ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 676/8106/24
Провадження № 22-ц/820/2134/26
Хмельницький апеляційний суд у складі судді-доповідача П`єнти І.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Магарським Михайлом Зіновійовичем, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року та додаткове рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживача,
в с т а н о в и в:
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року позов ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послуги з розподілу природного газу в сумі 6 794 грн 27 коп. та судовий збір у сумі 3 028 грн 00 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживача відмовлено. Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 211 грн 20 коп. компенсовано за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Додатковим рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2026 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» інфляційні втрати в сумі 221 грн 46 коп., три відсотки річних у сумі 66 грн 47 коп. та пеню в сумі 83 грн 38 коп.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, 02 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Магарський М.З. через підсистему «Електронний суд» подав до Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору. Натомість в апеляційній скарзі представник скаржника зазначає, що ОСОБА_1 повністю звільнений від сплати судового збору на всіх стадіях судового процесу на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки справа пов`язана із захистом його прав як споживача.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Цим Законом установлено права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів
При прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Системний аналіз ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» з врахуванням наведеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/24881/16-ц дає підстави для висновку, що від сплати судового збору на всіх стадіях судового розгляду справи на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» звільненні споживачі, які мають процесуальний статус позивача, тобто особи, які звертаються до суду із позовом, та під час оскарження такими особами судових рішень в судах усіх інстанцій.
Тобто, Закон України «Про захист прав споживачів» визначає право на звільнення від сплати судового збору виключно позивачів, відповідно, відповідачі у такій справі, звертаючись до суду із апеляційними, касаційними скаргами, іншими заявами процесуального характеру, не звільняються від сплати судового збору, крім інших випадків, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, із матеріалів апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду як у частині відмови у задоволенні його зустрічного позову про захист прав споживача, так і в частині задоволення первісного позову ТОВ «Газорозподільні мережі України» про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
У частині оскарження рішення суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 користується пільгою, передбаченою частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки є позивачем за зустрічним позовом, який звернувся до суду за захистом своїх прав як споживача.
Водночас у частині оскарження рішення суду про задоволення первісного позову ТОВ «Газорозподільні мережі України» про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу ОСОБА_1 є відповідачем, а тому дія частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» на нього не поширюється.
Правовий висновок щодо не звільнення споживача від сплати судового збору у випадку його процесуального статусу відповідача викладена в постановах Верховного Суду: від 24 травня 2021 року у справі №361/1219/16, від 10 лютого 2021 року у справі №146/1166/128 та інших, а також в ухвалах Верхового Суду про відмову у відкритті касаційного провадження: від 03 червня 2021 року у справі №531/1673/20, від 29 квітня 2021 року у справі №389/555/20, від 25 березня 2021 року у справі №225/4888/15-ц, від 15 січня 2021 року у справі №522/6218/20 та інших.
Отже, у даному випадку ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору лише в частині апеляційного оскарження рішення щодо зустрічного позову про захист прав споживача. За подання апеляційної скарги в частині оскарження рішення щодо первісного позову про стягнення заборгованості він зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як убачається з матеріалів справи, у 2024 році ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду з позовом майнового характеру до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Згідно з п. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1.1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028 грн.
Судовий збір за подання первісної позовної заяви підлягав сплаті у мінімальному розмірі та становив 3028 грн.
Відповідно до пп. 6.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги фізичною особою або фізичною особою - підприємцем на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, за подання апеляційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 грн (3028 грн х 150 % х 0,8) за такими реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/22030101,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37971775,
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.),
Код банку отримувача (МФО) - 899998,
рахунок отримувача - [рахунок приховано],
Код класифікації доходів бюджету - 22030101,
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ____ (номер справи), Хмельницький апеляційний суд.
Судовий збір буде зарахований при умові правильного зазначення всіх платіжних реквізитів.
Разом з тим, статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 356 ЦПК України, апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Апеляційну скаргу подано та підписано представником ОСОБА_1 - адвокатом Магарським М.З. через підсистему «Електронний суд».
На підтвердження своїх повноважень адвокат додав сформований у підсистемі «Електронний суд» електронний ордер, у якому зазначено, що він виданий на підставі ордера серії ВС № 1410879 від 29 квітня 2026 року.
Частиною 4 статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України № 50 від 20 вересня 2024 року), передбачено, що ордер обов`язково повинен містити, серед іншого, назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Разом із тим, доданий до апеляційної скарги ордер серії ВС № 1410879 від 29 квітня 2026 року не містить відомостей про орган, у якому адвокат здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 та надає йому правничу допомогу, а тому не є належним документом, що підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги.
За таких обставин, скаржнику необхідно надати ордер, оформлений відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Магарським Михайлом Зіновійовичем, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року та додаткове рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2026 року залишити без руху та надати скаржнику строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для сплати судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп. або подання документів, які підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону, а також подання належним чином оформленого ордера, що підтверджує повноваження адвоката Магарського Михайла Зіновійовича на представництво інтересів ОСОБА_1 у Хмельницькому апеляційному суді.
Документ про сплату судового збору (або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати) та належним чином оформлений ордер на підтвердження повноважень представника подати до Хмельницького апеляційного суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. П`єнта