УХВАЛА
07 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/2465/21
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Мода-Сервіс"
на протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 (суддя Крижний О. М.),
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 (суддя Крижний О. М.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2026 (головуючий суддя Верхогляд Т. А., судді Іванов О. Г., Парусніков Ю. Б.)
у справі № 904/2465/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Мода-Сервіс"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонорум Компані", 2) Компанії JACKTOWN UNIVERSAL LLP (61 Bridge Street, Kington, Herefordshire, United Kingdom, HR5 3DJ), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентон ЛТД" і 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Тех Рециклінг Груп",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Довер Груп",
про визнання правочинів недійсними та витребування майна у власність,
ВСТАНОВИВ:
25.11.2025 протокольною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відмовлено у витребуванні доказів.
09.12.2025 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у задоволенні позову відмовлено.
12.03.2026 постановою Центрального апеляційного господарського суду протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 залишені без змін.
21.07.2026 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 904/2465/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 22.07.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Скаржник не зазначив про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Проте, згідно з відповіді від 27.07.2026 № 38124460, сформованої засобами підсистеми ЄСІКС "Електронний суд", вбачається про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІКС Приватного акціонерного товариства "Мода-Сервіс", перевірка здійснювалася за вказаним кодом ЄДРПОУ: 19435338.
Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з абзацами першим та другим частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Зі змісту цієї норми вбачається, що процесуальні наслідки слід застосовувати і у тому разі, якщо відповідний документ подано адвокатом, який має свій електронний кабінет у ЄСІКС, а особа, яку він представляє, власний електронний кабінет не зареєструвала, хоча є зобов`язаною це зробити.
Крім того, відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки в прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати, зокрема, протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2026, однак, скаржник взагалі не зазначив, які саме повноваження має застосувати Верховний Суд скасовуючи вказані судові рішення.
Таким чином, Суд вважає касаційну скаргу такою, що оформлена з порушенням вимог пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на (1) подання доказів реєстрації електронного кабінету в ЄСІКС скаржником і (2) приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Мода-Сервіс" на протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 904/2465/21 залишити без руху.
2. Надати Приватному акціонерному товариству "Мода-Сервіс" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Случ