Справа № 303/6436/26
2/303/2950/26 УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гутій О.В., розглянувши позовну заяву № 303/6436/26 ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради про встановлення факту самостійного виховання дитини,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту самостійного виховання дитини.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У порушення вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява містить суперечності щодо визначення учасників справи. У вступній частині заяви ОСОБА_2 зазначена як третя особа, тоді як у тексті позову вона визначається відповідачем та до неї заявлено вимоги про стягнення судових витрат. Позивачу необхідно визначитися із складом учасників справи та привести зміст позовної заяви у відповідність до заявлених вимог.
Зі змісту пред`явлених позовних вимог слідує, що позивач просить суд встановити факт самостійного виховання дитини.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Відтак, суд вважає, що саме по собі встановлення судом факту виховання та утримання дитини не породжує для позивача юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Зокрема, мати (батько) має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухиляння його від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. При цьому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов`язує підтверджувати актом факт відсутності участі батьків у вихованні дитини, або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні.
Отже захист порушених прав у зв`язку з невиконанням, неприйнятті участі одним із батьків у вихованні дітей, тобто самоусунення від виконання батьківських обов`язків, має розглядатись в іншому порядку, передбаченому законом.
Зазначені позивачем обставини дають суду підстави вважати, що вимога позивача фактично пов`язана з виникненням, зміною або припиненням особистих майнових прав батьків дитини, які закріплені в СК України.
Такими, до прикладу, можуть бути право батьків на визначення місця проживання дитини, а такий спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом; право матері чи батька на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав у випадку, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, тощо.
Згідно ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, згідно із ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Позивач не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались.
До матеріалів позовної заяви не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст.19 СК України (якщо такий спір між сторонами взагалі існує).
Відтак, вказаних вимог позивачем при звернення до суду із вказаним позовом дотримано не було.
Отже, позивачу слід усунути недоліки шляхом зазначення доказів, що підтверджують викладені в позові обставини, а також додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно вимог ч.1ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Верхньокоропецької сільської ради про встановлення факту самостійного виховання дитини - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали та одночасно роз`яснити позивачу, що у випадку, якщо у встановлений судом строк не буде усунено ці недоліки, позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду О.В. Гутій