Номер провадження: 22-ц/813/8542/26
Справа № 511/2341/26
Головуючий у першій інстанції Бобровська І.В.
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
07.08.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Коновалової В.А. (суддя - доповідач), Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Карташова О.Ю. подану у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 липня 2026 року,
за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанови приватного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 80101554,
в с т а н о в и в:
Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалою від 16 липня 2026 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови приватного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 80101554 відмовив.
Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» звернулася з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026 року головуючим у справі визначено суддю Коновалову В.А., членами колегії суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 27.07.2026 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 липня 2026 року та надіслав учасникам справи копію ухвали про відкриття апеляційного провадження.
28.07.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Карташова О.Ю.
Заявник посилається на побічну заінтересованість вказаних суддів у результаті розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України), оскільки виконавче провадження № 80101554 відкрито на підставі виконавчого листа у цивільній справі № 511/2403/23, в якій постанова по суті спору від 02.10.2025 ухвалювалася колегією суддів Одеського апеляційного суду у складі Карташова О.Ю., Коновалової В.А. та Назарової М.В. Розглядаючи скаргу щодо законності дій приватного виконавця в межах справи № 511/2489/26, вказані судді фактично дають процесуальну оцінку процедурі виконання їхнього власного судового рішення, що свідчить про наявність у них сформованої правової позиції та побічної заінтересованості у результаті розгляду справи.
Крім того посилається на наявність триваючого дисциплінарного провадження у ВРП (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України), зазначаючи, що у Вищій раді правосуддя перебуває на розгляді дисциплінарна скарга ОСОБА_1 від 05.11.2025 стосовно дій суддів Коновалової В.А. та Карташова О.Ю., за якою наразі триває дисциплінарна перевірка. Наявність підтвердженого перевіркою ВРП дисциплінарного провадження, ініційованого безпосередньо заявником стосовно членів колегії суддів, створює потенційний конфлікт інтересів. Вказана обставина об`єктивно впливає на можливість суддів вести процес безсторонньо, оскільки виникає взаємне процесуальне протистояння між учасником справи та суддями поза межами даного судового процесу.
Розглянувши заяву про відвід суддів, апеляційний суд вважає її необґрунтованою з огляду на таке.
В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Положеннями ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 02.10.2025 року у складі: головуючого судді: Карташова О.Ю., суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В., у цивільній справі № 511/2403/23 (провадження № 22-ц/813/1350/25) апеляційну скаргу ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС», в інтересах якого діє адвокат Коваленко С.О. задоволено. Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 лютого 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» заборгованість за кредитним договором № 609-013/ФКВІП від 20 серпня 2008 року в сумі 15000 доларів США та судовий збір 20569 грн 85 коп.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зі змісту заяви про відвід суддів Коновалової В.А., Карташова О.Ю. вбачається, що заявник посилається на те, що виконавче провадження № 80101554 відкрито на підставі виконавчого листа у цивільній справі № 511/2403/23, в якій постанова по суті спору від 02.10.2025 ухвалювалася колегією суддів Одеського апеляційного суду у складі Карташова О.Ю., Коновалової В.А. та Назарової М.В., а тому вважає, що судді Коновалова В.А. та Карташов О.Ю. фактично дають процесуальну оцінку процедурі виконання їхнього власного судового рішення, що свідчить про наявність у них сформованої правової позиції та побічної заінтересованості у результаті розгляду справи.
Колегія суддів, звертає увагу, що у відповідності до ч. 3 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Разом із тим, до апеляційного суду скаржник звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 липня 2026 року за скаргою Пояцики Н.С. про скасування постанови приватного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 80101554.
Проте, звертаючись до суду із заявою про відвід суддів Коновалової В.А. та Карташова О.Ю. заявник не навів підстав та не надав доказів, які б свідчили про зацікавленість суддів в розгляді справи або про наявність об`єктивних дійсних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів.
Посилання заявника, що у Вищій раді правосуддя перебуває на розгляді дисциплінарна скарга Пояцики Н.С. від 05.11.2025 стосовно дій суддів Коновалової В.А. та Карташова О.Ю., за якою наразі триває дисциплінарна перевірка не може вважатися безумовною підставою для відводу суддів Коновалової В.А. та Карташова О.Ю. в справі № 511/2341/26, оскільки не свідчить про наявність ознак суб`єктивної упередженості суддів та не підтверджує існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо їх безсторонності.
Тобто, доводи заявника фактично зводяться до припущень щодо можливої упередженості і зацікавленості суддів Коновалової В.А. та Карташова О.Ю., та жодними доказами не підтверджуються.
Передбачених ст. 36, ст. 37 ЦПК України підстав, за яких судді Коновалова В.А. та Карташов О.Ю. не можуть розглядати цю справу і підлягають відводу, колегією суддів не встановлено.
Право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).
Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що доводи про упередженість та необ`єктивність суддів у розгляді даної справи є вираженням суб`єктивної думки Пояцики Н.С. і зводяться до її незгоди з ухваленим колегією суддів судовим рішенням в справі № 511/2403/23, що в силу вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу суддів у розумінні пункту 5 частини першої статті 36 цього Кодексу, а обставин, визначених статтею 37 ЦПК України, які б не допускали участь суддів у розгляді справи, не встановлено, тому колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід суддів за заявою Пояцики Н.С. підлягає передачі іншому судді, який не входить до даного складу суду і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Заяву Пояцики Наталі Сергіївни про відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Карташова О.Ю. подану у цивільній справі № 511/2341/26 визнати необґрунтованою і передати справу для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко
О.Ю. Карташов