Єдиний унікальний номер 317/4343/26
Провадження № 2/317/2233/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Качан А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського Міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, Приватний виконавець Сколибог Олександр Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заяву про забезпечення позову,-
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського Міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, Приватний виконавець Сколибог Олександр Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню разом із заявою про забезпечення позову.
Предметом спору у позовній заяві є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач скористався своїм правом на альтернативну підсудність даної справи, звернувшись до Запорізького районного суду Запорізької області з даним позовом, посилаючись на ч. 12 ст. 28 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Частиною 12 ст. 28 ЦПК України позивачеві надано право вибору підсудності, зокрема за правилами ч. 2 ст. 27 ЦПК України, підсудність справ за місцезнаходженням відповідача або за альтернативною підсудністю за місцем виконання оспорюваного виконавчого напису.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України 09.01.2025 судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання фізичної особи, відповідно до якої встановлено місце реєстрації позивача: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді № 3136811 від 05.08.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери - відомості про реєстрацію ОСОБА_1 відсутні.
Як вбачається судом із тексту постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №66940858 від 27.09.2021, адресою виконання виконавчого напису (адреса боржника) є: АДРЕСА_2 .
Позивач, при зверненні до Запорізького районного суду Запорізької області з даним позовом, зазначає, що звертається саме за місцем виконання виконавчого напису за своїм фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 ., що є хибним твердженням.
Зазначена позивачем адреса не вбачається із постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 27.09.2021, ВП №66940858.
Крім того, із зазначеної постанови вбачається лише адреса боржника : АДРЕСА_2 .
Рішенням Запорізької міської ради 29.09.2023 № 178 вулиця Адлерівська перейменована на вулицю Анрі Жіффара.
Також, суд звертає увагу, що відповідач за адресою у Запорізькому районі Запорізької області як внутрішньо переміщена особа не зареєстрований.
Отже, в даному випадку виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. вчиняються за вказаною вище вказаною адресою, що відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проведення виконавчих дій, та як наслідок являється місцем виконання виконавчого напису.
Судом встановлено, що адреса виконання виконавчого напису: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Адлерівська (Анрі Жіффара), буд. 22 не відноситься до територіальної підсудності Запорізького районного суду Запорізької області.
Будь-яких даних, які б свідчили про те, що саме на території Запорізького району Запорізької Області вчиняються виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса матеріали справи не містять, тому відсутні підставі вважати, що на території Запорізького району Запорізької області виконується спірний виконавчий напис нотаріуса і відповідно відсутні правові підстави для визначення підсудності даного позову Запорізькому районному суду Запорізької області.
Вирішуючи питання про передачу справи за підсудністю суд враховує, що при поданні позовної заяви позивач обрав альтернативну підсудність справи за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, відповідно положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, та приходить до висновку, що справу слід передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, оскільки на території Шевченківського район м. Запоріжжя проводяться виконавчі дії з примусового виконання виконавчого напису.
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
З урахуванням викладеного, позовна заява не підсудна Запорізькому районному суду Запорізької області, у зв`язку із чим підлягає передачі за належною підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя як суду на території юрисдикції якого виконується спірний виконавчий напис нотаріуса.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
З огляду на наведене наявні підстави для передачі даної справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Керуючись ст. 27, 28, 31, 187, 259, 260 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Цивільну справу (ЄУН 317/4343/26, провадження № 2/317/2233/2026) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського Міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович, Приватний виконавець Сколибог Олександр Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню разом із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, передати для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею в порядку, встановленому статтями 354-355 ЦПК України.
Суддя А.В. Качан