Справа № 308/17483/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Дегтяренко К.С., з участю серетаря судових засідань Сапронова А.О. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бойко Богдана Богдановича про забезпечення позову в цивільній справі № 308/17483/24 (провадження № 2/308/884/25) за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бойко Богдана Богдановича до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
встановив:
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває вищезазначена цивільна справа.
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року було призначено у справі земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам проведення якої доручити судовим експертам Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (46000, м. Тернопіль, вул. Степана Будного,48).
Ухвалою суду від 13 лютого 2026 року відновлено провадження у справі для вирішення поставлених експертом питань.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 лютого 2026 року у справі було залучено до проведення земельно-технічної експертизи у справі №308/17483/24 за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бойко Богдана Богдановича до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно сертифікованого інженера-геодезиста на власний розсуд експерта та провадження у справі зупинено.
02.03.2026 року представником позивача подано заяву в якій про забезпечення позову згідно якої адвокат просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:55:001:0024, площею 0.06 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
21 липня 2026 року на адресу суду надійшов висновок експерта від 15 липня 2026 року №СЕ-19/120-25/13698-ЗТ, що був переданий судді 28 липня 2026 року.
29 липня 2026 року відновлено провадження у справі .
31 липня 2026 року представником позивача подано заяву в якій він просить у зв"язку з відновленням провадження розглянути його заву про забезпечення позову від 02.03.2026 року.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:55:001:0024 після відкриття провадження у справі та в період її розгляду була неодноразово відчужена, спочатку на підставі договору купівлі-продажу від 18.11.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Стойкою Н.М., за реєстровим № 990, у результаті чого право власності набрала ОСОБА_3 , а вже через надзвичайно короткий проміжок часу - 29.12.2025 року - за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Гончаренко Т.І. за № 149, право власності перейшло до ОСОБА_4 . Така інтенсивність відчужень, з інтервалом фактично в один місяць, при наявності відкритого судового спору щодо права власності та з урахуванням встановленого експертизою факту повного накладення земельної ділянки на спадкову ділянку померлого ОСОБА_5 , свідчить про реальну загрозу подальшого відчуження спірного майна третім особам, ускладнення або навіть унеможливлення виконання можливого рішення суду та істотне порушення прав позивача.
Фактична багаторазова зміна власників у надзвичайно стислий строк створює обґрунтовані підстави вважати, що в подальшому спірна земельна ділянка може бути знову відчужена, передана в іпотеку, поділена, об`єднана чи іншим чином обтяжена, що істотно ускладнить або зробить неможливим реальне виконання рішення суду у разі задоволення позову про визнання права власності та витребування майна.
Представник позивача вказує, що до постановлення рішення у даній справі та набрання ним законної сили існує реальна загроза утруднення його виконання у випадку задоволення зазначеного позову та в разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки існує ймовірність відчуження, поділу, об`єднання земельної ділянки, зміни її цільового призначення, забудови тощо.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що така підлягає до задоволення виходячи із наступного.
Відповідно роз`яснень Верховного суду України, викладених у п. 1 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 р., єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Згідно ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
У відповідності до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно із роз`ясненнями, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Відповідно до частин 5-7 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Беручи до уваги предмет даного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, зокрема шляхом попередження можливого вибуття земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:55:001:0024, площею 0.06 га, на користь третіх осіб, поділу чи об`єднання земельних ділянок, що призведе до зміни кадастрового конфігурацій земельної ділянки, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомості, шляхом обмеження права розпорядження та відчудження.
Заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходами забезпечення позову, які він просить вжити, та заявленими позовними вимогами. Між сторонами дійсно існує спір, який в подальшому може бути вирішено, зокрема і з врахуванням наявного нерухомого майна.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду через відчуження майна відповідачами.
Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151-153, 260 ЦПК України, -
постановив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бойко Богдана Богдановича про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:55:001:0024, площею 0.06 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчудження та розпорядження вказаною земельною ділянкою.
Копію ухвали направити для виконання до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді (вул. Заньковецької, 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018) і учасникам справи для відома.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце пролживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя К.С. Дегтяренко