Справа №759/4744/26
2-а/760/1480/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий виклад позиції сторін.
До Солом`янського районного суду міста Києва Святошинським районним судом міста Києва переданий на розгляд за підсудністю адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 лютого 2026 року за допомогою додатка «ДІЯ» йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо виконання постанови № R200000 від 16 листопада 2025 року, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Згідно з оскаржуваною постановою, позивача притягнуто до відповідальності за те, що він нібито не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. У постанові зазначено, що позивач нібито за допомогою електронного кабінету призовника направив заяву про визнання вини та згоду на притягнення до відповідальності. Позивач вказує, що таку заяву він не направляв, оскільки не отримував повістки, відповідно до якої складено постанову, з протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлений не був і не був запрошений на розгляд справи. Крім того, позивач зазначає, що у самій постанові не вказано номер gjdscnrb, дату складання, дату отримання та доказів підтвердження її отримання. Водночас позивач вказує, що свої дані він оновив за допомогою додатка «РЕЗЕРВ+», а також подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 документи для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років. Позивач вважає оскаржувану постанову прийнятою з порушенням вимог ст.ст. 245, 251, 254-256, 268, 277, 277-2, 280, 283 КУпАП, без урахування всіх обставин справи та за відсутності належних і допустимих доказів учинення ним правопорушення. З огляду на це, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № R200000 від 16.11.2025 року про накладення адміністративного стягнення в сумі 17 000 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач є військовозобов`язаним і відповідно до вимог абзацу першого пункту 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487) зобов`язаний з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, вказані в отриманих документах (повістках). Згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивачу було направлено повістку № 411625 від 07.10.2024 із датою явки 17.10.2024 (поштове відправлення № 060[телефон приховано]). Вказана повістка була сформована, надрукована та направлена у межах процедури централізованого надсилання повісток відповідно до п. 30-2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560. За повісткою на 17.10.2024 позивач не прибув, що свідчить про вчинення ним порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Інформацію про порушення зафіксовано та внесено до Реєстру 28.11.2024. Крім того, Відповідач вказує, що 13.11.2024 позивач, використовуючи електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста (у мобільному додатку «Резерв+»), у порядку статті 279-9 КУпАП подав заяву про неоспорення допущеного порушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. На підставі вказаної заяви позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 було винесено постанову № R200000 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Постанову підписано кваліфікованим електронним підписом та направлено в електронний кабінет позивача. Відповідач наголошує, що позивач самостійно і за власним бажанням визнав своє порушення у вигляді неявки за повісткою, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та відповідає вимогам чинного законодавства, а доводи позивача про неподання заяви про визнання правопорушення є спростованими. Відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву, прийняти відзив до розгляду та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 надав суду заяву, в якій просить вилучити його з кола відповідачів у справі, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 не є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо клопотання відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, суд, керуючись статтями 9, 121, 162 КАС України, з метою всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, вважає за можливе поновити відповідачу строк на подання відзиву та прийняти його до розгляду. Суд зауважує, що оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, прийняття відзиву не призвело до затягування розгляду справи чи порушення процесуальних прав позивача.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 прийняти до провадження Солом`янського районного суду міста Києва та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Вказаною ухвалою у ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувано належним чином завірену копію адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, за наслідком розгляду якої було винесено спірну постанову серії № R200000 від 16.11.2025 року
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 надав відзив на позовну заяву та витребувані судом докази.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 надав суду заяву щодо вилучення його з кола відповідачів у справі.
Третя особа - Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України жодних пояснень щодо позову суду не надав.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
16 листопада 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 винесено постанову № R200000 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Водночас у постанові зазначено, що 13 листопада 2025 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.
Вказана заява долучена до матеріалів справи представником відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). В заяві дійсно зазначено, що позивач визнав факт вчинення ним адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Заява містить дату та час накладення кваліфікованого електронного підпису позивача: 13.11.2025, 16:29:11.
Представником відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) також долучена до матеріалів справи повістка № 411625 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 11 годину 00 хвилин 17.10.2024 року для уточнення даних.
20 лютого 2026 року на підставі поданої ІНФОРМАЦІЯ_7 заяви № 144 від 08 січня 2026 року головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №[номер приховано] щодо примусового виконання постанови № R200000 від 16.11.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 20 лютого 2026 року.
20 лютого 2026 року головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №[номер приховано].
Позивачем до матеріалів справи долучена його заява від 18.12.2025 року, подана на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в який позивач зазначив, що 17.12.2025 року на його адресу надійшла повістка № 5757681 щодо виклику його до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Також позивач вказав, що ним оновлені дані за допомогою додатка «РЕЗЕРВ+» та повідомив, що ним подані документи для отримання відстрочки від призову у зв`язку зі знаходженням на його утриманні трьох неповнолітніх дітей та очікує на результат розгляду документів на отримання відстрочки.
ІV. Застосовані норми права
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП України, визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 цієї статті, в особливий період.
Приміткою до статті 210 КУпАП вказано, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц встановлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває по цей час.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, згідно абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
З аналізу наведених норм вбачається, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов`язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до частин 6 та 7 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Відповідно до статті 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
За правилами частини 1 статті 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
VI. Мотиви, з яких виходить суд та висновки суду
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
За приписами статті 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, особа має право подати заяву про неоспорення допущеного порушення та надання згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Як вбачається з наданих ІНФОРМАЦІЯ_7 матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 13 листопада 2025 року о 16:29:11 через електронний кабінет військовозобов`язаного від імені ОСОБА_1 надійшла заява про визнання вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та надання згоди на розгляд справи за його відсутності. Вказана заява скріплена кваліфікованим електронним підписом (КЕП) позивача.
Відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис має таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис, та створює презумпцію цілісності й автентичності документа. Позивачем не надано до суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження підроблення, протиправного вилучення або втрати конфіденційності ключа його електронного цифрового підпису чи використання його облікового запису третіми особами.
Отримавши таку заяву, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , діючи в межах повноважень та у спосіб, визначений ст. 279-9 КУпАП, перевірив факт її надходження, виніс постанову № R200000 від 16.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП без складання протоколу та за відсутності позивача, а також наклав штраф у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті.
Подання особою заяви в порядку ст. 279-9 КУпАП є спеціальною спрощеною процедурою, яка прямо передбачає розгляд справи без участі особи та без доказування фактів вручення повістки у загальному порядку, оскільки особа самостійно й добровільно визнає факт вчинення правопорушення. Подання документів для отримання відстрочки від призову на військову службу або оновлення даних через застосунок «Резерв+» не звільняє особу від відповідальності за раніше вчинене правопорушення (неявку за викликом у жовтні 2024 року) та не спростовує факт добровільного визнання проступку.
Таким чином, оскаржувана постанова серії № R200000 від 16 листопада 2025 року винесена уповноваженою посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням установленої процедури, а тому підстави для її скасування відсутні.
Щодо позовних вимог, пред`явлених до ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає наступне. Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, ІНФОРМАЦІЯ_8 підпорядкований ІНФОРМАЦІЯ_9 , є його відокремленим підрозділом та не підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_10 . Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_11 не приймав оскаржуваної постанови та не вчиняв щодо позивача жодних юридично значущих дій, він є неналежним відповідачем у справі, що є додатковою підставою для відмови в задоволенні позову в частині вимог до цього відповідача.
VIІ. Судові витрати
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 55, 62 Конституції України, статтями 38, 210, 247, 288, КУпАП, статтями 2,5, 9, 72-76, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05 серпня 2026 року.
Головуюча суддя Н.В. Сердюк