Справа №161/12425/26
Провадження №2/155/1022/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
06.08.2026 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Сметана В.М., вивчивши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
УСТАНОВИВ:
Представник позивача 05 червня 2026 року звернувся до суду із позовною заявою до про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2026 року, вищевказану цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Горохівського районного суду Волинської області.
На адресу суду 06 серпня 2026 року надійшла вищезазначена цивільна справа.
Проте, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.177 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету
Звертаючись до суду, з вказаним позовом представник позивача не вказав дані відповідачів, а саме: РНОКПП, повну адресу реєстрації/проживання, адреси електронної пошти, а також в матеріалах справи відсутні документи, за допомогою яких суд міг би встановити вищевказані дані.
Оскільки, в позовній заяві не зазначено РНОКПП та/або дата, місяць, рік народження, відоме місце проживання, відповідачів, це унеможливлює звернутися із запитом у відповідності до приписів ч.6 ст.187 ЦПК України до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) даної фізичної особи, та в подальшому вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Крім того, представник позивача зазначає, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 проживають за межами України, однак на підтвердження даної інформації докази не долучає.
Відповідно до вимог ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суддя звертає увагу, що відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивачів. Натомість, встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача чи не до всіх належних відповідачів є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц, від 30.11.2019 у справі №552/6381/17, від 01.04.2020 у справі №520/13067/17, від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц, від 13.10.2020 у справі №640/22013/18, Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №461/6793/15-ц, від 23.03.2020 у справі №394/8/19.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 20 грудня 2021 року у справі № 502/1603/18 (провадження № 61-10329св21), від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21 (провадження № 61-4425св23) та інших.
Представником позивача зазначено 7 відповідачів, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Проте, в позовній заяві не обґрунтувано, що зазначені особи є спадкоємцями, які в установленому законом порядку прийняли спадщину та ступінь їх спорідненості зі спадкодавцем, не долучено документів (докази) які підтверджують дані обставини.
Крім того, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»: особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК). При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п. 1-4 глави 13 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.
Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону.
Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Таким чином, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії оформлюється постановою, в які викладаються мотиви її прийняття, що і надає можливість її подальшого оскарження.
Відсутність такої постанови свідчить про відсутність у позивача порушеного права та відсутність підстав для звернення до суду за захистом своїх прав саме з такими вимогами.
Представником позивача до позовної заяви не долучено копії постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском позивачем строку для прийняття спадщини.
Крім того, ч.2 ст.1272 ЦК України, передбачено, що за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З огляду на зазначене, представнику позивача слід надати відомості про відсутність згоди відповідачів для подачі заяви про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, представник позивача, просить витребувати відомості щодо повного кола спадкоємців та їхніх персональних даних від приватного нотаріуса Максим`як Ж.В., яким було відкрито спадкову справу.
Однак, в супереч ч. 2 ст. 84 ЦПК України, не надає суду докази, що нею вживалися заходи, для отримання вказаної інформації самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного їх отримання.
Заявляючи таке клопотання, без самостійного вжиття відповідних заходів для отримання доказів, представник позивача фактично намагається перекласти обов`язок позивача щодо подання доказів на суд.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного та відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України позовну заяву, слід залишити без руху, надавши представнику позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Приведену у відповідність до ст. 175, 177 ЦПК України позовну заяву, позивачу слід направити суду з копією та копіями доданих до неї документів для сторін.
Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, залишити без руху, надавши представнику позивача строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана