ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 р. Справа № 440/12528/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2026, (головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, повний текст складено 18.03.26 року) по справі № 440/12528/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіш-Альянс ЛТД"
до Полтавської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіш-Альянс ЛТД" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів №UА806020/2025/000036/2 від 02.09.2025,
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2025/000133 від 02.09.2025.
В обґрунтування позову зазначило, що при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та картку відмови, а також неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 позов задоволено.
Полтавська митниця (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, не надання належної оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи містили розбіжності, в них відсутні всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказує, що в декларації митної вартості ТОВ «Фіш-Альянс ЛТД» вказано вартість витрат з навантаження/розвантаження в сумі 1056,78 євро, яка не підтверджена жодним з поданих до митного контролю документів.
В ході судового розгляду справи позивач зазначав, що витрати за розвантажувально-навантажувальні роботи визначені листом №8300 від 01.09.2025. При цьому, жодних доказів існування даного листа від UAB «NORDNIX» на дату митного оформлення ним не надано.
Наданий суду лист UAB «NORDNIX» від 15.10.2025 не є належним доказом на підтвердження понесених вище витрат, оскільки складений вже під час розгляду даної справи в суді та його переклад здійснено директором ТОВ «Фіш-Альянс ЛТД», а не перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Крім того, як вказано в самому листі від 15.10.2025, UAB «NORDNIX» надає за експедиційні послуги рахунки для оплати ТОВ «Фіш-Альянс ЛТД».
Жодних рахунків, на підтвердження вартості послуг наданих UAB «NORDNIX», позивачем не надано ні під час митного оформлення, ні при розгляді справи судом.
Також, вказує, що згідно інформації з мережі Інтернет (сайт www.msc.com) контейнер № TTNU8705464 , зазначений Продавцем в інвойсі від 18.06.2025 №13156, пакувальному листі, по коносаменту MEDUJV701506 повернуто порожнім 22.08.2025, що виключає можливість перебування вантажу на судні до дати завантаження на автомобіль 30.08.2025, вказаної в CMR.
Крім того, придбаний товар вимагає особливих умов зберігання - в рефрижераторах з дотриманням визначеного температурного режиму, а отже вказані обставини в сукупності свідчать про понесення декларантом додаткових витрат на зберігання вантажу в порту Клайпеда.
Звертає увагу, що декларантом не надано до митного оформлення жодних документів щодо договірних відносин Позивача з «UAB NORDNIX» та коносаменту №MEDUJV701506.
Надана суду копія договору між UAB «NORDNIX» та ТОВ «Фіш-Альянс ЛТД» №EKS-25/03/01 від 01.03.2025, не надавлась під час митного оформлення , не містить перекладу на українську мову, що унеможливлювало встановлення дійсного змісту відповідного договору.
Зауважує, що умовами вищевказаного Договору (перекладено за допомогою онлайн-перекладача) передбачено, що вартість наданих UAB «NORDNIX» послуг має підтверджуватись саме рахунками-фактурами, які не надані позивачем ні до митного оформлення ні до суду.
Наголошує, що в Клайпеді, Литва мали місце послуги з пакування товару (обробка) в порту на паллети, вартість яких не включена ні продавцем до ціни товару, ні ТОВ «Фіш-Альянс ЛТД» до складових митної вартості товару, відповідно до ч.10 ст. 58 МК України, зважаючи на умови поставки CFR.
Зазначає, що при застосуванні резервного методу митний орган брав за порівняння товар із подібним описом " шматочки нерки на шкірі (FrosenSockeye Saimon Trim Pieces skin on/ лат. Oncorhynchus nerka) - різні за формою та розміром. ", однаковою вагою- 17693 кг, пакуванням нетто при митному оформленні - 1300 карт. короба, укладені на палети.
Також порівняні товари мають одну країну походження- США, виробника- «Orca Bay Foods LLC», експортера товару- Company «SOGDA Limited, умови поставки CFR LT Клайпеда.
Дата митного оформлення, за яким здійснювалося порівняння (14.08.2025), є наближеною до дати спірного митного оформлення (01.09.2025).
Відповідні обрахунки числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом наведено у відповідних графах рішення про коригування митної вартості товару.
З урахуванням наведеного, вважає, що ним правомірно прийняті спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.
Позивач не подав відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст.229, ч. 1 ст.308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, пояснення сторін, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.02.2025 між ТОВ «Фіш-Альянс ЛТД» (покупець) та компанією «SOGDA Limited, Inc.» (США)(продавець) укладено контракт № 5, за умовами якого продавець зобов`язується продати, тобто передати у власність покупця, а покупець отримати у власність і оплатити рибу свіжоморожену і морепродукти за ціною, в асортименті та обсягах, зазначених в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту.
Розділом 3 Контракту визначено, що ціна товару, що поставляється за цим контрактом, вказується на кожну окрему партію в інвойсах.
Загальна вартість поставленого за цим Договором Товару - 3 000 000 доларів США.
Ціна на партію товару, що поставляється за цим контрактом, розуміється в доларах США при поставці Товару на умовах CFR, CIF - Одеса; FCA, CFR, CIF - Клайпеда, Литва; CIP, CPT, DAP - Полтава, EXW, FCA Оттендорф, Німеччина (Інкотермс-2020).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту валюта платежів-долари США.
Платежі за Товар за умовами цього Контракту здійснюються шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця:
- до відвантаження Товару - згідно проформ-інвойсів,
- після відвантаження Товару і до моменту отримання Товару Покупцем - згідно інвойсів, які є основним документом, що підтверджує кількість і суму відправленого товару покупцеві.
Оплата за Товар також може здійснюватися протягом 90 днів після отримання його покупцем, згідно інвойсів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця
Пунктами 5.1, 5.2 Контракту обумовлено, що умови поставки CFR, CIF - Одеса; FCA, CFR, C1F - Клайпеда, Литва; СІР, СРТ, DAP - Полтава, EXVV, FCA Оттендорф, Німеччина (Інкотермс-2020).
Термін поставки Товару протягом 90 днів з моменту оплати інвойсу. У разі не поставки або недопоставки Товару протягом 90 днів, Продавець, згідно акту звірки, зобов`язується повернути грошові кошти сплачені за Товар, на розрахунковий рахунок Покупця, а також відшкодувати неустойку, згідно п. 7.1 даного Договору.
Згідно п. 6.2 Контракту ціна упаковки та маркування включена в ціну товару.
На виконання умов контракту, компанія «SOGDA Limited, Inc.» поставила покупцю, зокрема, партію заморожених обрізів шматків нерки №№1, зі шкурою (Oncorhynchus Nerka) Froz Sockeye Salmon Trim Pieces #1, skin on (Oncorhynchus Nerka) на загальну суму 31 847,40 дол. США, що підтверджується інвойсом №13156 від 18.06.2025.
Сторонами не заперечується, шо товар поставлявся на умовах CFR Клайпеда, Литва (Інкотермс 2010).
Позивачем сплачено кошти за придбаний товар згідно платіжних інструкцій в іноземній валюті №40 від 03.06.2025 та №73 від 14.08.2025.
02.09.2025 з метою митного оформлення товару, ТОВ "Фіш-Альянс ЛТД" подало до Полтавської митниці митну декларацію №25UA806020006586U2 , митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору в розмірі 31 847,40 дол. США.
На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивач надав, зокрема: сертифікат якості- (Quality Certificate) від 18.06.2025, пакувальний лист (Packing list) від 18.06.2025, рахунок-проформа (Proforma invoice) № 13156 від 14.05.2025, рахунок-фактура (інвойс)(Invoice) № 13156 від 18.06.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна від 30.08.2025, супровідний документ ТІ 25LTLUB00005EFF8K1 від 30.08.2025,сертифікат про походження товару (Certificate of origin) б/н від 18.06.2025, транспортний документ від 25.08.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті № 40 від 03.06.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті № 73 від 14.08.2025, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 205 від 29.08.2025, довідка про транспортні витрати № 29С-4 від 29.08.2025, контракт № 5 від 13.02.2025, договір-доручення №Т-П/ВС-118 на надання послуг на брокерсько - митне обслуговування від 29.11.2024, договір на виконання перевезення вантажу № 25/08 від 25.08.2025, договір № 17С-25 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 17.01.2025, лист № 29/08-02 від 29.08.2025, лист технологічний процес отримання товару 02/09 від 02.09.2025, лист 02/09-01 від 02.09.2025, лист відповідь від 02.09.2025.
За результатами опрацювання документів, наданих на підтвердження митної вартості, митний орган встановив, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, згідно зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 13.02.2025 № 5 та рахунку-фактури від 18.06.2025 № 13156 передбачена поставка товарів на умовах CFR Klaipeda (Інкотермс 2010 згідно п. 3.3 Контракту). У рахунку-фактурі від 18.06.2025 №13156, сертифікаті якості від 18.06.2025 № б/н, сертифікаті походження від 18.06.2025 № б/н зазначено номер контейнера TTNU8705464, у який товар завантажено у порту відправлення відправником "Company "SOGDA Limited" (CША), проте до митного оформлення не подано транспортний документ (коносамент), за яким здійснено переміщення контейнеру. У зв`язку з викладеним вище, не підтверджено маршрут слідування вантажу.
Відповідно до вимог п. 5.5 Контракту від 13.02.2025 №5 визначено, що продавець надає покупцеві транспортні документи, у тому числі коносамент. Оскільки, у рахунку-фактурі від 18.06.2025 № 13156 зазначено номер контейнера TTNU8705464, можна дійти висновку, що станом на 18.06.2025 товар вже був завантажений на судно та слідував в порт призначення. З порту Клайпеди товар завантажено на відправку в Україну згідно наданої CMR 30.08.2025. Отже, до митного оформлення коносамент не надано, інвойс датований 18.06.2025, а CMR 30.08.2025, що може свідчити про зберігання товару в Клайпеді. Тобто, невідомо які витрати були понесені, окрім завантаження на автомобіль, а саме: обробка в порту прибуття - вивантаження з судна, зберігання товарів на складі в порту.
Отже, за даних умов поставки до складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на вивантаження товару та обробку оцінюваних товарів в порту (зберігання та завантаження на автомобіль).
Однак, згідно декларації митної вартості №25UA806020006586U2 до митної вартості включено лише транспортні витрати (63000 грн) та вартість навантаження/розвантаження (1056,78 EUR), а відомості про вартість зберігання товару в порту призначення відсутні, отже, не включені до заявленої митної вартості.
Зазначена вартість навантаження/розвантаження (1056,78 EUR) не підтверджується жодним з поданих документів, що викликає сумніви в заявленій сумі понесених витрат, як складової митної вартості. До митного оформлення надано транспортний документ від 25.08.2025 в якому зазначено, що експедитором виступає підприємство "UAB NORDNIX", проте договірні відносини з даним підприємством не підтверджено жодним з документів.
За ЕМД № 25UA806020006586U2 загальна вартість партії товару становить 31 847,4 USD. Декларантом разом з ЕМД подано банківські платіжні документи від 03.06.2025 №40 та від 14.08.2025 №73 на загальну суму оплати 42 971,4 USD. У графі "Призначення платежу" банківських документів від 14.08.2025 № 73 зазначено посилання на контракт №5 від 13.02.2025 та рахунок № 13156, а в документі від 03.06.2025 №40 ще й зазначено посилання на інвойс №13161, який не подано до митного оформлення, що не дає можливості митному органу провести числовий розрахунок суми попередньої оплати за товар.
У зв`язку з цим, відповідач запропонував додатково надати позивачу на підтвердження митної вартості товарів, а саме: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; документи, що містять відомості про вартість страхування; банківські платіжні документи про попередню оплату за товари; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію експортної МД країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за власним бажанням - додаткові наявні у декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
На запит митниці, декларант повідомив, що інших додаткових документів протягом 10 календарних днів надати немає можливості.
02.09.2025 за наслідками розгляду документів та пояснень, наданих декларантом митним органом прийняті:
- рішення про коригування митної вартості товарів №UА806020/2025/000036/2,
- картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2025/000133.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення та картка відмови прийняті відповідачем необґрунтовано, а тому є протиправними.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.
Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).
Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.
Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною контракту від 13.02.2025) з урахуванням інвойсу.
Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.
Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.
У графі 33 рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
- згідно зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 13.02.2025 № 5 та рахунку-фактури від 18.06.2025 № 13156 передбачена поставка товарів на умовах CFR Klaipeda (Інкотермс 2010 згідно п. 3.3 Контракту). За ЕМД № 25UA8060200Q6586U2 загальна вартість партії товару становить 31847,4 USD. Декларантом разом з ЕМД подано банківські платіжні документи від 03.06.2025 №40 та від 14.08.2025 № 73 на загальну суму оплати 42 971,4 USD. У графі «Призначення платежу» банківських документів від 14.08.2025 № 73 зазначено посилання на контракт №5 від 13.02.2025 та рахунок № 13156, а в документі від 03.06.2025 №40 ще й зазначено посилання на інвойс №13161, який не подано до митного оформлення, що не дає можливості митному органу провести числовий розрахунок суми попередньої оплати за товар;
- у рахунку-фактурі від 18.06.2025 № 13156, сертифікаті якості від 18.06.2025 № б/н, сертифікаті походження від 18.06.2025 № б/н зазначено номер контейнера TTNU8705464, у який товар було завантажено у порту відправлення відправником «Company "SOGDA Limited"» (США), проте до митного оформлення не подано транспортний документ (коносамент), за яким здійснено переміщення контейнеру. У зв`язку з викладеним вище, не підтверджено маршрут слідування вантажу;
- відповідно до вимог п. 5.5 Контракту від 13.02.2025 № 5 визначено, що продавець надає покупцеві транспортні документи, у тому числі коносамент, Оскільки, у рахунку-фактурі від 18.06.2025 № 13156 зазначено номер контейнера TTNU8705464, можна дійти висновку, що станом на 18.06.2025 товар вже був завантажений на судно та слідував в порт призначення. З порту Клайпеди товар завантажено на відправку в Україну згідно наданої CMR 30.08.2025. Отже, до митного оформлення коносамент не надано, інвойс датований 18.06.2025, а CMR 30.08.2025, що може свідчити про зберігання товару в Клайпеді. Тобто, невідомо які витрати були понесені, окрім завантаження на автомобіль, а саме: обробка в порту прибуття - вивантаження з судна, зберігання товарів на складі в порту.
- згідно декларації митної вартості № 25UA806020006586U2 до митної вартості включено лише транспортні витрати (63000 грн) та вартість навантаження/розвантаження (1056,78 EUR), а відомості про вартість зберігання товару в порту призначення відсутні, отже, не включені до заявленої митної вартості;
- вартість навантаження/розвантаження (1056,78 EUR) не підтверджується жодним з поданих документів, що викликає сумніви в заявленій сумі понесених витрат, як складової митної вартості;
- до митного оформлення надано транспортний документ від 25.08.2025 в якому зазначено, що експедитором виступає підприємство «UAB NORDNIX», проте договірні відносини з даним підприємством не підтверджено жодним з документів;
- не надано запитуваних документів.
