ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м.Суми
Справа №574/811/25
Номер провадження 22-ц/816/2504/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Щербаченко М. В. (суддя-доповідач),суддів Собини О. І. , Петен Я. Л. , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом МУРАВЛЯНІКОМ Олександром Сергійовичем, на заочне рішення Буринського районного суду Сумської області від 12 січня 2026 року, ухваленого у складі судді Гука Т.Р. в м. Буринь Сумської області, повний текст якого складений 12 січня 2026 року
у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У вересні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором № 4346154 від 20.06.2021 у розмірі 33 715 грн 00 коп. та судові витрати.
Позов мотивований тим, що 20.06.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_2 був укладений електронний договір № 4346154, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом 15 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартною (базовою) процентною ставкою - 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами договору передбачена можливість збільшення строку кредитування шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Позикодавець належним чином виконав свої обов`язки за договором, надав відповідачу кошти у порядку визначеному договором. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
16.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») було укладено договір факторингу за № 16/12-2021-43, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 4346154.
10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем було укладено договір про відступлення прав вимоги за № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 4346154, боржником за яким є відповідач.
Загальний розмір заборгованості станом на день підготовки позову становить 33 715 грн 00 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 5000 грн 00 коп.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги - 28 715 грн 00 коп.
Заочним рішенням Буринського районного суду Сумської області від 12 січня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4346154 від 20.06.2021 у розмірі 33 715 грн 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. та на правову допомогу в сумі 5000 грн 00 коп.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, укладеним між ним та ТОВ «МІЛОАН», тому право позивача, до якого перейшло право вимоги за договором, порушене і підлягає захисту, відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за вказаним договором у сумі 33 715 грн 00 коп.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 18 травня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Муравляніка О.С. про перегляд указаного заочного рішення від 12 січня 2026 року залишено без задоволення.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
16 червня 2026 року адвокат Муравлянік О.С. в інтересах відповідача ОСОБА_2 подав за допомогою засобів поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення Буринського районного суду Сумської області від 12 січня 2026 року в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 33 715 грн 00 коп. та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 5015 грн 00 коп.
Апеляційна скарга мотивована тим, що сума заборгованості нарахована всупереч умовам договору. Відсотки за користування кредитом в розмірі 5000 грн 00 коп. за період з 20.06.2021 до 20.07.2021 становлять 15 грн 00 коп. Позивач увів суд в оману щодо загальної суми заборгованості, а суд не надав належної оцінки умовам укладеного договору. Наголошує на тому, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Визнає позов частково, а саме щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 4346154 від 20.06.2021 у розмірі 5015 грн 00 коп., яка складається з основної суми боргу в розмірі 5000 грн 00 коп. та відсотків в розмірі 15 грн 00 коп.
Судове рішення місцевого суду в частині стягнення тіла кредиту в апеляційному порядку не оскаржується та відповідно в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилався на те, що з урахуванням п. 4.2 договору та частини другої статті 625 ЦК України нараховані відсотки після спливу строку кредитування мають бути стягнуті на користь позивача, що узгоджується з висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16. Розрахунки заборгованості наявні в матеріалах справи містять всю необхідну інформацію, є достатніми та належними доказами, які підтверджують розмір заборгованості відповідача за кредитним договором. Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
20.06.2021 року ОСОБА_2 на сайті miloan.ua заповнив Анкету-заяву на кредит №4346154, яка окрім, умов кредитування, містить його персональні дані (дату народження, номер та серію паспорту громадянина України, податковий номер, адресу реєстрації та місця проживання, місце роботи тощо) (а.с. 105-106).
Цього ж дня 20.06.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 укладений договір про споживчий кредит № 4346154 в електронній формі. Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН» акцепт договору позичальником здійснено одноразовим ідентифікатором W56036 надісланим відповідачу на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 116).
За умовами указаного Договору позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі та на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (а.с. 47-54, 85).
Сума кредиту - 5 000 грн 00 коп., кредит надається строком на 30 днів з 20.06.2021 року. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 20.07.2021 року.
