ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
06 серпня 2026 року
м. Київ
справа №200/6836/25
адміністративне провадження №К/990/12988/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції заяву Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Красногорівський вогнетривкий завод» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №200/6836/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі - ГУ ПФУ) до ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ:
1. ГУ ПФУ звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2020 та за період з листопада 2020 по червень 2025 включно в сумі 10549973,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог ГУ ПФУ зазначило, що відповідач в порушення вимог статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1), не відшкодував витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2020 та за період з листопада 2020 по червень 2025, на загальну суму 10549973,73 грн.
2. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 23.09.2025 задовольнив позовні вимоги.
Стягнув з ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» на користь ГУ ПФУ заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень 2020, за період з листопада 2020 по червень 2025 включно в сумі 10549973,73 грн.
3. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 19.02.2026 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив ГУ ПФУ у задоволенні позовних вимог.
4. 23.03.2026 ГУ ПФУ звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 та залишити у силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2025.
5. 08.05.2026 від ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач, зокрема, зазначив, що для надання професійної правничої допомоги він скористався послугами адвоката Яковлєва А.В. і відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України заявив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у цій справі.
6. Верховний Суд постановою від 16.07.2026 касаційну скаргу ГУ ПФУ залишив без задоволення, а постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026 - без змін.
7. 22.07.2026 до Верховного Суду надійшла заява представника ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» - адвоката Яковлєва А.В. про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 200/6836/25 за вищевказаним позовом про розподіл судових витрат, понесених в суді касаційної інстанції.
ІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
9. Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до останніх в силу вимог пункту 1 частини третьої цієї ж статті належать витрати на професійну правничу допомогу.
10. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
11. Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
12. Відповідно до статті 19 Закону України № 5076-VI від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
13. Згідно з частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
14. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частина третя статті 30 Закону №5076-VI).
15. Крім того, за змістом статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно - виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (далі - Правила адвокатської етики) розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
16. Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
17. Частиною третьою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
18. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
19. Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
20. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
21. Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
22. В заяві про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат представник ПрАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» - адвокат Яковлєв А.В. просить суд стягнути на користь його клієнта витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в сумі 20000,00 грн.
23. На підтвердження факту понесення зазначених витрат представник відповідача надав договір про надання правничої допомоги від 17.02.2025 №Як|КВРЗ|01, доручення від 28.04.2026 №4 до договору про надання правничої допомоги, звіт щодо наданої правничої допомоги від 17.07.2026 №01В, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 17.07.2026, рахунок-оферту від 17.07.2026 №Як|КВРЗ|01.
24. В обґрунтування клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача вказує на те, що в межах виконання своїх представницьких функцій під час касаційного перегляду цієї справи ним було здійснено правовий аналіз касаційної скарги ГУ ПФУ; сформовано правову позицію; написано відзив на касаційну скаргу ГУ ПФУ, здійснено супровід розгляду справи, шляхом контролю її руху на вебсайті Судова влада України та за даними Єдиного державного реєстру судових рішень.
25. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що надані представником відповідача на підтвердження понесених витрат докази, зокрема, звіт щодо наданої правничої допомоги від 17.07.2026 № 01В та акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 17.07.2026, містять лише перелік виконаних адвокатом робіт та загальну вартість наданих послуг у розмірі 20 000,00 грн. Водночас подані представником відповідача документи не містять відомостей про час, витрачений адвокатом на виконання кожної із заявлених робіт, погодинну вартість правничої допомоги або іншої деталізації, яка б свідчила про обґрунтованість і співмірність заявленої до компенсації суми.
26. Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження наданих адвокатом послуг, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат на підготовку відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів вважає за можливе призначення компенсації зазначених витрат в суді касаційної інстанції на суму 5000,00 грн.
27. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат колегія суддів виходить із того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
28. Отже, на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді касаційної інстанцій на суму 5000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 143, 252 КАС України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
Заяву Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 200/6836/25 задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову до постанови Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №200/6836/25, якою стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» (85630, Донецька область, Мар`їнський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд.4, код ЄДРПОУ 00191744) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді касаційної інстанції на суму 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Судді А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій