УХВАЛА
06 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 320/36403/25
адміністративне провадження № К/990/35030/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши касаційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича - адвоката Мальцева Вадима Петровича на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 320/36403/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: адвокатського об`єднання «Констрактів лойерз», товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Прадіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна платформа», товариства з обмеженою відповідальністю «Аднеро», товариства з обмеженою відповідальністю «Сі ел сі-консалтинг», товариства з обмеженою відповідальністю «Сі ел сі груп», товариства з обмеженою відповідальністю «Сі ел сі», Бретшнейдер Томас та державного підприємства «СЕТАМ», про визнання протиправними дій, скасування постанов та зобов`язання вчинити дії,
установив:
17 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: адвокатське об`єднання «Констрактів лойерз», товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Прадіс», товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна платформа», товариство з обмеженою відповідальністю «Аднеро», товариство з обмеженою відповідальністю «Сі ел сі-консалтинг», товариство з обмеженою відповідальністю «Сі ел сі груп», товариство з обмеженою відповідальністю «Сі ел сі», Бретшнейдер Томас, державне підприємство «СЕТАМ», в якому просила:
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича, які полягають у нескладенні, незатвердженні на підставі Протоколу № 641658 про проведення електронного аукціону (торгів) акту про проведені електронні торги з продажу корпоративних прав частки учасника у статутному капіталі ТОВ «МИЛА КІЗОНЬКА ГАЙ» (код ЄДРПОУ: 41431598) у розмірі 100 % та ненаданні його позивачу;
- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича скласти, затвердити на підставі Протоколу № 641658 про проведення електронного аукціону (торгів) акт про проведені електронні торги з продажу корпоративних прав - частки учасника у статутному капіталі ТОВ «МИЛА КІЗОНЬКА ГАЙ» (код ЄДРПОУ: 41431598) у розмірі 100 % та надати його позивачу;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича про повернення виконавчих документів стягувачу від 09 липня 2025 року у виконавчих провадженнях №: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 (зведене виконавче провадження № НОМЕР_9);
- визнати протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича щодо нездійснення розподілу стягнутих з боржника за виконавчим провадженням грошових сум, одержаних від реалізації майна боржника (реєстраційний номер лота 579734) у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_9 у відповідності до статті 45 Закону України «Про виконавче провадження»;
- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича здійснити розподіл стягнутих з боржника за виконавчим провадженням грошових сум, одержаних від реалізації майна боржника (реєстраційний номер лота 579734), у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_9 у відповідності до статті 45 Закону України «Про виконавче провадження»;
- визнати протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича щодо неповідомлення організатора аукціону Державне підприємство «СЕТАМ» про перерахування нею як переможцем електронного аукціону коштів за придбане майно (реєстраційний номер лота 579734);
- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича повідомити організатора аукціону підприємство «СЕТАМ» про перерахування нею як переможцем електронного аукціону коштів за придбане майно (реєстраційний номер лота 579734).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги.
27 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Руденко Андрій Олександрович через підсистему «Електронний суд» подав клопотання, в якому просив ухвалити додаткове судове рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції під час розгляду справи № 320/36403/25, у розмірі 40 000,00 грн.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково та стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Сідоренка Антона Сергійовича витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Представник приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича - адвоката Мальцева Вадима Петровича вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою від 23 липня 2026 року повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
До Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича - адвоката Мальцева Вадима Петровича на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 320/36403/25.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування статей 139, 143 та 252 КАС України, викладених, зокрема, у судових рішеннях у справах № 340/2823/21, № 300/3178/20, № 127/21552/17, № 600/752/22-а та № 640/6209/19.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник стверджує, що позивач до закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції не подав заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та не повідомив суд про намір подати докази таких витрат після ухвалення судового рішення.
Водночас зі змісту касаційної скарги вбачається, що в апеляційній скарзі позивач зазначив попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.
Отже, твердження скаржника про те, що до завершення апеляційного перегляду позивач узагалі не висловлював наміру щодо розподілу витрат на правничу допомогу, не узгоджується з викладеними у касаційній скарзі обставинами справи.
При цьому скаржник не наводить змісту відповідної частини апеляційної скарги та не обґрунтовує, чому зазначення в ній попереднього розрахунку витрат не могло бути розцінене судом апеляційної інстанції як об`єктивована форма вираження наміру сторони щодо подальшого розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення апеляційним судом рішення з порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того, постановою Верховного Суду від 05 серпня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року скасовано, а справу № 320/36403/25 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення та не може існувати окремо від нього. Воно не вирішує спір по суті, а лише усуває неповноту основного судового рішення, зокрема щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.
Оскільки постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року скасовано, а справу № 320/36403/25 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду, додаткова постанова щодо розподілу судових витрат не може розглядатися окремо від основного судового рішення, а питання про судові витрати має бути вирішене судом під час ухвалення нового рішення за результатами розгляду справи.
Водночас зазначена обставина не усуває обов`язку особи, яка подає касаційну скаргу, належним чином викласти передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави касаційного оскарження судового рішення.
Системний аналіз доводів касаційної скарги свідчить, що скаржник не навів належного обґрунтування того, що суд апеляційної інстанції застосував конкретну норму права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми саме у подібних правовідносинах. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, цитування норм процесуального права та судової практики, а також до вимоги повторно оцінити докази, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Отже, касаційна скарга не містить належного викладення передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження, а тому відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України підлягає поверненню особі, яка її подала.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України,
постановив:
Касаційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Сідоренка Антона Сергійовича - адвоката Мальцева Вадима Петровича на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 320/36403/25 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Дашутін