?
УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/5327/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ПАРКІНГ 2020" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 (колегія суддів: Золотарьова Я. С., Мартинюк С. В., Фещенко Ю. В.) у справі
за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ПАРКІНГ 2020", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Приватне підприємство "Оздоровчий центр Вікторія", про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ПАРКІНГ 2020" (далі - ТОВ "СІТІ ПАРКІНГ 2020"), в якій просить:
- зобов`язати ТОВ "СІТІ ПАРКІНГ 2020" усунути перешкоди Дніпровській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Лікаря Ребініна (раніше Гавриленка), буд.10Г, площею 0,2890 га та повернути земельну ділянку, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: майнового комплексу автостоянки, що складається з: літ. А - сторожка, загальною площею 5,2 кв. м; літ. Б - навіс, загальною площею 99,4 кв. м; літ. В - навіс, загальною площею 217,8 кв. м; літ. Г - навіс, загальною площею 325,9 кв. м; літ. Д - навіс, загальною площею 31,8 кв. м; літ. Е - убиральня, загальною площею 1,8 кв. м; №1 - огорожа; І - мостіння, загальною площею 1400,0 кв. м. (реєстраційний номер нерухомого майна 2204349012101).
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "СІТІ ПАРКІНГ 2020" на об`єкт нерухомого майна майновий комплекс автостоянки, що складається з: літ. А - сторожка, загальною площею 5,2 кв. м; літ. Б - навіс, загальною площею 99,4 кв. м; літ. В - навіс, загальною площею 217,8 кв. м; літ. Г - навіс, загальною площею 325,9 кв. м; літ. Д - навіс, загальною площею 31,8 кв. м; літ. Е - убиральня, загальною площею 1,8 кв. м; № 1 - огорожа; І - мостіння, загальною площею 1400,0 кв. м, проведену 10.11.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу (номер запису про право власності 39178914) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2204349012101.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державна реєстрація прав приватної власності на майновий комплекс автостоянки як на нерухоме майно була здійснена із порушенням вимог містобудівного законодавства, така державна реєстрація підлягає скасуванню із закриттям відповідного розділу державного реєстру.
18.05.2026 від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про заміну його на правонаступника, в якій він просив залучити до участі у справі № 904/5327/25 правонаступника відповідача ТОВ "СІТІ ПАРКІНГ 2020" - Приватне підприємство "Оздоровчий центр Вікторія" (далі - ПП "Оздоровчий центр Вікторія"), мотивуючи це тим, що відповідно до договору безоплатного тимчасового користування нерухомим майном від 01.11.2021 ТОВ "СІТІ ПАРКІНГ 2020" передав у безоплатне тимчасове користування ПП "Оздоровчий центр Вікторія" спірне нерухоме майно - майновий комплекс автостоянки, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Лікаря Ребініна, 10Г.
На теперішній час вищевказаний договір чинний та майно за зазначеною адресою знаходиться у фактичному користуванні та розпорядженні ПП "Оздоровчий центр Вікторія". Відповідач не здійснює господарську діяльність на вищезазначеній земельній ділянці. А отже, на думку ТОВ "СІТІ ПАРКІНГ 2020", відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва має бути особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - останній набувач, тобто ПП "Оздоровчий центр Вікторія".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2026, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026, в задоволенні клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що укладення між відповідачем і третьою особою договору безоплатного тимчасового користування нерухомим майном не є правонаступництвом в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодекса України (далі - ГПК України), статей 104, 106 - 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Суди зауважили, що з огляду на те, що власником спірного майна залишається відповідач, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні або заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, не відбулось. При цьому суди дійшли висновку про те, що відповідач фактично прагне замінити себе на іншого відповідача у справі.
ТОВ "СІТІ ПАРКІНГ 2020" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2026 в частині відмови в задоволенні клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником - ПП "Оздоровчий центр Вікторія".
У касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що апеляційним судом було неправильно застосовано положення статей 2, 13, 43, 48, 52, 236, 269, 275 та 276 ГПК України, а також фактично не враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21, щодо визначення належного відповідача у спорах про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва.
За доводами скаржника, передбачене статтею 52 ГПК України процесуальне правонаступництво не обмежується лише випадками припинення юридичної особи шляхом реорганізації або заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, про що зазначено у самій статті, а саме: "… а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір".
Крім того, на думку відповідача, апеляційний суд помилково ототожнив поняття "власник нерухомого майна" із поняттям "особа, яка створює триваючі перешкоди у користуванні земельною ділянкою". Суди попередніх інстанцій погодилися з тим, що майновий комплекс перебуває у користуванні ПП "Оздоровчий центр Вікторія", що рішення у справі впливатиме на його права та обов`язки, однак одночасно суди зробили взаємовиключний висновок про те, що саме ця особа не може бути суб`єктом процесуального правонаступництва.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.
Предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного суду, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано статтею 52 ГПК України.
Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Так, правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника (див. постанову Верховного Суду від 17.06.2026 у справі № 927/1005/24).
За загальним правилом правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі, коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду необхідно аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права (див. постанову Верховного Суду від 15.07.2026 у справі № 916/2896/25).
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах. Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).
Отже, підставою здійснення правонаступництва в процесуальному аспекті є вибуття (заміна) сторони у матеріальних правовідносинах, у тому числі й у відповідному зобов`язанні (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2025 у справі № 902/388/18).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач обґрунтовував своє клопотання про процесуальне правонаступництво фактом укладення з ПП "Оздоровчий центр Вікторія" договору безоплатного тимчасового користування нерухомим майном.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що передача майна у тимчасове користування (оренду, позичку тощо) не має наслідком перехід права власності на це майно до користувача та не є підставою для правонаступництва у розумінні статті 52 ГПК України. За таких умов власником майна продовжує залишатися орендодавець (позичкодавець) і вибуття (заміни) особи у матеріальних правовідносинах, щодо яких виник спір, не відбувається.
Щодо посилань скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21, колегія суддів зазначає таке. У згаданій постанові Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо визначення належного відповідача за позовом власника земельної ділянки про знесення об`єкта самочинного будівництва, виснувала, що відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва має бути особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (останній набувач).
Однак, Верховний Суд наголошує, що питання процесуального правонаступництва (стаття 52 ГПК України) не є тотожним питанню визначення належного відповідача чи заміни неналежного відповідача (стаття 48 ГПК України). Процесуальне правонаступництво застосовується у разі, коли відбувається перехід прав та обов`язків від однієї особи до іншої у вже існуючих матеріальних правовідносинах. Натомість, якщо позов подано до особи, яка не повинна відповідати за позовом, або обставини свідчать про пред`явлення вимог не до того суб`єкта, застосовуються правила статті 48 ГПК України, при цьому право заявляти клопотання про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача належить виключно позивачу, а не відповідачу.
Уклавши договір безоплатного тимчасового користування, відповідач не вибув із матеріальних правовідносин, оскільки право власності на спірний об`єкт зареєстровано саме за ТОВ "СІТІ ПАРКІНГ 2020", а не за ПП "Оздоровчий центр Вікторія".
Зважаючи на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про його заміну на правонаступника. Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують та ґрунтуються на помилковому ототожненні скаржником самостійних процесуальних інститутів (процесуального правонаступництва та заміни неналежного відповідача).
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до правових позицій, сформованих ЄСПЛ у справах "Levages Prestations Services v. France" ("Леваж Престасьон Сервіс проти Франції") та "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" ("Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Дослідивши оскаржуване судове рішення та надавши оцінку доводам, викладеним у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що правильне застосування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним, а викладені у касаційній скарзі аргументи не викликають розумних сумнівів щодо правильності їх застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "СІТІ ПАРКІНГ 2020" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 на підставі частини другої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/5327/25 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ПАРКІНГ 2020" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Л. І. Рогач
Суддя Г. М. Мачульський