П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 серпня 2026 року справа 160/17711/25
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
при секретарі Личкатій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 (суддя Кучма К.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про скасування рішень про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання та про відмову у наданні дозволу на імміграцію
ВСТАНОВИВ:
Громадянин Азербайджану ОСОБА_1 17.06.2025 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення №12031300016369 від 05.07.2024 про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання на території України; зобов`язати повторно розглянути заяву-анкету про видачу посвідку на тимчасове проживання на території України; визнати протиправним і скасувати рішення №12034300024957 від 23.05.2025 про відмову у наданні дозволу на імміграцію; зобов`язати повторно розглянути заяву про надання дозволу на імміграцію.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він 08.09.2004 уклав шлюб з ОСОБА_2 . Вони проживають в місті Кривому Розі та від шлюбу в них народились ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він 19.10.2022 звернувся з заявою про оформлення посвідки на тимчасове проживання. Рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області №12031300016369 від 28.10.2022 відмовлено в оформленні посвідки на тимчасове проживання. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі №160/14267/23 вказане рішення визнано протиправним і скасоване. Він 03.05.2023 звернувся з заявою про надання дозволу на імміграцію, яка не була розглянута. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №160/4303/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного апеляційного суду від 24.09.2024, визнана протиправною бездіяльність ГУ ДМС в Дніпропетровській області щодо нерозгляду заяви-анкети про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, поданої 19.10.2022, та зобов`язано повторно розглянути заяву-анкету; визнана протиправною бездіяльність ГУ ДМС в Дніпропетровській області щодо нерозгляду заяви про надання дозволу на імміграцію, поданої 03.05.2023, та зобов`язано розглянути цю заяву
Після судових рішень ГУ ДМС в Дніпропетровській області прийняло рішення №12031300016369 від 05.07.2024 про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання та № НОМЕР_1 від 23.05.2025 про відмову у наданні дозволу на імміграцію. В оскаржуваних рішеннях є лише посилання на підпункти, пункти і статті нормативних актів, але не наведені конкретні обставини, факти, мотиви, обгрунтування прийнятих рішень (ас1).
У відзиві ГУ ДМС в Дніпропетровській області проти позову заперечувало, вказуючи, що ОСОБА_1 прибув в Україну 02.10.2022 та 19.10.2022 з метою возз`єднання з дружиною громадянкою України ОСОБА_6 , з якою був укладений шлюб 18.10.2022, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.10.2022, виданим Відділом РАЦС у Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу. Проте, згідно актового запису №86 від 27.12.2022, шлюб між ОСОБА_7 та громадянкою України ОСОБА_6 розірваний. Також позивач перебуває на території України з порушенням дозволенного строку 90 днів, встановленого підпунктом 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ №150 від 15.02.2012 та не виконує рішення Криворізького відділу ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 28.02.2023 про примусове повернення до країни походження або третьої країни.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №160/4303/24, ОСОБА_1 02.12.2024 був запрошений до управління та заповнив заяву про надання дозволу на імміграцію встановленого зразка, однак інших документів ним подано не було в тому числі документів, що підтверджують законність перебування на території України. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію не надається: 4) особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи або документи, що не підтверджують законність перебування на території України на день подання документів для отримання дозволу на імміграцію чи наявність підстав для отримання дозволу на імміграцію, передбачених статтею 4 цього Закону, або документи, що підтверджують підстави, які припинились; 4-2) особам, які не подали всі передбачені цим Законом документи (ас47).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 позов задоволений. Суд погодився з доводами позивача що рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання та про відмову у наданні дозволу на імміграцію належним чином не обгрунтовані (ас145).
В апеляційній скарзі ГУ ДМС в Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те що поза увагою суду залишилось розірвання шлюбу між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , для возз`єднання сім`ї з якою подавалась заява-анкета про оформлення посвідки на тимчасове проживання, що у позивача відсутнє право перебувати на території України та не виконується рішення про примусове повернення (ас157).
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 є громадянином Азербайджанської республіки, що підтверджується паспортом НОМЕР_3 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 08.09.2004, виданого Відділом РАЦС м.Лиман Ленкоранського району Азербайджанської республіки, між громадянами Азербайджану ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладений шлюб.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 народилась донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м.Баку.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 народився син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м.Баку.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 народилась донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження місто Кривий Ріг.
Згідно довідки №7411-000016252 від 10.02.2023, видної Управлінням ДМС в Чернігівській області, ОСОБА_5 є громадянкою України (ас13-18).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.10.2022, виданого Відділом РАЦС у Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу, між громадянином Азербайджану ОСОБА_7 та громадянкою України ОСОБА_6 укладений шлюб.
ОСОБА_1 прибув в Україну 02.10.2022 та 19.10.2022 з метою возз`єднання з сім`єю звернувся до Центрально-Міського у місті Кривому Розі відділу ГУ ДМС в Дніпропетровській області з заявою-анкетою про оформлення посвідки на тимчасове проживання, до якої приклав копії свого паспорта, паспорта дружини ОСОБА_6 , свідоцтва про шлюб з ОСОБА_6 , довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 АДРЕСА_1 , полісу медичного страхування, документ про сплату державного мита, документ про сплату адміністративного збору. В заяві-анкеті місцем проживання зазначено АДРЕСА_1 (ас80).
Згідно службового листа начальника Відділу протидії нелегальній міграції №1201.17/29521-22 від 2510.2022, ОСОБА_1 за названою адресою відсутній. За цією адресою проживає ОСОБА_6 , яка пояснила що за грошову винагороду уклала фіктивний шлюб з ОСОБА_7 з метою створення для нього підстав проживати на території України. Фактично ОСОБА_1 за цією адресою ніколи не проживав. Аналогічні свідчення дали сусіди.
Рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області №12031300016369 від 28.10.2022 відмовлено ОСОБА_1 в оформленні посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 9 пункту 61 Поряду оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною, знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою КМУ №322 від 25.04.2018 в зв`язку з поданням неправдивих відомостей про шлюб та місце проживання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі №160/14267/23 задоволений позов ОСОБА_1 , визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ДМС в Дніпропетровській області №12031300016369 від 28.10.2022 про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання. Суд зазначив, що міграційною службою не надані докази подання позивачем неправдивих відомостей, зокрема відсутні: акт перевірки за адресою АДРЕСА_1 , письмові пояснення ОСОБА_6 та сусідів (ас140).
ОСОБА_1 03.05.2023 звернувся до Центрально-Міського у місті Кривому Розі відділу ГУ ДМС в Дніпропетровській області з заявою про надання дозволу на імміграцію на підставі пункту 1 частини 3 статті 34 Закону України «Про імміграцію» як батько громадянки України. До заяви додав копії свого паспорта, свідоцтва про шлюб з ОСОБА_8 , свідоцтв про народження дітей, довідки про реєстрацію ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянкою України, договору оренди житла за адресою АДРЕСА_2 , документ про сплату державного мита, документ про сплату адміністративного збору, три фотографі (ас86).
Листом ГУ ДМС в Дніпропетровській області №1231-1051/1231-23 від 06.05.2023 відмовлено у розгляді заяви оскільки вона оформлена на бланку адвокатського бюро.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №160/4303/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного апеляційного суду від 24.09.2024, визнана протиправною бездіяльність ГУ ДМС в Дніпропетровській області щодо нерозгляду заяви-анкети ОСОБА_1 , поданої 19.10.2022, про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні після визнання протиправним і скасування рішення №12031300016369 від 28.10.2022 про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання в Україні та зобов`язано повторно розглянути заяву-анкету, подану 19.10.2022; визнана протиправною бездіяльність ГУ ДМС в Дніпропетровській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 , поданої 03.05.2023, про надання дозволу на імміграцію та зобов`язано розглянути заяву, подану 03.05.2023 (ас130-139).
Рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області №12031300016369 від 05.07.2024 відмовлено ОСОБА_1 в оформленні посвідки на тимчасове проживання на підставі підпунктів 2, 3, 11 пункту 61 Поряду оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною, знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою КМУ №322 від 25.04.2018 (ас20). Рішення направлено на адресу позивача листом №1201.3.1-9303/12.3-24 від 08.07.2024, в якому зазначено що причиною його прийняття є невиконання рішення про примусове повернення; відомості, отримані з баз даних реєстру картотек, не підтверджують надану іноземцем інформацію; термін дії полісу медичного страхування закінчився (ас85).
Рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області №12034300024957 від 23.05.2025 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на імміграцію в Україну на підставі пунктів 4, 4-2 частини 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію» (ас21).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», возз`єднання сім`ї - в`їзд та тимчасове або постійне проживання в Україні членів сім`ї іноземця або особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та можуть підтвердити відповідними документами наявність достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім`ї в Україні, з метою спільного проживання сім`ї незалежно від того, коли виникли сімейні відносини до чи після прибуття іноземця або особи без громадянства до України.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Відповідно до частини 14 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених в частинах 3 - 13 цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною, знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою КМУ №322 від 25.04.2018 (далі Порядок), посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Відповідно до пункту 3 Порядку №322 від 25.04.2018, посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають/проживають на території України та які досягли 16-річного віку або не досягли 16-річного віку, але самостійно прибули в Україну з метою навчання, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто; не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними, - на підставі заяв-анкет осіб, зазначених в частинах 2 - 13, 19, 24 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», до яких вони прибули з метою возз`єднання сім`ї.
Відповідно до пункту 9 Порядку №322 від 25.04.2018, оформлення, в тому числі замість втраченої або викраденої, обмін посвідки здійснюється територіальними органами ДМС України через Головний обчислювальний центр єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів.
Відповідно до пункту 37 Порядку №322 від 25.04.2018, рішення про оформлення посвідки приймається керівником територіального органу ДМС або уповноваженою ним особою за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та відсутності підстав для відмови в оформленні чи видачі посвідки не пізніше ніж протягом десятого робочого дня з дати прийняття документів шляхом внесення до реєстру інформації про строк, на який оформлено посвідку, з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до пункту 45 Порядку №322 від 25.04.2018, після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення і видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу ДМС України або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.
Відповідно до пункту 61 Порядку №322 від 25.04.2018, територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки в разі: 2) іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в`їзду; 3) дані, отримані з баз даних реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію; 9) встановлення факту подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів або визнання недійсною відповідно до пункту 72 цього порядку посвідки, поданої для обміну; 11) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 62 Порядку №322 від 25.04.2018, копія рішення про відмову в оформленні чи видачі посвідки із зазначенням причин відмови не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття видається іноземцеві або особі без громадянства під розписку чи надсилається рекомендованим листом такій особі і приймаючій стороні.
Відповідно до абзацу 6 пункту 62 Порядку №322 від 25.04.2018, іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутись до територіального органу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, в зв`язку з якими їм було відмовлено в оформленні чи видачі посвідки, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 та 19 цього Порядку.
Визнаючи протиправним і скасовуючи рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання, суд першої інстанції не дав ніякої оцінки тій обставині, що підставою звернення ОСОБА_1 з заявою про оформлення такої посвідки було возз`єднання з дружиною ОСОБА_6 , з якою позивач уклав шлюб, одночасно перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2 та маючи з нею трьох неповнолітніх дітей. Суд першої інстанції не звернув увагу, що згідно актового запису №86 від 27.12.2022, шлюб між ОСОБА_7 та громадянкою України ОСОБА_6 розірваний (ас84). Тобто, перестали існувати обставини необхідності возз`єднання сім`ї з громадянкою України, про що зазначено в заяві-анкеті та документах, поданих 19.10.2022.
Крім того, відносно ОСОБА_1 начальником Криворізького відділу ГУ ДМС в Дніпропетровській області прийнято рішення від 28.02.2023 про примусове повернення до країни походження або третьої країни в зв`язку з порушенням дозволенного строку 90 днів перебування в Україні, встановленого підпунктом 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ №150 від 15.02.2012.
Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська рішенням від 20.06.2023 у справі №932/3058/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023, підтвердив законність рішення про примусове повернення оскільки позивач без поважних причин проживає в Україні без документів, що дають право на проживання в Україні та ухиляється від виїзду за межі України.
Є помилковим висновок окружного суду що ГУ ДМС в Дніпропетровській області не обгрунтувало причини відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання. Рішення ГУ ДМС в Дніпропетровській області №12031300016369 від 05.07.2024 про відмову ОСОБА_1 в оформленні посвідки на тимчасове проживання направлено на адресу позивача листом №1201.3.1-9303/12.3-24 від 08.07.2024, в якому зазначені причини його прийняття.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить висновку що рішенням ГУ ДМС в Дніпропетровській області №12031300016369 від 05.07.2024 про відмову ОСОБА_1 в оформленні посвідки на тимчасове проживання є законним.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про імміграцію», імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.
Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про імміграцію», іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.
Відповідно до абзацу 5 статті 1 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про імміграцію», квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріям іммігрантів: ….. 6) батьки, чоловік, дружина іммігранта та його неповнолітні діти.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про імміграцію», заяву про надання дозволу на імміграцію та документи, визначені цією статтею, заявник подає особисто або через законного представника до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції або до дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном.
Відповідно до частини 16 статті 9 Закону України «Про імміграцію», строк розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати шість місяців з дня її подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції або один рік з дня її подання до дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію не надається: 4) особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи; 4-2) особам, які не подали всі передбачені цим Законом документи.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про імміграцію», особа може повторно подати заяву про надання дозволу на імміграцію не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію чи його відкликання або визнання недійсним.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про імміграцію», дії та бездіяльність посадових осіб, які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, рішення, прийняті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до пункту 12 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого Постановою КМУ №1983 від 26.12.2002, територіальні підрозділи за місцем проживання, до яких подана зава про надання дозволу на імміграцію формують справи, перевіряють законність перебування в Україні іммігрантів, інформацію, зазначену ними в заяві про надання дозволу на імміграцію, справжність поданих документів, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, в разі потреби погоджують це питання з органами місцевого самоврядування, в межах своєї компетенції з`ясовують питання наявності чи відсутності підстав для відмови в наданні дозволу на імміграцію; проводять перевірку законності перебування в Україні іммігранта з використанням інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи контролю осіб, транспортних засобів, вантажів, які перетинають державний кордон України, або шляхом надсилання запитів до Адміністрації Держприкордонслужби; проводять перевірку даних іммігранта за банками даних Інтерполу з метою отримання інформації, яка є підставою для відмови у наданні дозволу на імміграцію відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію»; надсилають у місячний термін разом з матеріалами справи інформацію про результати їх розгляду територіальним органам або підрозділам; здійснюють провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію, якщо таке провадження належить до їх компетенції.
Відповідно до пункту 14 Порядку, територіальні органи і підрозділи після отримання документів від зазначених в пунктах 12, 13 органів перевіряють в місячний термін правильність їх оформлення, з`ясовують питання наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 Закону України «Про імміграцію», надсилають запити до МВС, регіональних органів СБУ, Держприкордонслужби. МВС, регіональні органи СБУ, Держприкордонслужба проводять в місячний строк після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. Про результати перевірки інформується орган, який надіслав запит. Термін перевірки може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць.
Відповідно до пункту 15 Порядку, в разі коли прийняття рішення про надання дозволу на імміграцію належить до компетенції ДМС, територіальні органи у місячний термін аналізують отриману від зазначених в пункті 14 органів інформацію і надсилають до ДМС разом з матеріалами справи дані про результати розгляду.
Відповідно до пункту 16 Порядку, в разі коли прийняття рішення про надання дозволу на імміграцію належить до компетенції територіальних органів і підрозділів, ці органи аналізують у місячний термін отриману від зазначених в пункті 14 цього Порядку органів інформацію та на підставі матеріалів справи приймають рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу.
Приймаючи рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію, ГУ ДМС України в Дніпропетровській області не дало оцінки тому, що дружина позивача ОСОБА_2 та їх діти ОСОБА_3 2005рн, Алізаде Ніхат 2008рн, Алізаде Мілана 2018рн проживають в Україні. ОСОБА_3 навчається в Криворізькому ліцеї №24, ОСОБА_4 навчається в Криворізькій гімназії №103, ОСОБА_5 є громадянкою України (ас18,19).
ОСОБА_10 дала письмові пояснення що родина в 2017 році приїхала в Україну та проживають в місті Кривому Розі, де у чоловіка є робота. Сім`я повністю залежить від заробітку чоловіка та знаходиться на його утриманні. На початку війни родина виїхала до Азербайджану, а в грудні 2022 року повернулись в Україну та проживали в м.Чернигів у родичів. В лютому 2023 року переїхали до міста Кривого Рогу, за місцем роботи чоловіка (ас27).
Діти позивача ОСОБА_3 і ОСОБА_4 пояснили що якщо батько вимушений буде залишити Україну, в них не буде коштів на продовження навчання оскільки родина повністю знаходиться на утриманні батька (ас28,29).
Наявність сім`ї в Україні, зокрема доньки громадянки України, є достатньою підставою для надання дозволу на імміграцію у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію». За таких обставин відмова у наданні дозволу на імміграцію за відсутності достатніх причин для цього має ознаки непропорційного втручання у право на повагу до сімейного життя, гарантованого статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та може мати наслідком невиправдане розірвання зв`язків батька з дружиною та дітьми.
Окружний суд правильно вказав що в рішенні про відмову у наданні дозволу на імміграцію недостатньо лише послатись на пункти закону, таке рішення має бути належним чином обгрунтованим. Відсутність обгрунтування рішення суб`єкта владних повноважень ставить особу у невизначене становище щодо його виконання та подальших дій щодо отримання бажаного результату. Рішення ГУ ДМС в Дніпропетровській області не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України. Акти суб`єктів владних повноважень, які впливають на права і обов`язки інших осіб, повинні бути чіткими, конкретними, однозначно зрозумілими, такими, що не допускають різноманітного тлумачення та невизначеності відносно порядку і способу виконання.
У відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі ГУ ДМС в Дніпропетровській області пояснює рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію положеннями пунктів 4, 4-2 частини 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію». Проте, на момент подання ОСОБА_7 заяви про надання дозволу на імміграцію 03.05.2023 пункту 4-2 не було в законі, а пункт 4 був в такій редакції: «дозвіл на імміграцію не надається особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи». Відтак міграційна служба безпідставно стверджує що позивачем не подані документи, які підтверджують законність перебування на території України.
Є надуманими доводи ГУ ДМС в Дніпропетровській області що позивачем до заяви, поданій 03.05.2023 про надання дозволу на імміграцію не додані документи. У висновку за результатами розгляду цієї заяви зазначено що позивачем подані копії паспорта, свідоцтва про шлюб, свідоцтв про народження дітей, довідки про реєстрацію ОСОБА_5 громадянкою України, договору оренди житла, документ про сплату державного мита, документ про сплату адміністративного збору, три фотографі.
Підсумовуючи вище перелічені обставини, колегія суддів погоджується з окружним судом що рішення №12034300024957 від 23.05.2025 про відмову у наданні дозволу на імміграцію є протиправним, таким, що підлягає скасуванню, а заява позивача від 03.05.2023 про надання такого дозволу підлягає належному розгляду.
Керуючись статтями 241 - 245, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 в частині визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №12031300016369 від 05.07.2024 про відмову ОСОБА_1 в оформленні посвідки на тимчасове проживання на території України та зобов`язання повторно розглянути заяву-анкету ОСОБА_1 від 19.10.2022 про видачу посвідку на тимчасове проживання на території України. В позові в цій частині відмовити.
В частині визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №12034300024957 від 23.05.2025 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на імміграцію та зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.05.2023 про надання дозволу на імміграцію, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з 04.08.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.
Повну постанову складено 05.08.2026.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко