У Х В А Л А
7 серпня 2026 року місто Київ
справа № 939/1106/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/15828/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 21 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного Управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області, про зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 21 липня 2026 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
5 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначене судове рішення.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона самостійно виховує та здійснює догляд за дитиною з підгрупою А. На підтвердження зазначених обставин скаржниця додала копію посвідчення серії НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Зазначена пільга застосовується у разі, коли законний представник звертається до суду на захист прав та інтересів дитини з інвалідністю.
У цій справі ОСОБА_1 оскаржує судове рішення у власних інтересах як відповідач у справі, а не як законний представник дитини з інвалідністю та не на захист прав чи інтересів такої дитини. Отже, сам по собі факт наявності у скаржниці дитини з інвалідністю не свідчить про її звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Водночас відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зокрема, якщо особою, яка подає апеляційну скаргу, є: батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.
Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому відповідно до частини третьої статті 8 Закону України "Про судовий збір" при визначенні майнового стану особи суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Разом із тим зі змісту заяви ОСОБА_1 неможливо встановити, на яку саме передбачену Законом України "Про судовий збір" підставу для звільнення від сплати судового збору вона посилається. Зокрема, скаржниця не зазначає, чи пов`язує вона своє клопотання з ухиленням іншого з батьків від сплати аліментів, чи зі статусом одинокої матері, та не надає доказів на підтвердження відповідних обставин.
Додана до заяви копія посвідчення підтверджує наявність у дитини відповідного статусу, однак сама по собі не підтверджує обставин, передбачених підпунктами "б" або "в" пункту 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", а також не дає можливості оцінити майновий стан скаржниці як обставину, з урахуванням якої суд вирішує питання про звільнення від сплати судового збору.
(1) Отже, ОСОБА_1 необхідно конкретизувати підстави заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору та надати належні докази на підтвердження обставин, з якими закон пов`язує можливість такого звільнення, а також докази, що підтверджують її майновий стан, або сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі та надати суду документ, що підтверджує його сплату (605 грн 60 коп.).
Крім того, згідно з пунктом 5 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
(2) У поданій апеляційній скарзі відсутнє належне обґрунтування того, у чому саме полягає незаконність та (або) необґрунтованість ухвали суду про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання. Наведені скаржницею посилання на зловживання позивачем процесуальними правами та на можливість розгляду справи по суті не містять обґрунтування помилковості висновків суду першої інстанції щодо наявності передбачених законом підстав для залишення позову без розгляду.
Отже, скаржниці слід надати апеляційному суду апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, у якій навести обґрунтування доводів щодо незаконності та (або) необґрунтованості ухвали Бородянського районного суду Київської області від 21 липня 2026 року, а також надати її копії відповідно до кількості інших учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржниці строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 21 липня 2026 року залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов