ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року Луцьк Справа № 140/4321/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за періоди з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року.
Зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" , у періоди: з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року.
Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за січень 2022 року та за період з січня по вересень 2024 року.
Зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за січень 2022 року та за період з січня по вересень 2024 року.
Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у періоди з 28 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 21 листопада 2025 із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати.
Зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення - посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, та усіх похідних від нього виплат (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, премії, тощо) в періоди з 28 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 21 листопада 2025 року, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати, а саме: Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" 2023 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на , Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, 1 січня 2025 року відповідно, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 28.09.2021 по 21.11.2025 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
На час проходження військової служби посадовий оклад, оклад за військовим званням та інші похідні види грошового забезпечення, в тому числі допомога на оздоровлення, нараховані і виплачені у зв`язку із проходженням служби та звільненням із неї, обчислені виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.0218.
На переконання позивача, згідно із Постановою КМУ №704, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
На підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, саме з 29.01.2020 змінився нормативно-правовий підхід, та військовослужбовці знову отримали право на збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, а отже, і грошового забезпечення, у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Враховуючи те, що з 28.09.2021 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 21.11.2025 відповідачем при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача протиправно не враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року як розрахункову величину, ними ж протиправно виплачено вищевказані види грошового забезпечення без урахуванням відповідних величин.
Також, зазначає, що відповідно до довідки №40 від 28 травня 2025 року ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема, в такі періоди: з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року, проте у вказаний період відповідачем не в повному розмірі виплачено позивачу додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Крім того, вказує, що у січні 2022 року, а також з січня по вересень 2024 року індексація грошового забезпечення (ДФО) позивачу протиправно не нарахована та не виплачена.
У зв`язку із чим просить такі дії визнати протиправними та адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою суду від 10.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав.
Зазначив, що листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 14.11.2023 №220/13/7642 в межах асигнувань, які виділялися на утримання Збройних Сил України у 2020-2024 роках, Міністром оборони України були встановлені оклади за військовим званням та посадові оклади за відповідними посадами, які визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1 762,00 грн і станом на сьогодні не змінювалися. Аналогічні за змістом відомості викладені у листі Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 №423/6682.
А тому, виплата позивачу усіх складових грошового забезпечення з 28.09.2021 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 21.11.2025 здійснювалася відповідачами правомірно, із застосуванням розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Щодо постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 вказує, що така не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, тому не створює підстав для здійснення відповідного перерахунку.
Вказує, що посилання позивача на відсутність в Законах України "Про державний бюджет на 2022 рік", "Про Державний бюджет на 2023 рік", "Про Державний бюджет на 2025 рік" застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 та 2023, 2025 років є безпідставними, оскільки такі законодавчі акти не є предметом правового регулювання порядку виплати військовослужбовцям грошового забезпечення.
Також, в період з 20.05.2023 по 18.06.2025 виплата позивачу грошового забезпечення здійснювалась, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням в сумі 1762 гривні, тобто у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, пункту 4 постанови КМУ №704 від 30.08.2024 (в редакції постанови КМУ від 12.05.2023 №481), а також керівних документів Міністерства оборони України, зокрема, згідно листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 14.11.2023 №220/13/7642, яким передбачено, що з 20.05.2023 розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
З наведених підстав просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.08.2026 заяву представника позивача - адвоката Ковальчука Дмитра Володимировича про уточнення позовних вимог, повернуто без розгляду.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 28.09.2021 по 21.11.2025 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
При ознайомленні з порядком та сумами грошового забезпечення військовослужбовця, яке йому нараховане та виплачене, було з`ясовано що посадовий оклад, оклад за військовим званням та інші похідні види грошового забезпечення, в тому числі премія, допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань нараховані і виплачені у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, обчислені виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 18.03.2026 щодо проведення перерахунку грошового забезпечення за період з 28.09.2021 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 21.11.2025 з урахуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом з 01.01.2021 - січень 2021 року, з 01.01.2022 - січень 2022 року, з 01.01.2023 - січень 2023 року, з 01.01.2024 - січень 2024 року, з 01.01.2025 - січень 2025 року.
Також, зазначено, що відповідно до довідки №40 від 28 травня 2025 року ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема, в такі періоди: з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року, проте у вказаний період відповідачем не в повному розмірі виплачено позивачу додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Крім того, у січні 2022 року, а також з січня по вересень 2024 року індексація грошового забезпечення (ДФО) позивачу протиправно не нарахована та не виплачена.
Позивачем отримано лист відповідача №496/фс від 25.03.2026, яким позивачу відмовлено у проведенні вищевказаного перерахунку грошового забезпечення та задоволення заяви вцілому.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо обрахунку грошового забезпечення, зокрема, посадового окладу, окладу за військовим званням та інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, які нараховані і виплачені у зв`язку із проходженням служби та звільненням із неї, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.0218, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон України №2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) затверджено: а) тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток №1); б) схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток № 14).
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13, 14.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в наступній редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13 і 14".
Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
З наданих суду відомостей карток особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_2 вбачається, що протягом 2022-2025 років позивачу було встановлено посадовий оклад та оклад за військовим званням, що визначено з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2018.
Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-ІІІ (далі - Закон №2017-ІІІ) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону України №2017-ІІІ).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із статтею 92 частиною 2 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення.
Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" №2629-VІІІ було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-ІХ, Закон України №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №1928-ІХ та Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-ІХ таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік відповідно - не містить.
Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-ІХ не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Отже, з огляду на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При вирішенні спору суд, також, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №400/6214/21, які полягають у такому.
З 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). При цьому, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103. Отже, зміни внесені Постановою №103, зокрема до пункту 4 Постанови №704, в якому визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 29.01.2020 дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, зокрема, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13, 14.
Разом з тим, суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та викладено абзац перший в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 набрала чинності 20.05.2023.
Таким чином, з 20.05.2023 застосовується редакція пункту 4 Постанови №704, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»
Виходячи з викладеного, слідує, що з 29.01.2020 по 19.05.2023 відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
Таким чином, суд погоджується із доводами позивача в частині про те, що під час проходження ним військової служби у в/ч НОМЕР_1 , відповідач мав би нараховувати та виплачувати грошове забезпечення із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 Постанови №704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте, як вбачається із особистих карток грошового забезпечення позивача за 2022 - 2023 роки, посадовий оклад та оклад за військовим званням встановлений у розмірі нижчому, ніж мав би бути розрахований відповідно до пункту 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.
Згідно з частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, лише з 18 червня 2025 року - з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №320/29450/24, діє пункт 4 Постанови №704 в редакції до змін, внесених Постановою №481, та розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням є не стала розрахункова величина (1762,00 грн), а розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
Додатком 16 до Постанови №704 встановлено розмір надбавки за вислугу років військовослужбовцям у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням.
Постановою №704 встановлено для військовослужбовців виплату надбавок, доплат, винагород та премії, а також інших додаткових видів грошового забезпечення та разових виплат, розрахунковою величиною яких є посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Зокрема, Постановою №704 (пункт 5) надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Таким чином, вимоги щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 28.09.2021 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 21.11.2025 грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошового забезпечення (у тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, щомісячної премії у відсотковому значенні, що виплачені при проходженні служби) за період з 28.09.2021 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 21.11.2025, одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), які були виплачені у вказаному періоді, обчислених виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2025 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, підлягають задоволенню.
При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, нарахування та виплата грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, а тому позовні вимоги щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44 підлягають до задоволення.
При вирішенні вимоги позивача про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за січень 2022 року та за період з січня по вересень 2024 року, судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 08.05.2025 у справі №420/2602/23, відповідно до якої покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку доводити правомірність свого рішення не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, та спростувати докази відповідача.
Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2024 у справі №990/49/23, пасивна процесуальна поведінка позивача, яка полягає лише у посиланні на розподіл тягаря доказування та ухиленні від спростування доводів і доказів відповідача, має тлумачитися на користь суб`єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2026 у справі №380/22470/23.
