Справа № 182/2902/26
Провадження № 2/192/2028/26
Ухвала
Іменем України
"07" вересня 2026 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н. О., ознайомившись в с-щі Солоне Дніпровського (колишнього Солонянського) району Дніпропетровської області з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
20 серпня 2026 року до суду згідно ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2026 року про передачу справи за підсудністю надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 547966-КС-003 від 18 вересня 2025 року в розмірі 31 850 гривень 00 копійок.
Ухвалою від 01 вересня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня вручення копії ухвали, згідно якої було зазначено про те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання позовної заяви в новій редакції з усуненими недоліками з копією для відповідача або з доказами направлення копії позову відповідачу у випадку усунення недоліків через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
Позивач та його представник - Танцуріна Є. В. 02 вересня 2026 року отримали ухвалу суду від 01 вересня 2026 року в електронному кабінеті, що підтверджується Довідкою про отримання документів в електронному суді.
04 вересня 2026 року до суду було подано заяву про усунення недоліків, до якої додано позов з усуненими недоліками в форматі PDF.
Приймаючи рішення про наявність підстав для повернення позову у зв`язку з не усуненням недоліків, суддя посилається на наступне.
Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 було затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
Наказом від 29 грудня 2023 року № 230/09 ДП «Інформаційні судові системи» було затверджено Інструкцію з використання підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Наказ).
Пунктом 5.2 Розділу 1 Положення встановлено, що електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Згідно Розділу 1 Наказу, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документу засвідчується кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Суддею встановлено, що позовна після постановлення ухвали про залишення позову без руху не була сформована в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», а до суду подано позов, сформований в форматі PDF.
За умовами п. 26 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.
Відповідно до п. 27 Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Статтею 14 ЦПК України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Зі змісту документа під назвою «Позовна заява» в форматі PDF слідує, що він не був сформований за допомогою підсистеми «Електронний суд» в порушення п. 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та п. 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС.
З аналізу ЦПК України в їх системному взаємозв`язку, а також із норм Положення та Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС можна дійти висновків, що електронним підписом за допомогою ЄСІТС повинен бути скріплений процесуальний документ, що подається до суду, а накладення ЕЦП на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.
Таким чином представником позивача шляхом накладення ЕЦП лише було засвідчено справжність оригіналу позову в форматі PDF.
Згідно положень ст. ст. 7,8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Суддя зазначає, що в разі подання позову із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, оригінал позову створюється в електронному вигляді в день його створення у вказаній системі згідно п. 26 Положення.
У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.
Згідно положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачений обов`язок позивача у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 14 травня 2026 року по справі № 320/42687/23 зазначив, що засвідчення ЕЦП позовної заяви як її додатку не нівелює обов`язку заявника сформувати і підписати процесуальний документ у відповідності до вимог процесуального закону та Положення. Колегія суддів також ураховує висновки, сформовані у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 в справі №640/7307/20, щодо застосування положень пункту 26 Положення №1845/0/15-21, а також висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 25.03.2025 у справі №380/25348/23, щодо застосування пункту 26 Положення №1845/0/15-21 та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС (пункт 9).
В п.п. 49, 50 постанови від 14 травня 2026 року по справі № 320/42687/23 Верховний Суд зазначив, що описана вище форма звернення до суду першої інстанції із цим позовом свідчить про недотримання саме вимог до змісту позовної заяви, передбачених частиною п`ятою статті 160 КАС України та необхідність застосування інституту залишення позовної заяви без руху, передбаченого статтею 169 КАС України. Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення цієї позовної заяви є передчасними, а доводи касаційної скарги частково знаходять своє підтвердження.
Однак, оскільки в цій справі усунення недоліків відбулося з порушенням положень ЦПК України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у зв`язку з поданням до суду позову з усуненими недоліками як додатку, тому суддя вважає, що вимоги ухвали від 01 вересня 2026 року про залишення позову без руху не були усунені.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. В даному випадку, свідоме не усунення недоліків може бути розцінено як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивачем не було виконано вимоги ухвали від 01 вересня 2026 року у визначений судом строк, тому є підстави вважати позовну заяву не поданою та повернути її позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 175, 185, 260 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - вважати не поданою і повернути позивачу у зв`язку з неусуненням недоліків у встановлений строк.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 07 вересня 2026 року.
Суддя Н. О. Щербина