Справа № 524/9035/26
Провадження № 2-о/524/289/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року
Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Ковальчук Т. М., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про усиновлення,
ВСТАНОВИВ:
31 липня 2026 року на розгляд судді Ковальчук Т. М. передана для розгляду цивільна справа № 524/9035/26 (провадження №2/524/289/26) за заявою ОСОБА_1 про усиновлення.
Відповідно до статті 39 ЦПК України суддя заявив собі самовідвід у цій справі.
Заява про самовідвід мотивована наявністю обставини, яка відповідає об`єктивному критерію встановлення обґрунтованого сумніву в неупередженості суду з огляду на наступне.
Заявником у цій справі є чинний присяжний Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1, що підтверджується відповідною довідкою заступника керівника апарату суду від 27 липня 2026 року.
Таким чином, головуючий суддя у справі, визначений в порядку автоматизованого розподілу, та заявник у справі залучені до здійснення правосуддя в одному суді. При цьому, головуючий суддя та присяжний залучені до одного складу суду.
Крім того, присяжний за результатами автоматизованого розподілу залучена до складу суду у власній справі, у якій вона є заявником.
Формат спілкування між суддею та заявником у справі не має характеру близького або дружнього, відбувається на діловому рівні в межах загальноприйнятої комунікації суддів та присяжних.
Таким чином, суб`єктивні підстави для заявлення суддею самовідводу відсутні.
Втім, сама по собі обставина, що розгляд заяви здійснюватиме суддя суду, у якому як присяжний здійснює правосуддя заявниця у справі, може створювати в очах розсудливих сторонніх спостерігачів обґрунтовані сумніви щодо неупередженого та об`єктивного здійснення правосуддя.
Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
Також частиною другою статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Відповідно до статті 63 Закону присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 Закону, як передбачено статтею 63 Закону. Тобто, ті обов`язки, що передбачені для судді.
Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними.
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних у конкретній справі здійснюється за допомогою автоматизованої системи.
Фактично законодавець прирівняв статус присяжних до статусу судді. Обов`язковою вимогою до присяжного є постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.
Відповідно до частини другої статті 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
У рішенні Ради суддів України № 40 від 05 липня 2019 роз`яснено, що у судді не виникатиме конфлікт інтересів при розгляді справ, в яких стороною є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, за умови відсутності приватного інтересу.
Тобто, судді при здійсненні правосуддя, в яких стороною є особа - присяжний відповідного суду, для уникнення конфлікту інтересів мають виходити з приватного інтересу, приймати до уваги весь спектр відносини (особисті, дружні, позасудові, тощо), які склались між ними. За умови відсутності приватного інтересу, конфлікт інтересів відсутній. У протилежному випадку конфлікт інтересів усувається у процесуальний спосіб.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
«об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Згідно з пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року N 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Оскільки заявниця у справі ОСОБА_1 є діючим присяжним Автозаводського районного суду м. Кременчука, входить до складу суду разом із суддею та залучена до спільного здійснення правосуддя, з метою дотримання вимог процесуального закону щодо уникнення будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді під час розгляду справи, суд вважає заявлений самовідвід обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36-40 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заявлений самовідвід судді Ковальчук Тетяни Миколаївни задовольнити.
Справу за заявою ОСОБА_1 про усиновлення, передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. М. Ковальчук