СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
07 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/3981/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Файл" м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі №922/3981/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Файл", м.Харків,
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків,
про визнання відсутнім права вимоги,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Файл" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання відсутнім права вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (код ЄДРПОУ 31557119) до ТОВ Багатопрофільна фірма "ФАЙЛ" (код ЄДРПОУ 21181951) про сплату грошових коштів за будь-яким публічним чи індивідуальним договором про постачання теплової енергії, що стосується чи стосувався постачання теплової енергії до багатоквартирного житлового будинку по бульвару Профспілковому, 7 у місті Харкові.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі №922/3981/25 в позові відмовлено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Файл" з рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі №922/3981/25 та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги ТОВ Багатопрофільна фірма "Файл" задовольнити повністю. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2026.
Ухвалою суду від 24.07.2026 визнано неповажними підстави пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Файл", м. Харків строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2026, апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки скаржником не надано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" та не надано доказів надсилання відповідачу копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у нього відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, скаржнику наданий строк в 10 днів з моменту отримання ухвали для надання суду інших підстав для поновлення строку, ніж зазначені ним в заяві про його поновлення, надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів надсилання відповідачу копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у нього відсутні, також роз`яснено наслідки не усунення недоліків, визначених ухвалою.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що, якщо позовна заява подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала позов, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
За відповідним дозволом заявник не звертався.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 24.07.2026 о 19:10 через систему "Електронний суд", в якій зареєстрований апелянт, що підтверджується інформацією з програми "Діловодство спеціалізованого суду", проте, у зазначений строк до 06.08.2026, а також до теперішнього часу - недоліки не усунув.
Статтею 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскільки повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 20.04.2026, встановлений ч. 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України строк на подання апеляційної скарги на це рішення закінчився 11.05.2026.
Натомість, апеляційну скаргу позивач подав через підсистему "Електронний суд" 01.07.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження на 1 місяць та 20 днів.
В тексті апеляційної скарги міститься заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі №922/3981/25, в обґрунтування якої позивач в якості поважних причин пропуску такого строку посилається на хворобу його директора протягом травня-червня 2026 року, а також на те, що через військову агресію рф проти України, наслідком якої були постійні ракетні обстріли та атаки БПЛА міста Харкова та інші пов`язані з цим труднощі, такі як відключення електроенергії в місті, постійні повітряні тривоги, виникли ускладнення отримання паперового рішення Господарського суду Харківської області від 20.06.2025 у справі № 922/1321/25.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично поновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку, нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Колегія суддів зазначає, що посилання позивача на хворобу його директора протягом травня - червня 2026 року окрім того, що не підтверджено жодними доказами, така обставина, навіть за її підтвердження, не може свідчити про наявність в даному випадку об`єктивних перешкод для подання позивачем апеляційної скарги в межах встановленого строку - до 11.05.2026 , з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 02.04.2026, в якому було ухвалено оскаржуване рішення приймав участь його представник -адвокат та наступного дня після виготовлення повного тексту рішення - 20.04.2026 позивач та зазначений представник отримали копію оскаржуваного рішення, відповідно о 18:47 год та 19:14 год.
Відповідно до пункту 2 частини 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. При цьому, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 2 пункту 5 частини 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України).
За таких підстав, днем вручення відповідачу оскаржуваного рішення суду першої інстанції є 21.04.2026.
З наведеного вбачається, що скаржник протягом 20 днів строку на апеляційне оскарження поза розумним сумнівом мав можливість бути обізнаний зі змістом оскаржуваного рішення, а тому мав достатньо часу для оформлення матеріалів його оскарження в апеляційному порядку у визначений законодавством строк, однак скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд, подавши апеляційну скаргу із значним пропуском встановленого строку - на 1 місяць та 20 днів, не навівши доводів та доказів наявності обставин щодо об`єктивної неможливості подачі апеляційної скарги у визначений законом строк, а тому наведені скаржником причини пропуску такого строку, які мали виключно суб`єктивний характер не можна визнати поважними.
Верховний Суд в постанові від 27.07.2023 у справі № 367/3003 зазначив, що юридична необізнаність скаржника не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та підставою для поновлення такого строку. Законом запроваджено оціночні параметри визначення обґрунтованості причин пропуску процесуального строку. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду не знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду, порушив ці строки.
Також безпідставними є посилання позивача у якості поваженості причин пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі №922/3981/25 на труднощі в отриманні паперового рішення Господарського суду Харківської області в іншій справі, а саме, рішення від 20.06.2025 у справі № 922/1321/25.
При цьому колегія суддів зазначає, що навіть якщо припустити допущення позивачем описки у даті рішення та номері справи, наведені підстави не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З матеріалів справи не вбачається звернення позивача, який наступного дня після виготовлення повного тексту оскаржуваного рішення отримав його копію в електронному вигляді через електронний кабінет, із заявою про видачу копії цього рішення у паперовій формі.
Позивач не наводить жодних інших доводів щодо виникнення у нього труднощів у вчиненні процесуальної дії з подання апеляційної скарги у встановлений строк, у тому числі через обставини, пов`язані з військовою агресією рф проти України.
Отже, суд визнав неповажними наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку прични пропуску строку на подання апеляційної скарги.
Крім цього згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру-1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1,2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Позов у даній справі подано у 2025 році та складає 1 вимогу немайнового характеру і при цьому позивач оскаржує рішення суду про відмову в позові, подавши апеляційну скаргу в електронному вигляді через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня - 3028 грн.
Відповідно до ч. 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі-застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи наведені норми, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 3633,60 грн.
Проте позивачем до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім цього, відповідно до п. 3 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Позивачем до апеляційної скарги не додано доказів надсилання відповідачу копії цієї скарги та доданих до неї документів, які в нього відсутні, з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.260 та ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Файл" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.04.2026 у справі №922/3981/25 заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков