УХВАЛА
07 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/2349/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни
про зупинення виконання або дії рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі
за позовом Криворізької міської ради
до 1) Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни,
2) Фізичної особи-підприємця Василенко Андрія Павловича
про стягнення 2 446 382,99 грн,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2026, зокрема відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі №904/2349/24.
Подана в електронному суді 29.07.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заява Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни про зупинення виконання або дії оскаржуваних судових рішень обґрунтована тим, що на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 року було видано наказ від 04.12.2024, а постановами головного державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жуковською Ю.В. від 19.06.2026 було відкрито виконавче провадження №81312946 та розпочато процедуру примусового стягнення, що повністю заблокує поточну діяльність ФОП Василенко Т. І. та призведе до незворотних наслідків, фактичного припинення підприємницької діяльності та неспроможності виконувати податкові зобов`язання, внаслідок чого буде втрачено і так невеликий дохід, можливо, і майно, що позбавить можливості виживання в умовах сучасних цін.
Заявниця зазначає, що розгляд касаційної скарги в Верховному Суді займе певний час, протягом якого оскаржувані рішення можуть бути вже виконані, а належне їй майно безповоротно втрачено, що покладе надмірний тягар, а повернення коштів у разі скасування рішення вимагатиме колосальних додаткових зусиль та часу.
Розглянувши подану заяву, суд відмовляє в її задоволенні, зважаючи на таке.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення унормовано частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якої суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.
Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву/клопотання належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь - якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
При цьому обставини, на які посилається заявник, за твердженням самого заявника, стосуються правомірності позовних вимог та є предметом розгляду у суді касаційної інстанції, у зв`язку з чим не можуть бути підставою для зупинення оскаржуваних судових рішень в порядку, передбаченому статтею 332 ГПК України.
З огляду на викладене, беручи до уваги зазначені у заяві Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни доводи, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 904/2349/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 234, 235, 332 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Фізичній особі-підприємцю Василенко Тамарі Іванівні у задоволенні заяви про зупинення дії, виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2026 у справі № 904/2349/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