Справа № 465/10818/25
Провадження № 22-ц/4808/1430/26
Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.
Суддя-доповідач Луганська
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів Девляшевського В.А., Максюти І.О..,
учасники справи
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України)
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 ,
на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року, ухвалене в складі судді Яремин М.П.,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
У листопаді 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.06.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем вказаного товариства, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних та програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1415-4346.
Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 16 500 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період - 30 днів, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту, стандартна % ставка - 1,50 % в день протягом перших 180 календарних дні та 1,18% - в період з 181 календарного дня дії договору.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на умовах, передбачених договором. Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.
Однак, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором перед позивачем належним чином не виконала та допустила виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на 13.10.2025 року позивачем визначено як 98 044 грн, з яких: 16 500 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 79 069 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 2 475 грн - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.
Позивачем прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами в сумі 17 044,50 грн, за умови погашення ним решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 80 999,50 грн.
Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, яка складається із 16 500 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 64 499,50 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1415-4346 від 29.06.2024 року в загальному розмірі 80 999, 50 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 , 40 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулась до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13травня2026 року в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 64 499, 50 грн та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1415-4346 від 29.06.2024 року в загальному розмірі 28 200 грн, яка складається: прострочена заборгованість за кредитом - 16 500 грн, заборгованость за процентами в розмірі - 12 000,00 грн. Стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення про стягнення з відповідачки простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 64 499, 50 грн, є безпідставним та таким, що підлягає частковому скасуванню, оскільки відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошову зобов`язання перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та, порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 64 499, 50 грн не є співрозмірною сумі кредиту у 16 500 грн, а встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, тому наявні всі правові підстави для зменшення нарахованих процентів та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за вказаним договором про відкриття кредитної лінії заборгованості за процентами в розмірі 12000,00 грн.
У відзиві ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначило, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду залишити без змін.
Відповідач не заперечує сам факт укладення договору та отримання грошових коштів, а підписуючи кредитний договір та додатки до нього, що є його невід`ємною частиною, електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) ОСОБА_1 погодилась та підтвердила ознайомлення з усіма його умовами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» доповнено статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування», а саме частинами 4, 5 та 6 якими введено денну процентну ставку. На дату укладення кредитного договору №1415-4346 від 29.06.2024 року діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,50%. Договір було укладено саме в цей перехідний період (з 23.04.2024 по 20.08.2024 включно), тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 80999,5 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн * 30 = 99 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 липня 2026 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження на 04 серпня 2026 року.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що відповідач уклав електронний договір та отримав кредитні кошти, однак неналежно виконав зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів. Суд дійшов висновку про стягнення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 16 500 грн.
При перевірці правильності розрахунку відсотків за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено нарахування відсотків відповідно до п. 17 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення вказаної норми застосовується до даного кредитного договору.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не в повній мірі відповідають вимогам закону та встановленим по справі обставинам, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29.06.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1415-4346 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 4.1, 4.2, 4.6 договору загальний розмір кредиту - 16 500 грн; дата надання/видачі кредиту 29.06.2024 року.
Згідно з пункту 4.7.вказаного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом; тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентні ставки за користування кредитом, зазначені у пункті 4.10 договору застосовуються у відповідні періоди дії договору і не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згади позичальника.
Відповідно до пункту 4.8. договору базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Пунктом 4.10. договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 1,18% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і діє до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Згідно з пунктом 4.13 договору строк кредитування складає 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 28.06.2025 року.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 13.10.2025 року заборгованість закредитом складає 98 044 грн, з яких: 16 500 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 79 069 грн - за нарахованими процентами; 2 475 грн - за комісією.
Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 80 999,50 грн, яка складається із 16 500 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 64 499,50 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Нарахування відсотків позивачем здійснено по 28.06.2025 року, в межах строку кредитування.
Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У справі, яка переглядається встановлено, що 29.06.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №1415-4346 про відкриття кредитної лінії, в якому погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк та порядок повернення коштів.
Кредитний договір укладено в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
За умовами кредитного договору №1415-4346 від 29.06.2024 року відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 16500, 00 грн.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1415-4346 від 29.06.2024 року за тілом кредиту у розмірі 16500, 00 грн.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом колегія суддів зазначає наступне.
Згідно пунктів 4.10. та 10.1 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить: - 1.50% (одна ціла, сорок п`ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою - 1.18% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).
Пунктом 4.13 договору встановлено, що строк кредитування становить 365 календарних днів, дата повернення (виплати) кредиту 28.06.2025.
Пунктами 4.14, 4.16,4.19 договору, визначено реальну річну процентну ставку яка складає 13701,06 процентів, денна процентна ставка складає 1,379 процентів.
Згідно частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Це узгоджуються із абзацом 2 частини 1 статті 39 Закону України «Про правотворчу діяльність» (нормативно-правовими актами, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювався інший порядок регулювання відповідних суспільних відносин).
Договір про відкриття кредитної лінії № 1415-4346 укладено 29.06.2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому до спірних правовідносин мають застосовуватись положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 % за весь строк дії кредитного договору.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, та помилково погодився з розрахунком відсотків позивача з урахуванням пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч. 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, п.п.4.10, 2.16,4.19, 10.1 договору про надання споживчого кредиту №1415-4346 укладено 29.06.2024 року, щодо нарахування процентів за стандартною процентною ставкою 1, 50% в день та зниженою процентною ставкою 1,18% в день, з врахуванням положень ч. 5 ст.12, ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемним.
Враховуючи викладене, розрахунок заборгованості по відсоткам за користуванням кредитом протягом строку кредитування має розраховуватись за денною процентною ставкою у розмірі 1%.
Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії №1415-4346 від 29.06.2024 року становить 60 225 грн (16500х1% х365).
Доказів, які б підтверджували сплату позичальником вказаного розміру заборгованості, матеріали справи не містять. З урахуванням зазначеного, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Що стосується доводів апеляційної скарги про стягнення непропорційно великої суми відсотків,зменшення суми відсотків до 12 000, 00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначалося вище, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Апеляційним судом здійснено перерахунок відсотків за період строку кредитування з урахуванням вимог ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».
Посилання скаржниці, на необхідність врахування до даних правовідносин правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025року у справі №679/1103/23, колегія суддів відхиляє, оскільки обставини у цій справі є відмінними від обставин у справі №679/1103/23.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року необхідно змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором №1415-4346 від 29.06.2024 року та стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1415-4346 від 29.06.2024 року у розмірі 76726 грн, яка складається з 16500 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 60225 грн - заборгованість за процентами за період з 29.06.2024 року по 28.06.2025 року.
Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що є підстави для перерозподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 11).
При зверненні з апеляційною скаргою відповідачкою сплачено судовий збір у розмірі 2906,40 грн ( а.с. 101).
Позовну заяву ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено на 94,72%, тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2294,49 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено на 5,28%, тому з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на її користь підлягає стягненню судовий збір в розмірі 153,45 грн.
Згідно з ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Провівши взаємозалік судового збору, остаточно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2141,04 грн (2294,49 грн - 153,45 грн).
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором №1415-4346 від 29.06.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407 заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1415-4346 від 29.06.2024 року у розмірі 76725 грн, з яких 16500 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 60225,00 грн - відсотки за користування кредитом за період з 29 червня 2024 року по 28 червня 2025 року, судові витрати по сплаті судового збору 2141,01 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 04 серпня 2026 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
І.О. Максюта