповідач Григорусь Н. Й.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Григорусь Н.Й.,
суддів Галацевич О.М., Панкеєвої В.А.,
за участю секретаря судового засідання Кучер А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 296/11081/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання іпотеки припиненою, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 20 грудня 2024 року, постановлену під головуванням судді Адамовича О.Й. у місті Житомирі,
в с т а н о в и в :
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулось до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 13 січня 2020 року у справі №296/11081/19.
В обґрунтування заяви представник зазначила, що ухвалою від 13 січня 2020 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (бокс для автомобілів) літ. «Р-2», цегляна, загальною площею 178,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено ОСОБА_2 та будь-яким іншим компетентним органам та особам вчиняти дії щодо відчуження цього майна. У справі ухвалено постанову Житомирського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у справі №296/11081/19, яка набрала законної сили. Посилаючись на ч. 1, ч. 2 , ч. 7 ст. 158 ЦПК України просила заяву задовольнити.
Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 20 грудня 2024 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 296/11081/19 відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, представник ТОВ «Фінансова компанія «Позика» подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та оцінку зібраних доказів, просила ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 20 грудня 2024 року скасувати, постановити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Позика» про скасування заходів забезпечення позову. На обґрунтування апеляційної скарги представник скаржника зазначила, що у вказаній справі ухвалено рішення, яке набрало законної сили 02 квітня 2024 року. Вважає, що постановлена 20 грудня 2024 року ухвала суперечить положенням ч.ч. 1, 2, 7 ст. 158 ЦПК України.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.
В судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст.ст. 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала відповідає.
Відмовляючи у скасуванні заходів забезпечення позову у вигляді накладеного арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (бокс для автомобілів) літ. «Р-2», цегляна, загальною площею 178,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що заявником ТОВ «Фінансова компанія «Позика» не доведено, а судом не встановлено підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову, не спростовано, що потреба в забезпеченні позову відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першою інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебувала цивільна справа № 296/11081/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Позика», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В., треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який просив визнати припиненою іпотеку нерухомого майна іпотекодавця ОСОБА_1 , а саме нежитлової будівлі (бокс для автомобілів) літ. «Р-2», цегляне, загальною площею 178,9 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлену на підставі договору іпотеки від 21 жовтня 2005 року, що посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за номером 17909; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (бокс для автомобілів) літ. «Р-2», цегляну, загальною площею 178,9 квадратних метрів, що знаходиться в АДРЕСА_1 , від 17 грудня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дарією Володимирівною, та укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Позика» з однієї сторони, та ОСОБА_2 з іншої сторони.
Ухвалою від 13 січня 2020 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (бокс для автомобілів) літ. «Р-2», цегляна, загальною площею 178,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено ОСОБА_2 та будь-яким іншим компетентним органам та особам вчиняти дії щодо відчуження цього майна.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01 березня 2023 року позов задоволено частково. Визнано припиненою іпотеку нерухомого майна іпотекодавця ОСОБА_1 , а саме нежитлової будівлі (бокс для автомобілів) літ. «Р-2», цегляне, загальною площею 178,9 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлену на підставі договору іпотеки від 21 жовтня 2005 року, що посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем, зареєстрований в реєстрі за номером 17909. Визнано недійсним договір від 17 грудня 2018 року купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (бокс для автомобілів) літ. «Р-2», цегляну, загальною площею 178,9 квадратних метрів, що знаходиться в АДРЕСА_1 , від 17 грудня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дарією Володимирівною, та укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Позика» з однієї сторони, та ОСОБА_2 з іншої сторони. У задоволенні позову в частині вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В. відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 березня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (бокс для автомобілів) літ. «Р-2», цегляна, загальною площею 178,9 квадратних метрів, що знаходиться в АДРЕСА_1 , укладеного 17 грудня 2018 року між ТОВ «Позика» та ОСОБА_2 , скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 березня 2023 року у частині визнання припиненою іпотеки нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (бокс для автомобілів) літ. «Р-2», цегляна, загальною площею 178,9 квадратних метрів, що знаходиться в АДРЕСА_1 , встановленої на підставі договору іпотеки від 21 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я., залишено без змін.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч. ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову
Суд може скасувати забезпечення позову у зв`язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.
Скасування заходів забезпечення позову належить відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує. Якщо забезпеченням було завдано збитки, то до особи, яка ініціювала забезпечення, може бути пред`явлено позов про їх відшкодування.
Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.
Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.
Згідно з роз`ясненнями, які викладені у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до вимог процесуального закону клопотання про скасування заходів забезпечення позову має бути вмотивованим.
Разом з тим, у клопотанні представника ТОВ «Фінансова компанія «Позика» не зазначені мотиви, які можуть бути підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову у розумінні п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
З матеріалів справи вбачається, що Верховним Судом переглянуто справу № 296/11081/19 року та ухвалено постанову від 25 лютого 2026 року, якою касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Позика» задоволено. Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 01 березня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року в частині задоволеної вимоги про припинення іпотеки скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Відмовлено в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Позика» про припинення іпотеки.
Разом з тим, на час постановлення Корольовським районним судом м. Житомира оскаржуваної ухвали 20 грудня 2024 року заявником ТОВ «Фінансова компанія «Позика» не доведено підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову, відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах законодавства, колегія суддів відхиляє, оскільки на час подачі клопотання про скасування заходів забезпечення позову були відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, аргументи заявника спростовувались матеріалами справи та зводились до незгоди з ухвалою суду від 20 грудня 2024 року.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 20 грудня 2024 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Одночасно, колегія вважає за доцільне роз`яснити, що згідно ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 20 грудня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Н.Й. Григорусь
Судді О.М. Галацевич
В.А. Панкеєва