Справа № 946/3744/26
Провадження № 2/946/3687/26
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
07 серпня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бортейчук Ю.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивачки адвокат Казмірчук М.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Разом з позовною заявою, представником позивачки адвокатом Казмірчук М.М. заявлено клопотання, в якому вона просить суд відстрочити їй сплату судового збору за подання позовної заяви, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Вважаю, що вищезазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивачка вказує, що просить суд відстрочити сплату судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, позивачкою не додано до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Так, позивачкою заявлено вимогу майнового характеру про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 гривень .
Статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір» визначено випадки коли судовий збір не сплачується та категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а ст. 8 вказаного Закону та ст. 136 ЦПК України визначено підстави та порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Приписи вказаної статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20.
Натомість сплата судового збору, в силу положень ст. 177 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland; пункти 63 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland).
Таким чином, підставою для звільнення від сплати судового збору можуть бути, довідки про доходи, також видані у встановленому законом порядку банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документи про заборгованість за комунальні послуги, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження інформація щодо наявності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи. При цьому Податковим кодексом України визначено, що являється джерелом доходу та перелічено низку доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Суддя, дослідивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, дійшов висновку, що позивачкою не надано докази, які б були підставою для відстрочення звільнення її від сплати судового збору, а саме, що вона має скрутне матеріальне становище.
Відтак, враховуючи викладене вище, правові підстави для звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що відсутні підстави, тому відповідне клопотання позивачки не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху в порядку ч.ч. 1,2 ст.185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір в розмірі 15 105,40 грн. (1 відсоток ціни позову) за позовну вимогу майнового характеру, та надати суду квитанцію (платіжне доручення), що підтверджує сплату судового збору у вказаному розмірі.
Роз`яснити позивачці, що в випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання представника позивачки адвоката Казмірчук Марії Михайлівни про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху..
Копію ухвали направити позивачці та роз`яснити, що в випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута йому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.Ю.Бортейчук