ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 серпня 2026 р. Справа №160/23805/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника позивача адвоката Різника Сергія Григоровича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Різника Сергія Григоровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
07.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Різника Сергія Григоровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 з такими вимогами:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо постановлення з 18.05.2023 року на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_4 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 10 квітня 2026 року № 1539 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправку до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі списків особового складу військової частини та звільнити його з військової служби.
Також 07.08.2026 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд:
заборонити командиру Військової частини НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані не переміщення (переведення, направлення, командирування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до інших військових частин, зокрема, але не виключно, видавати накази, розпорядження, погодження щодо переміщення, переведення, направлення чи командирування ОСОБА_1 до інших військових частин.
У позовній заяві зазначено, що 09 квітня 2026 року ОСОБА_1 було затримано співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 та взято на облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
10 квітня 2026 року ОСОБА_1 пройшов медогляд військово-лікарською комісією та був визнаний придатним до військової служби.
10 квітня 2026 року на підставі Наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 10 квітня 2026 року №1539 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .
Позивач не погоджується з діями та рішеннями відповідачів, зазначає, що він відбував показання за вчинення тяжкого злочину за ч. 2 ст. 121 КК України, про що наявна інформація у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», а також міститься запис «Невійськовозобов`язаний» у військовому квитку.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що на даний час позивач вже набув статус військовослужбовця. При цьому, якщо позивача за час розгляду справи буде переведено до іншої військової частини, він буде позбавлений можливості ефективного захисту своїх порушених прав, оскільки при зміні командування та місця служби, зміниться склад сторін та виникнуть нові правовідносини.
У зв`язку з цим, на думку позивача, ефективним заходом забезпечення позову буде заборона командиру військової частини вчиняти будь-які дії, спрямовані не переміщення (переведення) ОСОБА_1 до інших військових частин, зокрема, але не виключно, видавати накази, розпорядження, погодження щодо переміщення, переведення, направлення чи командирування ОСОБА_1 до інших військових частин.
Водночас, невжиття таких заходів, на думку позивача, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У відповідності до частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Таким чином, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Суд зазначає, що наведені позивачем твердження про можливе переміщення до іншої військової частини є лише припущеннями та не підтверджуються жодними належними й допустимими доказами.
У матеріалах справи немає наказів, рапортів командирів чи будь-яких інших документів, які б свідчили про підготовку або видання рішень щодо призначення/переміщення позивача на посади до іншої військової частини.
При цьому, можливість переміщення не може розцінюватись як обґрунтована й реальна загроза, яка істотно ускладнить чи унеможливить виконання майбутнього рішення суду.
Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Також слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22.
Сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Факт протиправності прийнятого наказу відповідачем щодо позивача, а також факт наявності порушення прав останнього потребують доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи.
У ході розгляду клопотання про забезпечення позову судом не виявлено фактів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, у зв`язку з чим, не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви адвоката Різника Сергія Григоровича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Різника Сергія Григоровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун