04.08.26
22-ц/812/1808/26
Провадження № 22-ц/812/1808/26
У Х В А Л А
04 серпня 2026 року м. Миколаїв Справа № 490/2488/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Царюк Л.М.,
суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Богуславській О.М.,
за участі представника позивачки - ОСОБА_1 ,
представниці відповідача - ОСОБА_2 ,
третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представниці третьої особи ОСОБА_4 - Коренко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_1 про призначення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі за апеляційною скаргою на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2026 року, ухвалене за позовом ОСОБА_5 до Миколаївської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
25 липня 2025 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, вимоги якого уточнила в подальшому, до Миколаївської міської ради, третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про витребування земельної ділянки.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2025 року до участі у справі у якості третіх осіб залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 .
Позов обґрунтовано тим, що 27 червня 2024 року рішенням Миколаївської міської ради № 34/24 було надано громадянці ОСОБА_5 земельну ділянку (кадастровий номер [номер приховано]:01:012:0024) площею 692 кв.м у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 (забудована земельна ділянка). На підставі вказаного рішення Миколаївської міської ради позивачкою було зареєстроване речове право (право приватної власності) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:012:0024, площею 0,0692 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2972897648101).
Відповідно до інформації наданої сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_8 земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:012:0021 має співпадіння та перетин меж з земельною ділянкою [номер приховано]:01:012:0024 яка на праві приватної власності належить позивачці. Співпадіння земельних ділянок складає 95.3704 %
Спірна земельна ділянка була сформована рішенням Миколаївської міської ради від 21 травня 2021 року № 4/462 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для проведення земельних торгів для продажу права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 » було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 50 кв. м з кадастровим номером [номер приховано]:01:012:0021 по АДРЕСА_2 та зазначену земельну ділянку включено до переліку земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.
При цьому, надання у приватну власність позивачці земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:012:0024 площею 0,0692 га було здійснено в рамках повноважень Миколаївської міської ради, а саме розпорядження комунальними землями для потреб обслуговування та будівництва житлового будинку. В зв`язку з тим, що на об`єкті права приватної власності позивачки, а саме земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:01:012:0024 фактично зареєстровано об`єкт права комунальної власності - земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:012:0021, тому є наявні перешкоди у здійсненні права власності позивачки на вказаний об`єкт. Таким чином, існує реальна загроза порушення права власності позивачки шляхом реалізації планів Миколаївської міської ради, а саме продажу спірної земельної ділянки або прав на неї на конкурентних засадах, при тому що вказана ділянка фактично знаходиться на території приватної земельної ділянки позивачки.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_5 просила суд витребувати із володіння Миколаївської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:012:0021 на користь ОСОБА_5 .
Рішенням Центрального районного суду м Миколаєва від 15 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішення суду, ОСОБА_5 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким вимоги позову задовольнити в повному обсязі.
Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_5 заявила клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи, зазначивши, що суд першої інстанції фактично поклав в основу відмови у позові відсутність висновку земельно-технічної експертизи, однак перед цим відмовив позивачці у процесуальній можливості ініціювати та провести таку експертизу, закривши підготовче провадження в той самий день, коли залучив нових третіх осіб та коли представник позивачки просив відкласти підготовче засідання саме через необхідність вирішення питання про призначення земельно технічної експертизи.
У справі існує реальний технічний спір щодо меж, площі, координат та накладення земельних ділянок. Такий спір не міг бути належно вирішений без застосування спеціальних знань у сфері землеустрою, геодезії та кадастру.
Тобто суд першої інстанції створив ситуацію, за якої сторона позивачки була позбавлена реальної можливості подати вирішальний доказ.
Третя особа ОСОБА_4 , в інтересах якої діяла її представниця - ОСОБА_9 , у відзиві на апеляційну скаргу категорично заперечувала проти задоволення клопотання позивачки заявленого на стадії апеляційного розгляду про призначення по справі експертизи.
Позивачка та її представник не довели наявності жодних виняткових обставин чи об`єктивних перешкод, які б заважали їм подати належним чином оформлене письмове клопотання про призначення експертизи під час підготовчого провадження або самостійно надати висновок експерта відповідно до статті 106 ЦПК України.
Призначення експертизи за таких умов призведе лише до безпідставного затягування розгляду справи, порушення прав інших учасників процесу та понесення невиправданих фінансових витрат.
На день розгляду справи інші учасники справи не висловлювали свої думки по заявленому клопотанню.
Заслухавши суддю доповідача з приводу заявленого клопотання про призначення експертизи, дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_5 , в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
Частиною 1 статті 77 передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 4 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно з приписами статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Частина 1 та 2 статті 183 ЦПК України передбачає, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
В суді апеляційної інстанції в ході підготовки розгляду справи питання про призначення експертизи вирішується виключно з одночасним вирішенням питання поважності причин не вирішення такого клопотання в суді першої інстанції (стаття 365 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2 статті 367 ЦПК України).
Заявниця своє клопотання про призначення експертизи обґрунтовує тим, що суд першої інстанції відмовив їй у процесуальній можливості ініціювати та провести земельно-технічну експертизу, закривши підготовче провадження, що позбавило можливості заявити клопотання про призначення такої експертизи.
Апеляційний суд з такими доводами позивачки не погоджується з огляду на таке.
Як встановлено матеріалами справи ухвалою судді Центрального районного суду від 22 квітня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 01 липня 2025 року на 09.30 год. в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва.
13 жовтня 2025 року судом залучено до участі у справі третіх осіб, відмовлено у заявленому клопотанні представника позивачки про відкладення підготовчого провадження, підготовче провадження закрито та призначено до розгляду на 09 грудня 2025 року на 10.00 год.
У вказаній ухвалі зазначено, що «представник позивача - адвокат Орловський М.А. просив суд відкласти підготовче провадження у зв`язку з виникненням питання про призначення земельної експертизи..».
Відповідно до приписів частин и 1-8 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частина 3 статті 189 ЦПК України).
В матеріалах справи відсутнє клопотання позивачки або її представника про продовження підготовчого засідання та письмове клопотання про призначення земельно-технічної експертизи 13 жовтня 2025 року під час закриття підготовчого судового засідання. .
Також матеріали справи не містять письмового клопотання ОСОБА_5 або її представника адвоката Орловського М.А. про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи, заявленого відповідно до вимог статей 182-183 ЦПК України протягом розгляду справи, та відмови суду першої інстанції у його задоволенні.
Доводи про те, що заявити клопотання про призначення експертизи позивачці завадило закриття підготовчого судового засідання є неприйнятними, оскільки, по-перше, матеріали справи не містять такого клопотання з поданням позовної заяви, по-друге, закриття підготовчого засідання не позбавило можливості позивачку або її представника адвоката Орловського М.А. заявити таке клопотання впродовж розгляду справи.
З огляду на зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачка та її представник адвокат Орловський М.А. не надали відповідних доказів поважності причин не повідомлення суду першої інстанції про намір заявляти клопотання про призначення по справі земельно-технічної експертизи та неможливості заявити таке клопотання протягом розгляду справи.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов до висновку, що в задоволенні клопотання ОСОБА_5 , в інтересах якої діяв її представник адвокат Орловський М.А., про призначення судової земельно-технічної експертизи слід відмовити.
Керуючись статтями 103, 104 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання ОСОБА_5 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_1 , про призначення судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Миколаївської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді: Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повне судове рішення складено 04 серпня 2026 року.