"06" серпня 2026 р. Справа № 363/4157/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву Органу опіки та піклування Вишгородської міської ради, в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, без самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
01.07.2026 до Вишгородського районного суду Київської області подано вказану вище позовну заяву, у якій Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради, в інтересах малолітніх дітей, просить: позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_3 , а також, стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання трьох малолітніх дітей та стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 .
У позовній заяві зазначено, що фактичним місцем проживання обох відповідачів є адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї копії документів, суд вважає за необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.
Так, у позовній заяві зазначено, що фактичним місцем проживання обох відповідачів є адреса: АДРЕСА_1 .
Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, встановлено що місце проживання відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , а місце проживання відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім цього, з метою перевірки наявності відомостей про взяття відповідачів на облік як внутрішньо переміщених осіб та можливого зазначення ними місця проживання або перебування на території Вишгородського району Київської області судом сформовано засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» відповідні запити до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.
З відповіді № 3143061 від 06.08.2026, за результатами запиту до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , установлено, що довідки про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи відсутні.
З відповіді № 3143063 від 06.08.2026, за результатами запиту до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , установлено, що довідки про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи відсутні.
Таким чином, офіційні відомості про взяття будь-кого з відповідачів на облік як внутрішньо переміщеної особи, зокрема із зазначенням місця проживання або перебування у місті Вишгороді чи в межах територіальної юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області, відсутні.
Отже, отримані судом офіційні відомості про зареєстровані місця проживання відповідачів не узгоджуються із зазначеною в позовній заяві фактичною адресою їх проживання у місті Вишгороді та свідчать про реєстрацію відповідачів у різних адміністративно-територіальних одиницях, що знаходяться поза межами територіальної юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області.
Водночас, позовна заява не містить викладу обставин, із якими позивач пов`язує територіальну підсудність справи саме Вишгородському районному суду Київської області, зокрема не зазначено, чи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування будь-кого з відповідачів за вказаною у позові фактичною адресою та чи існують інші передбачені процесуальним законом підстави для розгляду справи цим судом.
Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу - документи, що додаються до позовної заяви.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина перша статті 175 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 2, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про місце проживання чи перебування фізичних осіб - учасників справи, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначення доказів, що підтверджують ці обставини.
За змістом частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною п`ятнадцятою статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Отже, у разі пред`явлення позову до кількох фізичних осіб, зареєстровані місця проживання яких знаходяться в різних місцях, право визначити, з місцем проживання якого з відповідачів позивач пов`язує територіальну підсудність справи, належить позивачу. Суд не вправі реалізовувати таке право вибору замість позивача.
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.06.2024 у справі №554/7669/21, зазначила, що положення частини першої статті 27 та частини першої статті 28 ЦПК України імперативно пов`язують визначення територіальної юрисдикції з зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування фізичної особи. Фактичне місце проживання фізичної особи, відмінне від зареєстрованого, не має правового значення для визначення територіальної підсудності. Використання фактичної адреси для визначення конкретного суду створювало б невизначеність, оскільки особа може мати декілька фактичних місць проживання, тоді як зареєстроване місце проживання визначається в установленому законом порядку.
Таким чином, зазначення у позовній заяві фактичного місця проживання відповідачів у місті Вишгороді, проведення органами та службами Вишгородської міської ради обстеження умов проживання сім`ї, оцінки рівня безпеки дітей, негайного відібрання дітей та інших заходів із захисту їхніх прав не дає можливості дійти висновку про територіальну підсудність справи Вишгородському районному суду Київської області.
Суд також ураховує, що позивач об`єднав вимоги про позбавлення батьківських прав із вимогами про стягнення аліментів.
Частиною першою статті 28 ЦПК України передбачено право пред`явлення позовів про стягнення аліментів також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Водночас у постанові від 01.07.2025 у справі № 306/1029/22, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що позов про позбавлення батьківських прав не входить до переліку справ, підсудність яких може бути визначена за вибором позивача залежно від характеру позовних вимог. Верховний Суд зазначив, що поєднання в одному провадженні вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів не змінює територіальної підсудності такої справи. Вимога про стягнення аліментів, поєднана з вимогою про позбавлення батьківських прав, є похідною, а тому підсудність справи визначається відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України - за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Отже, наявність у позовній заяві вимог про стягнення аліментів, не є достатньою підставою для розгляду всієї справи за місцезнаходженням органу опіки та піклування у Вишгородському районному суді Київської області.
При цьому відповідачами у справі є дві фізичні особи, зареєстровані місця проживання яких знаходяться в різних областях України.
За таких обставин у разі відсутності передбаченої законом підстави для розгляду справи Вишгородським районним судом Київської області визначення конкретного суду, до якого справа має бути передана за територіальною підсудністю, залежить від того, за зареєстрованим місцем проживання якого з двох відповідачів позивач реалізує своє право вибору.
На підставі викладеного, позивачу необхідно уточнити фактичні обставини, з якими він пов`язує звернення саме до Вишгородського районного суду Київської області, та надати докази на підтвердження таких обставин.
За відсутності таких відомостей суд позбавлений можливості належним чином вирішити питання про відкриття провадження у справі або про передачу справи за територіальною підсудністю, не здійснюючи при цьому замість позивача вибір між судами за зареєстрованим місцем проживання одного з двох відповідачів.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 175, 176, 185 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву Органу опіки та піклування Вишгородської міської ради, в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, без самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач