УХВАЛА
05 серпня 2026 року м. Кропивницький
справа № 398/459/26
провадження № 22-ц/4809/1627/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Дьомич Л.М., Карпенка О.Л., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року у складі головуючого судді Молонової Ю.В.
УСТАНОВИВ:
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 задоволено позовні вимоги Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» заборгованість за період з 01.01.2012 до 01.01.2026, в розмірі 76 724 (сімдесят шість тисяч сімсот двадцять чотири) гривні 55 коп., яка складається з: основного боргу - 63074,84 грн, інфляційні нарахування - 10350,33 грн, 3% річних складає - 3299,38 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
24 червня 2026 року, з пропуском встановленого судом строку, ОСОБА_1 направив засобами поштового зв`язку до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.
Згідно ухвали Кропивницького апеляційного суду від 07 липня 2026 року наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі визнано неповажними. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року залишено без руху.Запропоновано скаржнику в строк, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду заяву, в якій вказати інші обставини, які є реальними, непереборними та об`єктивно нездоланними на час сплину строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі; крім того, запропоновано відповідачеві сплатити (доплатити) судовий збір у сумі 1664 грн.
У межах встановленого судом строку, відповідачем на виконання вимог ухвали Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2026 року, подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі та докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 1 664 грн.
В обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги відповідачем зазначено, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом 18 травня 2026 року за відсутності учасників справи. Згідно довідки про доставку електронного документу, рішення від 18 травня 2026 року відповідачем отримано в особистому кабінеті Електронного Суду 21 травня 2026 року 0 18:10:17. Відповідач вказує, що поважність причин пропуску ним строку на подачу апеляційної скарги обґрунтовується тим, що в період з 21 травня 2026 року по 01 червня 2026 року його малолітні діти перебували на стаціонарному лікуванні в дитячій лікарні, відтак у нього виникла першочергова необхідність забезпечення лікування дітей в період їх перебування в лікувальному закладі та після повернення додому. До клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду відповідач також долучив копії довідок КП «Центр-первинної медико-санітарної допомоги м. Олександрії» та копії свідоцтв про народження дітей.
Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного заявником строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відтак, чинне процесуальне законодавство не пов`язує право суду поновити пропущений строк з чітко визначеним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. При цьому, на суд покладається обов`язок обґрунтовувати відповідне своє рішення щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, а також встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata (принцип правової визначеності).
Виходячи з викладеного, клопотання чи заява про поновлення встановленого законом процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має керуватися тим, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише в тому випадку, якщо таке недотримання строків апеляційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою. Такі висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року в справі №1522/13227/12 (провадження № 61-1036св24).
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом 18 травня 2026 року за відсутності учасників справи (а.с.66-68).
Згідно довідки про доставку електронного документу, рішення від 18 травня 2026 року у цій справі доставлено до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 21 травня 2026 року о 18:10:17 (а.с.71).
Пунктом 5 частини 6 статті 272 ЦПК України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Частиною 3 статті 124 ЦПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, з урахуванням зазначеного, останнім днем подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є 22 червня 2026 року включно, однак апеляційна скарга подана відповідачем засобами поштового зв`язку 24 червня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Посилання відповідача у клопотанні про поновлення строку апеляційного скарження на те, що у встановлений законом строк відповідач не зміг подати апеляційну скаргу у зв`язку з хворобою дітей, не приймаються апеляційним судом до уваги з таких підстав.
Так, згідно долучених відповідачем копій свідоцтв про народження дітей, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії довідки КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Олександрії» від 03 червня 2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21 травня 2026 року по 03 червня 2026 року перебував на стаціонарному лікуванні в дитячій лікарні.
Відповідно до копії довідки КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Олександрії» від 03 червня 2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21 травня 2026 року по 03 червня 2026 року перебувала на стаціонарному лікуванні в дитячій лікарні.
Разом з тим, вказані довідки стосуються періоду з 21 травня 2026 року по 03 червня 2026 року та не свідчать про об`єктивну неможливість відповідачем подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у встановлений законом строк до 22 червня 2026 року включно.
Відтак відповідачем не наведено поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі в період з дати, до якої відповідач мав безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду (22 червня 2026 року) і до дати фактичного подання ним апеляційної скарги (24 червня 2026 року).
Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником не вказано.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд вважає, що оскільки 22 травня 2026 року ОСОБА_1 отримав копію рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року та був ознайомлений з його змістом, то він не був позбавлений права звернутись з апеляційною скаргою у встановлені законом строки.
Відповідач не надав доказів, що саме станом на день закінчення строку для подачі апеляційної скарги (22 червня 2026 року) існували обставини, які завадили йому вчасно звернутись до апеляційного суду із апеляційною скаргою.
Колегія суддів зауважує, що лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності та зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки апеляційна скарга на судове рішення у справі, про розгляд якої в суді першої інстанції відповідач був достеменно обізнаний, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а наведені ним підстави для поновлення строку не є поважними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 354, 357, 358 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Судді С. М. Єгорова
Л.М. Дьомич
О. Л. Карпенко