Проценти за користування кредитом - 15 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 договору (за умовами акцій, програм лояльності тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартною (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
Пунктом 2.3.1.2 передбачена пролонгація на стандартних (базових) умовах:
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6 договору.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) процентною ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні частини другої статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Сума кредиту в розмірі 5000 грн 00 коп. була зарахована 20 червня 2021 року на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_2 , банк картки отримувача: ALFABANK (а.с. 117).
16.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу за № 16/12-2021-43, відповідно до умов якого та реєстру боржників від 16.12.2021, ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників за договорами, у тому числі до ОСОБА_2 за кредитним договором № 4346154 у розмірі 16 215 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн; заборгованість за відсотками 11 215 грн (а.с. 55-71,73, 79). За умовами пункту 6.1.4 договору факторингу право вимоги переходить до Фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого Права вимоги. Сторони домовились, що розмір Фінансування за Реєстром Боржників складає 1563897 грн 11 коп. (пункт 7.1 Договору). Оплата фінансування права грошової вимоги підтверджується платіжним дорученням від 20.12.2021 № 313550010 (а.с.72).
Після набуття права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 4346154 новий кредитор ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» нарахував відсотки на залишок заборгованості за кредитом у розмірі 5000 грн 00 коп. за ставкою 5 % за період з 16.12.2021 по 23.02.2022 в загальній сумі 17500 грн 00 коп. (а.с.13).
10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» був укладений договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого та реєстру боржників від 10.03.2023, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників за договорами, у тому числі до ОСОБА_2 за кредитним договором № 4346154 у розмірі 33 715 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками - 28 715 грн, (а.с. 15-46). Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором Новому кредитору та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді. Відповідний Акт був підписаний сторонами 10.03.2023 року (а.с.40).
Згідно розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_2 за указаним кредитним договором становить 33 715 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість по основній сумі боргу, 28715 грн - заборгованість по відсоткам на дату відступлення права вимоги (а.с. 14).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов`язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З матеріалів справи установлено, що договір про споживчий кредит № 4346154 між первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладений 20.06.2021 в електронній формі та підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».
Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорі, який ОСОБА_2 підписав в електронному вигляді.
Указаний договір відповідно до вимог статті 628 ЦК України є обов`язковим до виконання кредитором та позичальником.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України)
Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Оскільки між первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 16.12.2021 року укладений Договір факторингу № 16/12-2021-43, а в подальшому - між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем 10.03.2023 укладений договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, тому відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
Відповідач обставини укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів у розмірі 5000 грн 00 коп., набуття позивачем права вимоги за указаним кредитним договором не заперечує.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-80, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке в оскаржуваній частині відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача адвоката Муравляніка О.С. указаний висновок апеляційного суду не спростовують, зважаючи на такі мотиви.
У контексті доводів апеляційної скарги щодо незгоди з розміром відсотків, присуджених судом до стягнення за період з 20 липня 2021 по 18 вересня 2021 року, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивач, при зверненні до суду з указаним позовом, окрім заборгованості за тілом кредиту, просив стягнути заборгованість за відсотками у розмірі 28 715 грн 00 коп.
Відповідач, заперечуючи щодо заявленого розміру заборгованості за відсотками, вважав, що підлягають стягненню відсотки у розмірі 15 грн 00 коп. нараховані за період з 20.06.2021 по 20.07.2021, а інші відсотки - стягненню не підлягають, оскільки нараховані поза межами строку кредитування.
Дійсно відповідно до п. 1.3 договору про споживчий кредит №4346154 строк кредитування становить 30 днів з 20.06.2021 по 20.07.2021, протягом якого відсотки за користування кредитними коштами нараховуються у відповідності до п. 1.5.2 договору у розмірі 15 грн 00 коп., виходячи з процентної ставки 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 5000 грн, однак у встановлений строк (20.07.2021) їх не повернув, тобто продовжив користуватися кредитними коштами, у зв`язку з чим відбулася пролонгація строку кредитування відповідно до п. 2.3.1.2 на стандартних (базових) умовах на 60 днів (по 18.09.2021 включно), протягом яких проценти нараховувалися відповідно до п. 1.6 договору за базовою процентною ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. При цьому з наданого розрахунку убачається, що за період з 31.08.2021 по 18.09.2021 відсотки нараховувались у меншому розмірі, ніж передбачено п. 1.6 договору (50 грн в день), що не порушує права позичальника.
Таким чином, первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» відповідно до умов договору №4346154 було нараховано проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування за період з 20.06.2021 по 18.09.2021 року відповідно до умов пунктів 1.3, 1.5, 1.6, 2.2.3, 2.3.1.2 указаного договору на загальну суму 11 215 грн 00 коп. (а.с. 118-120).
Доводи апеляційної скарги про те, що після 20 липня 2021 року кредитодавець втратив право нараховувати передбачені договором проценти, ґрунтуються на неправильному тлумаченні умов договору, оскільки апелянт безпідставно ототожнює первісний строк кредитування, визначений пунктом 1.3 договору, із загальним строком кредитування, який відповідно до погоджених сторонами умов був продовжений на умовах пунктів 2.2.3, 2.3.1.2 укладеного відповідачем з первісним кредитором кредитного договору.
Посилання апелянта на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 27 липня 2021 року у справі № 910/18943/20, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Зазначені висновки зводяться до того, що договірні проценти можуть нараховуватися лише в межах погодженого сторонами строку кредитування, тоді як після його спливу право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється. У справі, яка переглядається спірні проценти нараховані саме в межах строку кредитування, який відповідно до умов договору був продовжений до 18 вересня 2021 року, а тому підстави для застосування наведених правових висновків на користь апелянта відсутні.
Щодо відсотків нарахованих ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» після набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором за період з 16.12.2021 по 23.02.2022 на суму 17 500 грн 00 коп., слід зазначити наступне.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки саме як плату за користування кредитом відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. проценти. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, відповідно до якої після спливу визначеного договором строку кредитування права та інтереси кредитора забезпечуються положеннями частини другої статті 625 ЦК України.
Водночас зазначене не означає припинення грошового зобов`язання позичальника та звільнення його від обов`язку сплатити проценти за прострочення його виконання.
При цьому пунктом 4.2 договору № 4346154 сторони прямо визначили правову природу процентів, нарахованих після закінчення строку користування кредитом: кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) процентною ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні частини другої статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору.
Отже, сторони договору не передбачили продовження після закінчення строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом у розумінні статті 1048 ЦК України. Навпаки, умовами пункту 4.2 договору прямо встановлено, що після закінчення строку кредитування відповідні нарахування мають іншу правову природу та здійснюються саме як проценти, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, тобто як правовий наслідок прострочення виконання грошового зобов`язання.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних є законодавчо визначеним розміром процентів, який підлягає сплаті у разі прострочення грошового зобов`язання, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, наведена норма допускає право сторін договору змінити розмір відсотків річних у договорі за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Таке правове регулювання відповідає принципу свободи договору, закріпленому пунктом 3 частини першої статті 3, статтями 6 та 627 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У справі, яка переглядається первісний кредитор ТОВ «МІЛОАН» та відповідач скористалися зазначеним правом та погодили розмір процентів, які підлягають нарахуванню у разі прострочення, у пункті 1.6 договору. Визначена договором стандартна процентна ставка становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Таким чином, після закінчення строку кредитування право кредитодавця нараховувати проценти як плату за користування кредитом дійсно припинилося, однак виникло право нараховувати проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України у розмірі, погодженому сторонами договору.
Оскільки відповідач не виконав свого грошового зобов`язання щодо повернення кредиту, а договором прямо передбачено нарахування після закінчення строку кредитування процентів, правова природа яких визначена частиною другою статті 625 ЦК України, нарахування таких процентів саме по собі не може бути підставою для відмови у їх стягненні.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення відсотків у заявленому позивачем у позові розмірі.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення в оскаржуваній частині.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення в оскаржуваній частині слід залишити без змін.
Висновки суду щодо судових витрат
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, то відсутні підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись вимогами статей 141, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом МУРАВЛЯНІКОМ Олександром Сергійовичем, залишити без задоволення.
Заочне рішення Буринського районного суду Сумської області від 12 січня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. В. Щербаченко
Судді О. І. Собина
Я. Л. Петен