КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 серпня 2026 року м. Київ № 320/31420/26
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХТИРКА М`ЯСОПРОДУКТ»
до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІН»
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХТИРКА М`ЯСОПРОДУКТ» з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІН», в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», яким визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІН» переможцем спрощеної закупівлі за лотом 5, оформлене Протоколом визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю UA-2026-07-17-010183-a.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 задоволено заяви представників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХТИРКА М`ЯСОПРОДУКТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІН» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовоме засідання 06.08.2026 з`явились уповноважені представники сторін.
Представником відповідача було подано до суду клопотання про закриття провадження у справі. Обґрунтовуючи клопотання про закриття провадження у справі, представник відповідача посилається на те, що після завершення спрощеної закупівлі між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АДЕЛІН» було укладено державний контракт про закупівлю.
На переконання відповідача, після укладення такого контракту відносини між замовником і переможцем закупівлі набули договірного, господарсько-правового характеру, а тому спір підлягає розгляду в порядку господарського, а не адміністративного судочинства.
Відповідач стверджує, що зміст пункту 1 частини 1 ст. 20 ГПК України, пункту 11 частини 1 статті 19 КАС України, частини 1 статті 282 КАС України свідчить про те, що правовідносини між сторонами в спрощеній процедурі, проведеної в порядку Закону України "Про публічні закупівлі", на стадії після укладання між Замовником та переможцем договору про закупівлю, відносяться до господарської юрисдикції та розглядаються по правилам ГПК України, а не КАС України.
У судовому засіданні 06.08.2026 представники відповідача та третьої особи підтримали доводи вказаного клопотання та просили закрити провадження у цій справі.
Представник позивача залишив вирішення цього клопотання на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, керуючись положеннями статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
Розглянувши заявлене клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає про таке.
Приписами статті 4 КАС України установлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю.
Статтею 282 КАС України визначено особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони.
Так, частиною першої статті 282 КАС України визначено, що позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю, може бути подана протягом десяти робочих днів з дня, коли особа мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, з наведеного вбачається, що адміністративні суди розглядають спори, регламентовані приписами статті 282 КАС України, лише у випадку, якщо вони не пов`язані з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до пунктів 1, 10 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, необхідно ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Наведене законодавче регулювання визначає, за якими критеріями певні спірні правовідносини належить відносити до тих, на які поширюється або не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Вияв і вибір ознак належності спору до відповідної юрисдикції суду в кожному конкретному випадку має провадитися із суб`єктного складу спірних правовідносин, суті та юридичної природи фактичних передумов конфлікту і, що головне, змісту правовідносин між їх суб`єктами, характеру життєвої ситуації, яка вимагає застосування саме тих відповідних їй положень права, які на публічній владній підставі неодмінно призведуть до правового, обґрунтованого, переконливого і справедливого вирішення життєвої ситуації (правового явища).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII).
З матеріалів справи вбачається, що торги було проведено саме за процедурою "спрощених торгів" та застосовано електронну систему закупівель.
Спрощені закупівлі регулює стаття 14 Закону № 922-VIII.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 922-VIII спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Згідно з частиною дванадцятою статті 14 Закону № 922-VIII за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.
Частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.
Водночас стаття 33 Закону № 922-VIII регулює рішення про намір укласти договір про закупівлю, яке приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі або спрощеної закупівлі.
Так, відповідно до частини шостої статті 33 Закону № 922-VIII, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Як зауважено Верховним Судом у справі № 904/4036/18, конструкція "замовник укладає", а не "замовник має право укласти" свідчить, що ця норма покладає саме обов`язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами.
Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Вказана правова позиція була підтримана Верховним Судом у постановах від 15.04.2021 у справі № 910/836/20, від 01.06.2021 у справі № 910/840/20, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.
Відповідно до статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Предметом розгляду у цій справі є рішення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», оформлене протоколом від 03.08.2026, про визначення ТОВ «АДЕЛІН» переможцем спрощеної закупівлі за лотом № 5 та про намір укласти з ним договір про закупівлю. Закупівля проводилася за предметом ДК 021:2015: 15890000-3 - продукти харчування та сушені продукти різні, ідентифікатор закупівлі UA-2026-07-17-010183-a.
Отже, спір у цій справі виник не з приводу виконання, зміни, розірвання чи недійсності укладеного державного контракту, а з підстав процедури проведення закупівлі та до укладання державного контракту про закупівлю, отже, до виникнення договірних правовідносин між замовником та переможцем тендеру.
Таким чином, спірні правовідносини виникли у межах процедури спрощеної закупівлі та стосуються рішення, ухваленого замовником до виникнення договірних відносин між ним і переможцем. Подальше укладення державного контракту не змінює характеру правовідносин, з яких виник цей спір, та не перетворює вимогу про перевірку законності рішення замовника на господарсько-правовий спір.
Сам факт укладення договору після прийняття оскаржуваного рішення не змінює предмета та підстав позову і не свідчить про те, що спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства. Для визначення належної судової юрисдикції визначальними є характер спірних правовідносин і зміст заявлених позовних вимог, а не обставини, які виникли після ухвалення оскаржуваного рішення.
Зважаючи на викладене, суд уважає, що спір у цій справі за характером правовідносин підлягає вирішенню за правилами адміністративного, а не господарського судочинства.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для закриття провадження у справі.
З метою забезпечення права на справедливий суд, цей спір підлягає вирішенню судом по суті, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 170, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
1. У задоволенні клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про закриття провадження у справі - відмовити.
2. Копію ухвали суду видати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.