ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 р. Справа № 520/31047/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "АГРОНОВА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 , головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/31047/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "АГРОНОВА"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Агронова" (далі - позивач, ТОВ "Аграрна компанія "Агронова") звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Харківській області), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0/40585/0415 від 18.07.2024.
03.02.2025 рішенням Харківського окружного адміністративного суду позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2026 апеляційну скаргу ТОВ "Аграрна компанія "АГРОНОВА" - задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 520/31047/24 - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ"Аграрна компанія "Агронова" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 18.07.2024 № 0/40585/0415 на суму штрафу в розмірі 84204,40 грн.
Ухвалено постанову, якою в скасованій частині зазначені позовні вимоги ТОВ "Аграрна компанія "Агронова" - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 18.07.2024 № 0/40585/0415 на суму штрафу в розмірі 84204,40 грн.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року по справі № 520/31047/24 - залишено без змін.
20 липня 2026 року через систему "Електронний суд" до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 520/31047/24, в якій він просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь ТОВ "Аграрна компанія "Агронова" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 984 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області.
В поданих до суду запереченнях на вказану заяву позивача, відповідач, посилаючись на необґрунтованість і завищеність заявлених витрат, зазначає, що правова позиція позивача була сформована ще під час розгляду справи судом першої інстанції та істотно не змінилася, справа не потребувала дослідження значного обсягу фактичних даних, а її апеляційний розгляд здійснювався в порядку письмового провадження. Крім того, на думку відповідача, надання консультацій із вивченням документів не підтверджено належним чином, оскільки в акті не конкретизовано зміст консультацій та перелік опрацьованих документів. З огляду на це відповідач вважає, що заявлені витрати не відповідають критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9984 грн, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За визначенням частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина статті 134 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 2-АН від 04.11.2024, додаток № 1 від 04.11.2024 до договору № 2-АН від 04.11.2024, додаткова угода до договору від 17.02.2025, акт прийому-передачі наданих послуг № 1407 від 14.07.2026 року, платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 31859869 від 17.07.2026 на суму 9984 грн.
Так, з наведених матеріалів справи колегією суддів встановлено, що ТОВ «Аграрна компанія «Агронова» уклало з Адвокатським об`єднанням «Ліберті Вей» договір про надання правничої допомоги № 2-АН від 04.11.2024, п. 1.1 якого передбачено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
Пунктом 1 Додаткової угоди від 17.02.2025 сторони узгодили, що адвокатське об`єднання зобов`язується надати наступні послуги: складання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 520/31047/24; надання консультацій з вивчення документів тощо.
Оплата наданих послуг (гонорару) здійснюється клієнтом наступним шляхом: протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг (п. 2 Додаткової угоди).
З акту прийому-передачі наданих послуг № 1407 від 14.07.2026 року за вказаним вище договором про надання правничої допомоги № 2-АН від 04.11.2024 вбачається, що адвокатом позивачу надано наступні послуги:
складання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 520/31047/24 - кількість витраченого часу - 2 год, вартість - 6656,00 грн;
надання консультацій з вивчення документів - кількість витраченого часу - 1 год, вартість - 3328 грн.
Вказано, що вартість однієї години надання послуг з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» становить 3328 грн.
Загальна вартість наданих послуг - 9 984 грн.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем, які він вважав достатніми для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 9 984 грн.
Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в суді апеляційної інстанцій, а саме представником позивача складено апеляційну скаргу.
Колегія суддів зазначає, що наведена в акті приймання-передачі наданих послуг послуга з надання консультацій з вивченням документів вартістю 3328 грн фактично є складовою процесу підготовки апеляційної скарги, а не окремою самостійною послугою з надання правової (правничої) допомоги, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для відшкодування витрат на правову допомогу в цій частині.
Надаючи оцінку послугам у частині складання апеляційної скарги, оціненим адвокатом у 6 656 грн (витрачений час - 2 години), колегія суддів, дослідивши її зміст, зазначає, що заявлений розмір витрат є завищеним та не відповідає критеріям розумності й співмірності, оскільки апеляційна скарга (фактичний обсяг 4 аркуші) переважно складається з викладення обставин справи та положень податкового законодавства, які вже були предметом дослідження під час розгляду справи судом першої інстанції. Власне правове обґрунтування апеляційної скарги зводиться до оцінки своєчасності направлення на реєстрацію податкової накладної № 8 від 18.02.2022 та впливу обставин непереборної сили на строки реєстрації податкових накладних № 9 від 17.02.2022 і № 10 від 21.02.2022.
При цьому апеляційна скарга не містить значного обсягу нових правових аргументів, які потребували б проведення додаткового складного правового аналізу, а її підготовка здійснювалася представником, який представляв інтереси позивача в суді першої інстанції, а отже, був обізнаний з обставинами справи та правовою позицією позивача, що підтверджується матеріалами електронної справи.
Водночас колегія суддів враховує, що апеляційна скарга містить власні правові висновки та аргументацію адвоката, сформульовані з урахуванням конкретних обставин справи, що свідчить про здійснення певної аналітичної роботи та надання правової оцінки спірним правовідносинам. З огляду на це, а також беручи до уваги обсяг і складність виконаних робіт, а також часткове задоволення позову, колегія суддів доходить висновку, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 3328 грн, що відповідає вартості однієї години роботи адвоката, є співмірним і обґрунтованим, у зв`язку з чим саме в такому розмірі підлягає відшкодуванню.
При цьому варто зауважити, що участь одного й того самого адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій (адвокат Кожушний К.С.. брав участь у цій справі як представник позивача в судах першої та апеляційної інстанцій) свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2020 у справі № 520/7431/19.
Правова позиція позивача не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанцій. Законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свою позицію, написання апеляційної скарги не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступінь складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, та часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що співмірною та пропорційною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума у розмірі 3328 грн.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ «Аграрна компанія «Агронова» про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ч. 4 ст.229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 132, 134, 139, ч. 4 ст. 229, ст.ст.243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Агронова" про ухвалення додаткової постанови - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Агронова" (вул.Чернишевська, буд. 66, м. Харків, Харківська обл., 61002, ЄДРПОУ 30892399) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Любчич Л.В.
Судді Присяжнюк О.В. Спаскін О.А.