УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 204/4417/25
провадження № 61-9337ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровські області, Дніпропетровської обласної прокуратури, Чечелівського районного суду міста Дніпра про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, прокуратури і суду,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровські області, Дніпропетровської обласної прокуратури, Чечелівського районного суду міста Дніпра про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, прокуратури і суду.
Рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2026 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровські області, Дніпропетровської обласної прокуратури, Чечелівського районного суду міста Дніпра про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, прокуратури і суду відмовлено.
У липні 2026 року до Касаційного цивільного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2026 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк заявник направила матеріали на усунення недоліків.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2026 року, ухвалити нове рішення, яким передати справу на новий розгляд (для продовження розгляду) до суду першої інстанції.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, третього пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 та Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №585/724/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, однак не зазначає відповідного висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від якого необхідно відступити, не зазначає, чим обумовлена необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Аналізуючи вищезазначені норми, Верховний Суд зауважує, що, у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення
Верховний Суд не бере до уваги посилання на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, оскільки не зазначено, як саме слід відступити від висновків, що були застосовані апеляційним судом в оскаржуваній постанові, у який спосіб та чим обґрунтована необхідність такого відступу.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує, зокрема порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України, оскільки справу розглянуто за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровські області, Дніпропетровської обласної прокуратури, Чечелівського районного суду міста Дніпра про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, прокуратури і суду, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2026 року.
Витребувати із Центрального районного суду міста Дніпра цивільну справу № 204/4417/25.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 04 вересня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник