УХВАЛА
03 серпня 2026 року
м. Київ
справа №9901/270/21
адміністративне провадження № П/9901/270/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Чиркіна С.М., Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
за участю: секретаря судового засідання: Лук`яненко О.О.,
представника відповідача: Мовіле О.С.
представника третьої особи: Ярка О.Ю.,
розглянувши у закритому судовому засіданні адміністративну справу №9901/270/21
за позовом Науково-дослідницького консультаційного менеджерського центру «Оптимус» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю)
до Президента України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Служба безпеки України, Рада національної безпеки і оборони України,
про визнання протиправним та скасування Указу в частині, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року Науково-дослідницький консультаційний менеджерський центр «Оптимус» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (далі - позивач, ТОВ «НДКМЦ «Оптимус») звернулося до Верховного Суду як суду першої інстанції (далі - Суд) з позовом до Президента України (далі - відповідач), у якому просило визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 21.04.2021 №169/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію пункту 49 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 щодо Науково-дослідницького консультаційного менеджерського центру «ОПТИМУС» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю).
Позовна заява була сформована у паперовому вигляді, підписана і подана до Суду директором ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» - Руднєвим Д.В.
Ухвалою від 02.08.2021 Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін колегією суддів у складі п`яти суддів, а також залучив до участі у справі Раду національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) і Службу безпеки України (далі - СБУ) як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
У зв`язку із необхідністю витребування додаткових доказів, а також вчинення інших процесуальних дій, спрямованих на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, відсутністю у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду технічних засобів, які у встановленому порядку атестовані для можливості роботи з відповідним типом інформації з обмеженим доступом, зміни складу суду та розгляду справи спочатку, розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувалися перерви в судовому засіданні.
Зокрема, у перше судове засідання, яке відбулось по справі 27.09.2021 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, з`явився представник позивача - - адвокат АО «Юрлайн» Капеліст М.М. У цьому ж засіданні Судом було задоволено клопотання ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» та витребувано у СБУ та РНБО належним чином засвідчені копії документальних матеріалів, які стали підставою для застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), та документів, що містять пропозиції СБУ про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ТОВ «НДКМЦ «Оптимус», що були внесені до РНБО.
24.01.2022 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання директора ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» Руднєва Д.В., в якому він, враховуючи положення частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просив Суд розглянути цю справу за відсутності представника ТОВ «НДКМЦ «Оптимус». Зазначене клопотання позивача мотивовано тим, що його позиція чітко викладена в заявах по суті справи, висловлена у попередніх судових засіданнях його представниками та не спростована відповідачем.
Також 24.01.2022 від представників позивача - адвокатів АО «Юрлайн» Вороненко А.З. та Капеліста М.М. надійшли до суду клопотання, у якому останні, повідомивши про припинення з 14.01.2022 надання ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» послуг за договором про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 24.05.2021 б/н, просили здійснювати надсилання Судом кореспонденції безпосередньо позивачу та проводити розгляд справи без їх участі як представників позивача.
З січня 2022 року й по серпень 2026 року позивач та його представники у призначені у справі неодноразові судові засідання не з`являлися, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
При цьому Судом вживалися усі заходи з метою повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на поштову адресу позивачу, вказану ним у позові та яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Транспортна, 5, м. Одеса, 65039), а також розміщення на офіційному вебпорталі «Судова влада України» відповідних оголошень (зокрема оголошення від 22.02.2023, 27.11.2024, 30.03.2025, 10.11.2025, 12.02.2026, 28.05.2026, 23.07.2026).
Отже, в силу приписів частини першої статті 127 КАС України вважається, що про день, час та місце розгляду справи та про судові засідання, призначені у справі на відповідні дні та час, ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» було повідомлено належним чином.
Водночас ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 клопотання СБУ про приєднання до матеріалів справи доказів, які містять інформацію, що становить державну таємницю, задоволено та приєднано їх до матеріалів справи; клопотання СБУ про подальший розгляд справи у закритому судовому засіданні задоволено; продовжено розгляд справи №9901/270/21 у закритому судовому засіданні.
Крім того, слід зазначити, що на підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С.Г. від 03.10.2024 щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді Кравчука В.М. у розгляді цієї судової справи, у зв`язку з відсутністю у нього допуску та доступу до державної таємниці, про що повідомлено відповідною службовою запискою в.о. начальника відділу режимно-секретної роботи Верховного Суду О.Кравченком, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду здійснено заміну судді Кравчука В.М. шляхом розподілу між суддями, які мають допуск та доступ до державної таємниці.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 03.10.2024) для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Коваленко Н.В., Чиркін С.М., Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
Верховним Судом було повідомлено учасників справи (судовими повістками, шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (вебсайті Верховного Суду), що у зв`язку зі зміною складу суду, враховуючи положення частини чотирнадцятої статті 31 КАС України, розгляд цієї справи починається спочатку.
Вчергове справа була призначена до розгляду в судовому засіданні на 15:00 год. 03.06.2026, а учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 03.06.2026 ні позивач, ні його представники не з`явились, доказів про наявність поважних причин їх неявки в судове засідання не надали. Розгляд справи було відкладено на 15:00 год. 03.08.2026, про що всіх учасників справи повідомлено належним чином.
03.08.2026 позивач та його представники в судове засідання не з`явилися, про причини неявки Суд не повідомили.
Таким чином, оскільки ні від позивача, ні від його уповноважених представників до Суду не надійшло заяв та клопотань про поважність причин неявки в судове засідання, призначене на 03.08.2026, Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, керуючись наступним.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до частин третьої, десятої, одинадцятої статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частина 11 статті 126 КАС України).
За змістом частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається, зокрема: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частина перша статті 131 КАС України визначає, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Частина п`ята цієї статті передбачає, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, відповідно до якої позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як вже зазначалося вище та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, починаючи з січня 2022 року її розгляд неодноразово відкладався з різних причин.
Вчергове справа була призначена до розгляду на 15:00 год. 03.06.2026, про що всі учасники справи повідомлялись належним чином. Проте позивач та його представники у судове засідання 03.06.2026 не з`явилися.
У зв`язку із необхідністю витребування додаткових доказів у ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» та неявкою в судове засідання позивача та його представників Суд відклав розгляд справи на 15:00 год. 03.08.2026, про що усі учасники справи були повідомлені належним чином.
Як і минулого разу, ні позивач, ні його представники в судове засідання 03.08.2026 не з`явилися.
Отже, в судовому засіданні 03.08.2026 було встановлено, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, від позивача та його представників не надійшло жодних заяв щодо неможливості взяти участь у ньому та клопотань про визнання поважними причин неявки в судове засідання.
У контексті наведеного Суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а відтак позивач та його представники зобов`язані брати участь у судових засіданнях та обстоювати свої позовні вимоги, проявляти процесуальну активність.
Приписи статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п`ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання у частині п`ятій статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Аналогічний правовий висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду у схожих за змістом правовідносинах, викладений у постановах від 18.12.2019 у справі №9901/949/18 (провадження №11-1179заі19), від 27.05.2020 у справі №9901/11/19 (провадження №11-122заі20), від 20.07.2023 у справі №9901/439/21 (провадження №11-155заі22), від 08.02.2024 №990/89/23 (провадження №11-187заі23), від 04.07.2024 у справі №9901/489/21 (провадження №11-92заі24).
За встановлених обставин і наведеного правового регулювання Суд вважає, що, оскільки позивач та його представники були належним чином повідомлені судом про всі судові засідання, двічі не прибули в судове засідання з причин, які визнані судом неповажними, є підстави для застосування визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача та його представників у судове засідання - залишення позову без розгляду.
При цьому слід зазначити, що Судом вживалися усі заходи для своєчасного повідомлення позивача про дату, час і місце призначених судових засідань у справі, перевірки його місцезнаходження та повноважень осіб, які мають право представляти інтереси ТОВ «НДКМЦ «Оптимус».
Так, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 11.06.2024 (запис 100556110[телефон приховано]) ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» (ЄДРПОУ 25051334) знаходиться у стані припинення. У графі «Відомості про керівника юридичної особи» зазначено «Руднєв Дмитро Миколайович, керівник»; у графі «Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» зазначено «не має». Водночас, у графі «Відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, зокрема, підписувати договори, тощо» зазначено «Зелінський Руслан Іванович - голова комісії з припинення або ліквідатор».
Зелінським Русланом Івановичем як головою комісії з припинення або ліквідатором ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» жодних заяв та пояснень у цій справі до Суду подано не було. У той же час повноваження директора ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» Руднєва Д.В. щодо управління справами цієї юридичної особи згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, припинені з 11.06.2024 й, до того ж, адреса місця реєстрації останнього Донецька обл., м. Макіївка, тобто тимчасово окупована територія України. У матеріалах справи відсутні докази обмеження Руднєва Д.В. в пересуванні, у влаштуванні свого життєвого укладу на території, підконтрольній Україні, що вказує на відсутність вимушеності, примусовості обставин, з якими пов`язується наявність на цей час в Єдиному державному реєстрі відомостей про означену адресу місця реєстрації керівника ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до частини першої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина третя статті 46 КАС України).
Частинами першою, третьою статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, КАС України передбачає можливість ТОВ «НДКМЦ «Оптимус», яке є юридичною особою, бути стороною в адміністративному процесі й брати участь у справі, зокрема, особисто - в порядку самопредставництва через свого керівника.
З означених вище відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань та є в матеріалах справи й у відкритому доступі, вбачається, що ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» перебуває у стані припинення з 11.06.2024 (внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи).
Виконання рішення про припинення юридичної особи врегульовано Цивільним кодексом України (стаття 105). Відповідно до частин першої - п`ятої цього Кодексу учасники юридичної особи, суд або орган, що ухвалив рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Відповідно до правил частини першої статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата (частина перша статті 11 цього Закону).
Наведені норми дають підстави стверджувати, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних, зокрема, про перебування юридичної особи у процесі припинення, серед іншого, даних про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо), свідчить, що право представляти таку юридичну особу у відносинах з третіми особами та виступати у суді від імені юридичної особи має право голова комісії з припинення, її члени або ліквідатор юридичної особи.
За приписами статті 105 ЦК України чітко визначено, що саме до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що з 11.06.2024 саме Зелінський Руслан Іванович як голова комісії з припинення або ліквідатор ТОВ «НДКМЦ «Оптимус», а не його керівник Руднєв Д.В., має право підпису та повноваження виступати в суді від імені ТОВ «НДКМЦ «Оптимус», однак заяв про розгляд справи за відсутності позивача чи його представників останнім подано до суду не було. В судові засідання, призначені у справі, зокрема на 17.02.2025, 14.04.2025, 04.08.2025, 10.11.2025, 25.04.2026, 03.06.2026, 03.08.2026, позивач та його представники не з`явилися, про причини неявки Суд не повідомили.
На підставі інформації із витягу з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань Суд встановив відсутність у директора Руднєва Д.В. повноважень вчиняти дії від імені ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» та наявність інших уповноважених осіб представляти інтереси позивача у справі, проте останні до суду із заявами про розгляд справи за їх відсутності не зверталися, як і не виконали вимог ухвали Суду від 03.06.2026 про надання документів, які підтверджують особу громадянина ОСОБА_1 (ОСОБА_1.), якому, за твердженнями СБУ, підконтрольне ТОВ «НДКМЦ «Оптимус», тобто не подали в розумінні вимог пункту 9 частини першої статті 240 КАС України без поважних причин витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Незважаючи на приписи частини другої статті 131 КАС України про необхідність завчасно повідомити суд про неможливість прибути до суду з поважних причин, Зелінський Руслан Іванович як голова комісії з припинення або ліквідатор ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» у судові засідання, зокрема, призначені на 03.06.2026 та 03.08.2026, не з`явився, про причини неявки до суду позивача чи його представників не повідомив.
До вказаного варто також зазначити, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
З цих підстав судом встановлено, що позивач в судові засідання не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив також. Уповноважена діяти від імені та в інтересах ТОВ «НДКМЦ «Оптимус» особа до Суду не звернулась із заявою про розгляд справи за її відсутності та не висловила свою позицію щодо даного публічного-правового спору. Тобто, сукупність наведених обставин свідчить, що позивач втратив інтерес до свого позову.
Доречно зважити також і на правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на визначений законом і судом порядок розгляду справи й те, що її матеріали містять документи із таємною інформацією, яка охороняється законом і доступ до якої обмежений, Суд не вважає за можливе здійснювати розгляд справи по суті за відсутності позивача або його представників, які з такими матеріалами не ознайомлені й не отримали відповідного допуску до них, оскільки у такому випадку не може бути забезпечено дотримання усіх визначених у Конституції, законах України та КАС України принципів (засад) судочинства, а також унеможливлюється належна реалізація усіх визначених законом процесуальних прав та обов`язків сторін та учасників справи.
На тому, що розгляд справи по суті за таких умов не є можливим наголошували й представники відповідача та третьої особи, які були присутні у судових засіданнях. При цьому представник відповідача не наполягав на розгляді справи по суті за відсутності позивача або його представників відповідно до наявних у ній матеріалів (доказів).
У зв`язку із вищевикладеним у сукупності, Верховний Суд дійшов висновку про наявність у цьому конкретному випадку сукупності усіх передбачених статтями 205 та 240 КАС України обставин, які зумовлюють залишення позовної заяви без розгляду й дають фактичні підстави для застосування Судом такого процесуального наслідку.
Керуючись статтями 10, 205, 240, 248, 256 та 266 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Позов Науково-дослідницького консультаційного менеджерського центру «Оптимус» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Служба безпеки України, Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним та скасування Указу в частині - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили і може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду у порядку і строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Н.В. Коваленко
С.М. Чиркін
А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду