УХВАЛА
06 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 761/15469/20-ц
провадження № 61-7646ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Левицьким Вадимом Андрійовичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 , про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зменшивши розмір позовних вимог, просила стягнути з ОСОБА_3 на свою користь суму перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених вимог іпотекодержателя у розмірі 1 647 210,00 грн.
У грудні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив стягнути заборгованість з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 в розмірі 11 159 523,80 грн, з яких: 1 481 625,60 грн (еквівалент 53 000,00 дол. США) - основна сума боргу; 9 628 329,98 грн - залишок непогашеної пені; 49 568,20 грн - три проценти річних.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року первісний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто із
ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 647 210,00 грн у якості перевищення
90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 10 510,00 грн. У стягненні інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором позики в сумі 1 480 290,00 грн та 3% річних у розмірі
49 284,69 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 по 682,50 грн сплаченого судового збору з кожного.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, апеляційну скаргу
ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Печерського районного суду міста Києва
від 11 листопада 2021 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 03 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва
від 11 листопада 2021 року в частині частково задоволеного зустрічного позову ОСОБА_3 скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено у повному обсязі. В іншій частині рішення Печерського районного суду міста Києва
від 11 листопада 2021 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Ходак В. В., задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва
від 11 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 04 грудня 2024 року у частині задоволення первісного позову ОСОБА_2 залишено без змін. Постанову Київського апеляційного суду
від 04 грудня 2024 року у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3 та в частині розподілу судових витрат скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року залишено без змін.
07 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник
ОСОБА_1 - адвокат Левицький В. А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2026 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що 25 квітня 2026 року у межах встановленого законом строку було подано касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення, яка ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2026 була повернута заявнику.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Левицького В. А. про відстрочення сплати судового збору;касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику: 1) направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази; 2) сплатити судовий збір у розмірі 16 816 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2026 року виправлено описку, допущену у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах ухвали Верховного Суду від 18 червня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху, зазначивши по тексу ухвали вірно дату ухвалення постанови Київського апеляційного суду: «10 березня 2026 року», замість: «20 березня 2026 року»
У липні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Левицький В. А. надіслав заяву про поновлення стоку на касаційне оскарження рішення разом з квитанцією про сплату судового збору.
Обґрунтовуючи підстави пропуску строку на касаційне оскарження, заявник посилається на те, що повний текст судового рішення доставлено до електронного кабінету заявника 24 березня 2026 року, а первісну касаційну скаргу було подано 25 квітня 2026 року - з пропуском у два дні. Вказує, що заявник наразі перебуває у Сполучених Штатах Америки, є інвалідом ІІІ групи, переніс онкологічне захворювання, має хронічні захворювання та потребує довічну замісну терапію і медичний нагляд. На початку 2026 року стан заявника погіршився, а у квітні-травні 2026 року виникла необхідність термінового вирішення питання законності подальшого перебування у США. Сукупність цих обставин унеможливила та значно утруднювала своєчасно вирішення заявником питань організації правничої допомоги на касаційній стадії, що потребувало часу та коштів, яких заявник не мав. Прагнучи не втратити право на касаційне оскарження, заявник через представника подав касаційну скаргу на підставі електронної довіреності. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2026 року була повернута заявнику у зв`язку з непідтвердженням адвокатських повноважень. Повторне звернення відбулось упродовж вісімнадцяти днів після отримання ухвали про повернення, без невиправданих затримок.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
З урахуванням наведених причин пропуску строку на касаційне оскарження, строк на касаційне оскарження має бути поновлений, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18, від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, 754/511/23, від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22, від 18 квітня 2023 року у справі № 199/3152/20, у постановах Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі
№ 756/10266/15, від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі підлягає відкриттю.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Левицьким Вадимом Андрійовичем, про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва
від 11 листопада 2021 року та постанови Київського апеляційного суду
від 10 березня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Печерського районного суду міста Києва цивільну справу
№ 761/15469/20-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 , про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська І. А. Воробйова В. М. Коротун