Ухвала № 138747361 у справі № 161/16260/26 від 04.08.2026

Справа № 161/16260/26

Провадження № 2/161/7737/26

УХВАЛА

про залишення без руху

04 серпня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И Л А:

30 липня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, відповідно до якого просить суд:визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину житлового будинку (А-1) з господарськими будівлями та спорудами, а саме: гараж (Б-1), сарай-гараж (В-1), вбиральня (Г), огорожа (№1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

В позовній заяві зазначено ціну позову 350000 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

В порушення вказаних вимог закону, в доданих до позовної заяви матеріалах відсутній документ про грошову оцінку майна, на яке позивачка просить визнати право власності, станом на дату подання позовної заяви, що в свою чергу унеможливлює визначення судом ціну позову та розмір судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, позивачці необхідно надати звіт про оцінку спірного майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було заявлено позовну вимогу майнового характеру.

Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, позивачу слід надати звіт про оцінку спірного майна та у зв`язку з цим сплатити судовий збір у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір».

Оригінал платіжного документа позивачу необхідно представити в суд.

Також, відповідно до ч.1 ст 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У свою чергу, у ч.7 ст. 43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Позивачем не виконано вимоги частини сьомої статті 43 ЦПК України, оскільки до позовної заяви, поданої через підсистему «Електронний суд», не додано доказів надсилання відповідачам копій позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення за зазначеними у позовній заяві адресами.

При цьому відомості про наявність у відповідачів зареєстрованих електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відсутні.

Таким чином, позивачу необхідно надіслати матеріали позовної заяви з додатками відповідачам за належною адресою їх місця проживання та надати суду докази надіслання.

Таким чином, позивачу слід виправити недоліки позовної заяви, зазначені у даній ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

При усуненні зазначених у даній ухвалі недоліків ОСОБА_1 також слід враховувати положення ч. 1 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якого позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 353 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суддя,-

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху, і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Якщо позивач у встановлений строк усунуне зазначені в ухвалі недоліки, позов вважається поданим в день його первісного подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій