П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/2122/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
05 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року закрито провадження у справі №120/2122/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком та щодо виплати йому пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
09.03.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Як зазначає представник відповідача, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі за №120/13087/24, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 року вже було зобов`язано Головне управління провести ОСОБА_1 з 01.10.2024 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум.
За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що відповідач при виконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі за №120/13087/24 порушив права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутися до суду в порядку визначеному ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними таких дій відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком та щодо виплати йому пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".
Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі за №120/13087/24, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 року вже було зобов`язано Головне управління провести ОСОБА_1 з 01.10.2024 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум.
Отже, позивач не погоджується з діями відповідача щодо відмови у виплаті його пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком без урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, тому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести йому виплату пенсії без її застосування.
Із наведених вище обставин слідує, що спірні правовідносини фактично виникли у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі за №120/13087/24, оскільки, як слідує з даного рішення, відповідача зобов`язано виплачувати пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", тобто враховуючи положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" в тому числі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2025 по справі №420/29059/24 зауважив, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення, позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд звертає увагу позивача, що заявлені позовні вимоги, прямо стосуються порядку виконання вже ухваленого судового рішення у справі №120/13087/24.
Суд наголошує, що між сторонами не виникло нового предмета спору та не сформувалися нові правовідносини, оскільки позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву в порядку ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №120/13087/24, а не звертатися до суду з окремим позовом.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 260/1898/22, від 24.09.2020 у справі № 640/15623/19 та ряду інших.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.12.2020 у справі №826/13146/18, вирішуючи подібний спір пов`язаний із виконанням судового рішення, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі разі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Курко О. П.
Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.