З урахуванням наведеної практики Верховного Суду слід дійти висновку, що представник позивача не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок щодо доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Представник позивача не надав жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував правомірність вимоги щодо нарахування індексації за січень 2022 року та січень-вересень 2024 року, у розділі ІІ позовної заяви не навів розрахунків, не пояснив джерел їх визначення, які б підтверджували право позивача на отримання індексації в січні 2022 року та січні-вересні 2024 року.
Натомість лише стверджує, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив індексації в січні 2022 року та січні-вересні 2024 року, не спростувавши при цьому доводів і доказів відповідача.
За таких обставин відсутні підстави вважати доведеними твердження позивача щодо протиправності не нарахування та не виплати індексації в січні 2022 року та січні-вересні 2024 року, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні позовних вимог в частині, що стосується індексації грошового забезпечення за січень 2022 року та за період з січня по вересень 2024 року, слід відмовити.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" , у періоди: з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII з наступними змінами та доповненнями (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою-четвертою цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З 18.10.2022 редакція цього пункту постанови Кабінету Міністрів України №168 діяла у редакції, яка додатково передбачила, що виплата вказаної додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Обов`язкові умови виплати передбаченої виплатою додаткової винагороди військовослужбовцями Держприкордонслужби у розмірі до 100 000 грн: період дії воєнного стану; безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів; наявність наказу командира.
Відповідно до довідки №40 від 28 травня 2025 року ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема, в такі періоди: з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року.
З карток особового рахунку військовослужбовця за 2022 та 2023 роки вбачається, що ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду в розмірі: березень 2022 року - 54 193,55 грн; квітень 2022 року - 90 666,67 грн; травень 2022 року - 30 000 грн; квітень 2023 року - 16 666,67 грн; травень 2023 року - 74 193,55 грн.
При цьому, позиція представника позивача зводиться до того, що ОСОБА_1 у вказані періоди мала бути виплачена додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім Окреме доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29.
У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до п.1 Постанови КМУ №168 та керівних доручень Міноборони, виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. здійснюється виключно за дні безпосередньої участі в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з відсічі збройної агресії) безпосередньо в районах ведення бойових дій.
Як вже зазначалось судом вище, документальним підтвердженням такої участі є бойові накази, журнали бойових дій та рапорти безпосередніх командирів.
Слід вказати про те, що згідно з вимогами пунктів 3, 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях здійснюється виключно на підставі визначеного переліку документів, а саме: бойових наказів (розпоряджень), журналів бойових дій (вахтових журналів), бойових донесень та рапортів командирів підрозділів.
Разом з тим, суд приймає до уваги ту обставину, що представником позивача на підтвердження періоду безпосередньої участі ОСОБА_1 в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з відсічі збройної агресії) безпосередньо в районах ведення бойових дій надано довідку військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2025 №40 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, яка є Додатком до доручення МО України при розрахунку та виплаті військовослужбовцям 1 млн. згідно Постанови КМУ №153 від 11.02.2023 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
Дана довідка військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2025 №40 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин свідчить про безпосередню участь ОСОБА_1 з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року у заходах оборони та відповідно може слугувати підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
Відтак, дослідивши надані учасниками справи докази, які наявні в матеріалах справи, слід дійти висновку про наявність доказів стосовно військовослужбовця ОСОБА_1 щодо участі останнього у бойових діях у період з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року.
При цьому, як встановлено судом, ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду в розмірі: березень 2022 року - 54 193,55 грн; квітень 2022 року - 90 666,67 грн; травень 2022 року - 30 000 грн; квітень 2023 року - 16 666,67 грн; травень 2023 року - 74 193,55 грн, тобто не у повному розмірі.
З огляду на що, позовні вимог в частині визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за періоди з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" , у періоди: з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року, підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у періоди з 28 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 21 листопада 2025 із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення - посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, та усіх похідних від нього виплат (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, премії, тощо) в періоди з 28 вересня 2021 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 21 листопада 2025 року, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати, а саме: Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, 1 січня 2025 року відповідно, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за періоди з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" , у періоди: з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року; з 1 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року; з 1 травня 2022 року по 31 травня 2022 року; з 25 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року; з 1 травня 2023 року по 24 травня 2023 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Ю.Ю. Сорока