справа № 643/22807/25
провадження № 2-п/619/63/26
УХВАЛА
4 серпня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 643/22807/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 21 квітня 2026 року позов ОСОБА_2 - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 20.01.2024 в сумі 500 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 000,00 грн.
18.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21 квітня 2026 року у справі № 643/22807/25.
Ухвалою судді від 20.05.2026 заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15.06.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - визнано неподаною та повернуто відповідачу.
30.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду за допомогою системи «Електронний суд» із клопотанням про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, заявою про усунення недоліків та заявою про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 06.07.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - залишено без руху.
Ухвалою судді від 21.07.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики до розгляду та призначено судове засідання.
У заяві та доданому до неї клопотанні ОСОБА_1 просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення від 21 квітня 2026 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
На обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку заявник зазначає, що первісно звернувся із заявою про перегляд заочного рішення 18 травня 2026 року, тобто без істотного зволікання після його ухвалення. Повернення первісної заяви було зумовлено неусуненням недоліків, пов`язаних із наданням доказів направлення копій процесуальних документів іншим учасникам справи та зазначенням відомостей про їхні електронні кабінети.
Заявник також посилається на те, що під час розгляду справи фактично не проживав за зареєстрованим місцем проживання у селищі Козача Лопань Харківської області, оскільки після звільнення з військової служби перебував в іншій місцевості, проходив реабілітацію. Фактичним місцем свого проживання заявник називає селище Бабаї Харківської області. На підтвердження зазначених обставин заявником подано витяг із електронної системи «Резерв+», документи щодо проходження та звільнення з військової служби, а також інші письмові матеріали.
Обґрунтовуючи підстави для скасування заочного рішення, заявник заперечує факт одержання від ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 200 000,00 грн за розпискою від 20 січня 2024 року. За твердженням заявника, фактично грошові кошти надавалися йому чоловіком позивачки - ОСОБА_3 - окремими незначними сумами, а загальний розмір фактично одержаних коштів був істотно меншим за суму, зазначену в розписці. Крім того, заявник посилається на часткове повернення коштів шляхом перерахування загалом 24 763,00 грн на банківські рахунки ОСОБА_4 за вказівкою особи, яку він вважає фактичним кредитором. До заяви додано скриншоти листування у месенджері Viber, банківські квитанції про переказ коштів, письмові пояснення заявника та інші документи, які, на його переконання, підтверджують інший, ніж установлено заочним рішенням, зміст правовідносин між сторонами.
Також заявник зазначає про надмірний розмір передбачених розпискою процентів та неустойки, посилаючись на необхідність перевірки відповідності таких умов засадам добросовісності, розумності та справедливості.
ОСОБА_1 подав заяву про розгляд питання про перегляд заочного рішення за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та не заперечував проти проведення судового засідання без його участі.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час судового засідання повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, судова повістка була отримана представником позивача в електронному кабінеті 22.07.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 1 статті 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про перегляд заочного рішення, клопотання про поновлення процесуального строку та додані до них документи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення. Строк також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.
Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.
Поважними можуть бути визнані причини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та створюють істотні перешкоди для своєчасного вчинення процесуальної дії.
Як убачається з матеріалів справи, заочне рішення ухвалено 21 квітня 2026 року, а з первісною заявою про його перегляд ОСОБА_1 звернувся 18 травня 2026 року.
Отже, заявник первісно реалізував своє право на перегляд заочного рішення в межах установленого частиною другою статті 284 ЦПК України тридцятиденного строку.
Разом із тим первісна заява була повернута через неусунення її недоліків. Після повернення заяви ОСОБА_1 повторно звернувся до суду 30 червня 2026 року, усунувши недоліки, які перешкоджали її прийняттю.
Оцінюючи причини пропуску строку, суд бере до уваги своєчасність первісного звернення заявника, нетривалий проміжок часу між поверненням первісної заяви та її повторним поданням, характер недоліків процесуального документа, а також обставини, пов`язані з проходженням заявником військової служби, звільненням зі служби, зміною фактичного місця проживання та перебуванням зареєстрованого місця проживання у населеному пункті, розташованому в районі ведення бойових дій.
Суд також враховує, що повернення процесуального документа не позбавляє особу права на повторне звернення після усунення обставин, які стали підставою для його повернення.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать, що заявник не втратив інтересу до перегляду заочного рішення, діяв із метою реалізації права на судовий захист та після повернення первісної заяви повторно звернувся до суду без невиправданого зволікання.
З огляду на необхідність забезпечення справедливого балансу між принципом юридичної визначеності та правом особи на доступ до суду суд визнає причини пропуску процесуального строку поважними та вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до частини третьої статті 287 ЦПК України за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно із частиною першою статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту зазначеної норми випливає, що під час вирішення питання про скасування заочного рішення суд не здійснює повторного розгляду позову по суті, не встановлює остаточно обставин існування чи відсутності спірного зобов`язання та не надає остаточної оцінки всім доказам.
На цій стадії суд перевіряє поважність причин процесуальної бездіяльності відповідача та з`ясовує, чи можуть наведені ним обставини і подані докази вплинути на правильність вирішення спору.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 участі в судовому засіданні 21 квітня 2026 року не брав, відзиву на позовну заяву не подавав, а заочне рішення було ухвалено за його відсутності. Судові повідомлення направлялися відповідачу за зареєстрованим місцем проживання у селищі Козача Лопань Харківської області. Водночас із наданих заявником документів убачається, що в період розгляду справи він фактично перебував за іншою адресою та посилається на обставини, пов`язані зі звільненням із військової служби і проходженням реабілітації.
Ураховуючи сукупність зазначених обставин, суд вважає доведеним, що неявка відповідача в судове засідання та неподання ним відзиву були зумовлені причинами, які можуть бути визнані поважними.
Крім того, заперечення заявника стосуються самого факту передання йому позивачкою 200 000,00 грн, розміру фактично отриманих коштів, особи фактичного кредитора, здійснення часткового повернення коштів та умов нарахування процентів. На підтвердження своєї позиції заявник подав банківські квитанції, електронне листування та письмові пояснення, а також просить дослідити інші докази щодо руху коштів і фактичного змісту правовідносин сторін. Зазначені обставини безпосередньо стосуються виникнення, розміру та виконання спірного грошового зобов`язання, а тому докази, на які посилається заявник, можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи.
При цьому суд на стадії перегляду заочного рішення не робить висновку про доведеність безгрошовості договору позики, недійсність розписки, належність спірних коштів третім особам або обґрунтованість розрахунку заборгованості, оскільки такі питання підлягають вирішенню під час нового розгляду справи з дотриманням принципів змагальності, диспозитивності та безпосереднього дослідження доказів.
Надані заявником банківські документи та матеріали електронного листування підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті в сукупності з іншими доказами.
За таких обставин суд доходить висновку про одночасну наявність передбачених статтею 288 ЦПК України умов для скасування заочного рішення, а саме: поважних причин неявки відповідача і неподання ним відзиву, а також посилання на докази, які можуть мати істотне значення для правильного вирішення спору.
Оскільки заявник заперечує підстави виникнення та розмір заборгованості, просить витребувати докази, що містять банківську таємницю та відомості про електронні комунікації, а справа потребує встановлення значного обсягу фактичних обставин, суд вважає за необхідне призначити її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Вимоги заявника про залучення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до участі у справі як третіх осіб, а також клопотання про витребування доказів у банківських установ, оператора мобільного зв`язку та позивачки підлягають вирішенню під час підготовчого провадження після надання іншим учасникам справи можливості висловити щодо них свою позицію.
Скасування заочного рішення саме по собі не свідчить про обґрунтованість заперечень відповідача та не визначає результату нового розгляду справи.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 127, 189, 196, 260, 261, 284-288 ЦПК України, суд -
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21 квітня 2026 року у цивільній справі № 643/22807/25.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - задовольнити.
Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21 квітня 2026 року у цивільній справі № 643/22807/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - скасувати.
Призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче судове засідання на 12 жовтня 2026 року о 10 год. 00 хв. в залі судових засідань № 1 приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.
Викликати у судове засідання учасників справи.
Встановити відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 3, 4 ст. 83 ЦПК України).
Встановити позивачу строк - 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) - для подання суду: відповіді на відзив на позов в порядку ст. 179 ЦПК України, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.
Встановити відповідачу строк - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду (якщо такі будуть): заперечень на відповідь на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу.
Звернути увагу учасників справи на положення ст. 81, 83, 84 ЦПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
Попередити учасників справи, що відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог ст. 95 ЦПК України.
Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному вебпорталі «Судова влада України»/
Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О. В. Пруднікова