Справа № 345/1557/26
Провадження № 2/345/2945/2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2026 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Якиміва Р.В.
секретаря Гладенької Л.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Ліга Колекшн» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат,
за участю представника відповідачки адвоката Борис Л.Д.,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Преміум Ліга Колекшн» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат.
До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Представник відповідачки в судове засідання подала заяву про компенсацію відповідачці ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн. у разі залишення позову без розгляду, мотивуючи тим, що позивач, набувши право вимоги у серпні 2020 лише у березні 2026 звернувся до суду з позовом, вказуючи при цьому адресу місця проживання відповідачки зазначену у кредитному договорі, не вжив жодних заходів для з`ясування актуальності відомого їм місця проживання відповідачки на час подачі позову. Звертаючись з позовом, позивач повинен був усвідомлювати наявність правових ризиків щодо задоволення позову. Після винесення судом заочного рішення позивач звернув рішення до виконання, що спричинило накладення арешту на кошти відповідачки. Внаслідок таких дій позивача, відповідачка змушена була звернутися за послугами адвоката та понесла витрати на надання правової допомоги. За таких обставин саме дії позивача перебувають у причинному зв`язку з витратами, які відповідачка понесла з метою захисту своїх прав, яких могла уникнути за умови добросовісності поведінки позивача. На підставі навведеного просить заяву задоволити.
У судому засіданні представник відповідачки щодо залишення позову без розгляду не заперечила. Просить задоволити заяву про компенсацію відповідачці ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн. у разі залишення позову без розгляду з підстав, наведених у заяві.
У відповідності до п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
Враховуючи, що від представника позивача до початку розгляду справи по суті надійшла заява про залишення позову без розгляду, суд приходить до висновку про необхідність задоволення поданої заяви.
Ч. 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Таким чином, суд приходить до висновку, що залишення позовної заяви без розгляду не суперечить вимогам Закону, правам та інтересам сторін.
Відповідно ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до долучених до матеріалів цивільної справи документів загальний розмір вартості наданих відповідачці послуг з надання правової допомоги становить 7000,00 грн.
Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України.
Отже, саме по собі залишення позову без розгляду до початку розгляду позову по суті за заявою позивача не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його право.
Водночас судом враховується правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 по справі №521/3011/18, згідно якої вирішуючи вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат на правничу допомогу, суд виходив з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими та встановлення факту зловживання позивачем процесуальними правами, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
З системного тлумачення положень частин 5, 6 статті 142, частини 9 статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини 5 статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 по справі №148/312/16-ц.
При цьому, суд звертає увагу, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи (постанова Верховного Суду від 03.03.2021 по справі №761/27076/19).
Для стягнення на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Під час винесення заочного рішення судом не було встановлено доказів необґрунтованості дій позивача. Після перегляду судом заочного рішення, розгляду позову по суті не відбулося, а тому судом встановлено, що дії позивача ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» не містять ознак необґрунтованих дій, неправильних дій або зловживання процесуальними правами.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для покладення на позивача обов`язку відшкодувати понесені відповідачкою витрати на правову допомогу, оскільки відповідачкою та її представником не доведено, що при зверненні до суду з вказаним позовом позивач діяв необґрунтовано.
Крім того, витрати на правову допомогу виникли у відповідачки не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачкою своїх процесуальних прав, зокрема, права на подання заяви про перегляд заочного рішення, подання відзиву, представництва її інтересів в суді.
За таких обставин, враховуючи обставини, встановлені під час розгляду заяви про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаної заяви представника відповідачки, оскільки відсутні підстави для компенсації відповідачці витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.142, 257, 258, 260-261, 354-355 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Ліга Колекшн» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат - залишити без розгляду.
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Борис Людмили Дмитрівни про компенсацію відповідачці витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн..
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
СУДДЯ: