УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
справа №580/1540/26
адміністративне провадження № К/990/33268/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Шевцової Н.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень та матеріалах касаційної скарги, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду у якому просив:
визнати дії відповідача такими, що суперечать рішенню Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2025 №580/4693/25 нормам Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних»;; п. 22 Положення №848 (абз. 3,4);
зобов`язати відповідача надати докази стосовно родинних відносин та факту проживання за адресою домогосподарства ( АДРЕСА_1 ) сім`ї ОСОБА_2 ;
зобов`язати відповідача призначити субсидію на оплату ЖКП як за опалювальний період 2024 -2025, так і за 2025 - 2026 згідно поданих заяв та з урахуванням постанов ВП ВС № 2-а/14139/12/2676; ВС №227/3208/16-а; висновків Рішення ЄСПЛ у справі «Коргун проти України» №68907/14;
встановити судовий контроль за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2025 №580/4693/25, враховуючи протиправні дії відповідача та ст. 13 Конвенції і постанови ВП ВС №705/552/15а, ВСУ №227/2208/16-а та звільнити від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, а ухвалами від 12.03.2026 та 30.03.2026 суд продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві разом із доданими матеріалами на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки недоліки позивач, у встановлений судом строк, не усунув.
Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від його сплати визнано необґрунтованим.
Так, в апеляційній скарзі не зазначені вимоги особи, яка подає скаргу, до суду апеляційної інстанції. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано позивачем засобами поштового зв`язку 17.06.2026.
Ухвалою від 30.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 у справі № 580/1540/26, - повернути особі, яка її подала.
16.07.2026 у Верховному Суді зареєстрована касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026, у якій скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права та просить про її скасування.
Як вбачається із оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції встановив, що станом на 29.06.2026 визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 усунуті не були, а саме: не було подано уточнену апеляційну скаргу з викладенням її вимог до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень статей 317, 320 КАС України та документу про сплату судового збору. Отже, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, ухвалою від 30.06.2026 апеляційна скарга була повернута ОСОБА_1 .
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтованих мотивів щодо новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, у зв`язку з чим колегія суддів констатує, що заявником не наведено доводів на підтвердження того, що судове рішення Верховного Суду за наслідками розгляду її скарги матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до посилань на непогодження з оскаржуваним судовим рішенням та до аргументів щодо перешкоджання доступу до правосуддя.
Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Понад це, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом, що було роз`яснено судом першої інстанції в ухвалі від 04.05.2026.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Л.В. Тацій Н.В. Шевцова С.Г. Стеценко