ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/23957/20 Суддя (судді) першої інстанції: Самойлюк Г.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Собківа Я.М., Коротких А.Ю.
за участю секретаря: Сови Є.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Квантум Естейт Груп» про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Квантум Естейт Груп» про припинення права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво садибного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення за адресою: АДРЕСА_1 " від 21.08.2020 №КВ 051200820605 та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво садибного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення за адресою: АДРЕСА_1 " від 29.09.2020 №КВ 101200929940.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року позов задоволено частково. Скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво садибного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення за адресою: АДРЕСА_1 " від 29.09.2020 №КВ 101200929940. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати останнє в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що під час проведених перевірок Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та особами Департаменту, що містяться у відповідних актах перевірок від 05.03.2019 №108-ДК/94/НП/09/01/-19 та від 03.01.2020, а також фотофіксації зробленої посадовою особою Департаменту, встановлено, що замовник будівництва, ОСОБА_1 , будує багатоквартирний шестиповерховий житловий будинок, а тому використання земельної ділянки здійснюється не за цільовим призначенням, будівельні роботи виконуються, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та гранично допустима поверховість будинку не дотримана. Апелянт вказав, що об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, оскільки будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без дозволу на виконання будівельних робіт та на підставі проектної документації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства. На переконання апелянта відповідачем наведено недостовірні данні у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, в частині документів, що посвідчує право власності чи користування земельної ділянки (використання земельної ділянки здійснюється не за цільовим призначенням), в частині проектної документації, в частині поверховості, чим порушено ч.8 с.36 та ч.10 ст.39 Закону.
Департамент зазначив, що скасувавши реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, судом першої інстанції не враховано, що у повідомленні, яке залишається чинним в Реєстрі будівельної діяльності містяться ті самі дані, недостовірність яких встановлена судом першої інстанції. Обидва документа, як повідомлення так і декларація про готовність до експлуатації об`єкта стосуються одного будинку та є взаємопов`язаними.
Апелянт, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 16.02.2026, вважає, що з метою ефективного реагування на виявлений факт самочинного будівництва є необхідним задовольнити позовну вимогу Департаменту про припинення права на початок виконання будівельних робіт.
Представник відповідача також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування скарги представник відповідача зазначила, що погоджується із зазначеним рішенням суду в частині відмови у задоволенні вимоги щодо припинення права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво садибного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення за адресою: АДРЕСА_1 » від 21.08.2020 № КВ 051200820605 та не оскаржує його в цій частині.
Водночас сторона відповідача вважає рішення суду першої інстанції в частині скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта таким, що ухвалене без повного та всебічного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, із порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт вказав, що рішення суду підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням норм процесуального права відповідно до ст. 317 КАС України, оскільки відповідачка не була належним чином повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції та фактично не була обізнана про існування даного судового провадження, остання була позбавлена можливості подати до суду першої інстанції докази, які мають істотне значення для правильного та всебічного вирішення спору.
Також на переконання апелянта, звертаючись до суду із вимогами про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, позивач фактично ставить під сумнів правові підстави виникнення права власності на вже зареєстрований об`єкт нерухомого майна, власником якого був ТОВ «Квантум Естейн Груп». Апелянт вказав, що станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення відповідачка фактично вже не була власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:75:079:0001 та садибного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 3087,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому саме власник даної земельної ділянки та будинку мав бути залучений до участі у справі як належний відповідач або що найменше як особа, права та обов`язки якої можуть бути порушені судовим рішенням. Суд першої інстанції розглянув спір без залучення особи, права та інтереси якої безпосередньо стосуються предмета спору та на яку впливають наслідки ухваленого рішення, що свідчить про істотне порушення норм процесуального права та є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Апелянт вважає, що право на початок виконання будівельних робіт, припинення якого просить позивач, було реалізовано та припинилося у зв`язку із завершенням будівництва та введенням об`єкта в експлуатацію. Водночас декларація про готовність об`єкта до експлуатації також вичерпала свою дію, оскільки саме на її підставі було зареєстровано право власності на об`єкт будівництва.
Крім того, представник відповідача зазначив, що право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Відтак така декларація вичерпала свою дію фактом виконання, а право на виконання будівельних робіт було реалізоване та припинене у зв`язку із завершенням будівництва та введенням об`єкта в експлуатацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що 18.08.2020 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради надійшло подане замовником будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво садибного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення, за адресою: АДРЕСА_1 ".
21.08.2020 здійснені дії з метою внесення запису до Реєстру щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво садибного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення, за адресою: АДРЕСА_1 " та присвоєно унікальний реєстраційний номер №КВ 051200820605.
Замовником будівництва, ОСОБА_1 , у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 21.08.2020 року №КВ 051200820605 наведено дані:
назва об`єкта будівництва - будівництво садибного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення;
вид будівництва - нове будівництво,
код об`єкта згідно з ДКБС (Державним класифікатором будівель та споруд) - 1110.3 будинки садибного типу;
клас наслідків (відповідальності) - CC1;
земельна ділянка використовується на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 007439, договору про розірвання договору купівлі-продажу на 667/100 частки земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шевчук 3. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1756 (кадастровий номер: [номер приховано]:75:079:0001; площа: 0.1 га, цільове призначення: для індивідуального будівництва). житлового, гаражного і дачного).
містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 668/16/12/009-16 від 04.08.2016, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_2 та затверджена наказом замовника 22.08.2019 № б/н;
відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд визначено ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат AA № 002203);
відповідальною особою, що здійснює технічний нагляд визначено ОСОБА_3 (кваліфікаційні сертифікати AP № 013162, AP № 015005, АЕ № 005061, АТ № 001946);
техніко-економічні показники об`єкта будівництва: кількість поверхів -4; загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації - 2416 кв. м., житлова площа будинку 1102 кв. м., площа вбудованих нежитлових приміщень 1065 кв. м., площа забудови 594 кв. м.
16.09.2020 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради надійшла подана замовником будівництва, ОСОБА_1 , декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво садибного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення за адресою: АДРЕСА_1 ".
29.09.2020 здійснені дії з метою внесення запису до Реєстру щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво садибного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення за адресою: АДРЕСА_1 " та присвоєно унікальний реєстраційний номер №КВ 101200929940.
Вважаючи, що ОСОБА_1 набуто право на початок виконання будівельних робіт з порушенням норм чинного законодавства, Департамент звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» ( далі - Закон №3038-VI), який відповідно до преамбули до нього спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до визначення термінів, які вживаються у зазначеному Законі та наведені у його статті 1, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва (пункт 1 частини першої вказаної статті).
Згідно частин 1,2 та 5 ст. 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
За приписами частини першої, другої та п`ятої статті 26 вказаного Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проєктування і будівництва об`єктів.
Проєктування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проєктувальником вихідних даних;
2) розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проєктної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Відповідно статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (ч.1,6 статті 31 Закону №3038-VI).
Проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
Відповідно до ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Відповідно до статті 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
При цьому відповідно до ч.2 ст. 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
В частинах 1 та 2 статті 38 Закону №3038-VI визначено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів звертає увагу, що наведене у нормах статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» формулювання «припинення права на початок виконання будівельних робіт» буквально передбачає припинення права, яке ще реалізується. Припинення права на виконання будівельних робіт після завершення цих робіт позбавлене практичного сенсу, оскільки такого права фактично більше не існує.
Реалізація позивачем повноважень, передбачених нормами частини другої статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», як і будь - яких інших повноважень, повинна здійснюватися ефективно й переслідувати досягнення саме тих цілей і завдань у сфері публічних відносин, які обумовлені його владною компетенцією, а також реалізовуватись виключно з тією метою, з якою такі повноваження надані.
Подання позову в порядку вищезгаданих норм покликане запобігти виконанню самочинних будівельних робіт з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил або припинити такі будівельні роботи, якщо будівництво об`єкта ще не завершене, або попередити ведення в експлуатацію та цивільний обіг об`єкта, який побудований з суттєвими порушеннями в результаті самочинного будівництва, що ставить під загрозу можливість забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, а також безпечних для життя та здоров`я умов на територіях населених пунктів.
Досягнення такої мети в результаті здійснення органом державного архітектурно - будівельного контролю можливе лише у випадку перебування об`єкта у стані будівництва, останнім етапом якого відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є реєстрація права власності на об`єкт містобудування (пункт 6). Якщо ж будівництво об`єкта завершене і щодо нього відбулась державна реєстрація речових прав, то належним і ефективним способом виконання органом державного архітектурно - будівельного контролю повноважень щодо усунення наслідків самочинного будівництва є знесення такого будівництва у встановленому законом порядку.
Зареєструвавши декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та право власності на побудований об`єкт, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування, замовник, а також особи, які на визначених законом підставах набули право власності на нерухоме майно, вправі розраховувати на використання належного їм майна, що виключає неправомірне втручання у таке право з боку суб`єкта владних повноважень.
Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 06 червня 2021 року у справі №826/2123/18, від 18 червня 2021 року у справі №420/3572/19, від 17 жовтня 2023 року у справі №440/12326/21, від 13 травня 2025 року у справі №420/21467/23, від 25 лютого 2026 року у справі № 640/13212/20.
Верховний Суд підкреслює, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а саме вчинення замовником дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
Після реєстрації права власності на об`єкт будівництва, у разі виявлення визначених законом ознак, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно - будівельного контролю зобов`язаний вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень у сфері містобудівної діяльності та наслідків самочинного будівництва аж до звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.
Вчинення саме таких дій у разі виявлення ознак самочинного будівництва об`єкта, будівельні роботи на якому вже завершено і стосовно якого зареєстровано декларацію про його готовність до експлуатації, зареєстровано право власності на нього, і буде належним та ефективним способом виконанням органом державного архітектурно - будівельного контролю своїх повноважень та ефективним способом судового захисту, який відповідатиме завданню адміністративного судочинства.
Обрання ж позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, на чому наголошено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 440/12326/21, правовідносини в якій є подібними до тих, що виникли й у справі, яка розглядається.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як замовник будівництва, 18.08.2020 подала до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво садибного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення, за адресою: АДРЕСА_1 ".
29.09.2020 здійснені дії з метою внесення запису до Реєстру щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво садибного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення за адресою: АДРЕСА_1 " та присвоєно унікальний реєстраційний номер №КВ 101200929940.
Вищезазначена декларація складена після завершення робіт, щодо початку виконання яких подано повідомлення, й на підставі цієї декларації за відповідачкою зареєстровано право власності на об`єкт.
Більше того, згідно долучених до матеріалів справи доказів, 26.11.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Квантум Естейн Груп» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №1424, кадастровий номер [номер приховано]:75:079:0001, а також договір купівлі-продажу нерухомого майна №1426, предметом якого є садибний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 3087,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна було зареєстровано за ТОВ «Квантум Естейн Груп», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи вказані обставини колегія суддів зазначає, що право на виконання будівельних робіт, яке позивач просить припинити, вже реалізовано та припинено у зв`язку із завершенням будівництва та введенням об`єкта в експлуатацію.
При цьому декларація про готовність об`єкта до експлуатації також вичерпала свою дію, так як на її підставі було зареєстровано право власності на об`єкт будівництва.
Колегія суддів зазначає, що задоволення цього позову не призведе до жодних юридичних наслідків й не змінить стану спірних правовідносин, не забезпечить у такому випадку належний судовий захист і не сприятиме виконанню завдань адміністративного судочинства.
Отже, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що обраний позивачем спосіб судового захисту не є належним і не забезпечить практичну реалізацію тих повноважень, з метою виконання яких цей орган звернувся до суду з позовом.
Обрання ж позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, на чому наголошено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19.
Інші доводи сторін не впливають на правильне вирішення спору в межах цієї конкретної справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи було з`ясовані неповно, та як наслідок було прийнято необґрунтоване судове рішення, що є підставою для його скасування апеляційним судом та прийняття нового рішення у справі.
У зв`язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, а рішення суду - скасувати з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року скасувати та прийняти нове рішення.
В задоволенні позовних вимог Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Квантум Естейт Груп» про зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 05.08.2026.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Я.М. Собків
А.Ю.Коротких