Справа № 182/2902/26
Провадження № 2/175/3474/26
УХВАЛА
"04" серпня 2026 р. смт. Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали цивільної справи № 182/2902/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, які було передано на підставі ухвали судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України судом, який помилково направив справу за підсудністю було зроблено запит, відповідь на який було надано 28.05.2026 року.
Із відповіді № 2805198 від 28.05.2026 року вбачається, що відповідач у справі зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що за територіальною підсудністю належить до Солонянського районного суду Дніпропетровської області (52400, Дніпропетровська область, с-ще Солоне, вулиця Строменка, будинок 1, А).
Таким чином, дану справу було направлено помилково до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19, від 05 березня 2020 року у справі № 640/12339/19 зазначено, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад, як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Законом України «Про виконання рішень, застосуванням практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону та є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Таким чином, оскільки дану цивільну справу було помилково направлено до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі ухвали судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області суддя дійшов висновку про необхідність направлення справи до належного суду.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу № 182/2902/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід направити до Солонянського районного суду Дніпропетровської області (52400, Дніпропетровська область, с-ще Солоне, вулиця Строменка, будинок 1, А) як помилково надіслану.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Н. С. Краснокутська