Джерелом інформації по товарам слугувала цінова інформація, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митне оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, а саме: МД від 14.08.2025 № 25UA10[телефон приховано]U0, де розрахунок митної вартості складає 4,11 USD/кг.
При визначенні подібності товару враховувались наступні чинники: товар - частини лосося морожені, додання харчових добавок і приправ, без вмісту складових сумішей, не піддані тепловій і кулінарній обробці, не консервовані; шматочки нерки на шкірі (Frozen Sockeye Salmon Trim Pieces skin on/ лат.Oncorhynchus nerka); країна походження - USА, умови поставки CFR- Klaipeda, виробник «Огса Baу Foods LLC», вага 17 693 кг.
Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.
Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Щодо доводів скаржника про не надання достатніх документів на підтвердження витрат на транспортування та розбіжності у наданих документах, зокрема, відсутність у поданих документах відомостей про витрати на зберігання товару та не надання документів по взаємовідносинам з UAB «NORDNIX», в тому числі рахунків на оплату.
Відповідно до п.6 ч. 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Крім того, в розділі ІІІ «Правил заповнення декларації митної вартості» (затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599) вказано про те, що в графі 20 декларації митної вартості (ДМВ) зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, а також інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг у відповідності до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Таким чином, підтвердженням транспортних витрат є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
При цьому, перелік транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, наведений у розділі ІІІ Правил №599 не є вичерпним.
Судом встановлено, що на підтвердження транспортних витрат позивач надав митному органу міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 30.08.2025, супровідний документ ТІ 25LTLUB00005EFF8K1 від 30.08.2025, транспортний документ від 25.08.2025, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № 205 від 29.08.2025, довідку про транспортні витрати № 29С-4 від 29.08.2025, договір на виконання перевезення вантажу № 25/08 від 25.08.2025, договір № 17С-25 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 17.01.2025.
Також, до суду позивач додатково надав договір з UAB "NORDNIX", лист від 01.09.2025, складений UAB "NORDNIX", інвойси № GTR251795 від 25.08.2025 та № GTR251891 від 29.08.2025, акт виконаних робіт від 01.03.2025 та платіжну інструкцію в іноземній валюті № 95 від 02.10.2025.
Колегія судів зазначає, що суд не може обмежити право декларанта довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час митного оформлення товару.
Право надавати заперечення щодо висновків митного органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається особі як на усіх стадіях митного контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
Отже, подані позивачем до суду документи про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, а тому суд першої інстанції правомірно їх врахував .
Так, організацію перевезення товару ТОВ «Фіш-Альянс ЛТД» здійснювало ТОВ «Аквапродлогістика» на підставі договору на виконання перевезення вантажу № 25/08 від 25.08.2025 та UAB "NORDNIX" на підставі договору експедирування вантажів № EKS-25/03/01 від 01.03.2025
29.08.2025 ТОВ «Аквапродлогістика» виставило позивачу рахунок на оплату № 205 про необхідність сплати наступних послуг на загальну суму 115 000,00 грн:
- транспортно-експедиційні послуги м. Клайпеда (Литва) - м/п Яготин (Україна) - 62 000,00 грн;
- експедиційна винагорода до кордону - 1 000,00 грн;
- транспортно-експедиційні послуги м/п Яготин (Україна) - м. Полтава (Україна) - 51 000,00 грн;
- експедиційна винагорода по Україні - 1 000,00 грн.
Цього ж дня, ТОВ «Аквапродлогістика» склало довідку про транспортні витрати, якою повідомлено про те, що вартість транспортних витрат по доставці вантажу для ТОВ «Фіш-Альянс ЛТД» по маршруту м. Клайпеда (Литва) до митного кордону м/п Яготин (Україна) склала 62 000,00 грн. Експедиційна винагорода до кордону склала 1000,00 грн. Вантаж застрахований не був.
Вищевказані документи надавались митному органу під час митного оформлення ввезеного товару, що не заперечується відповідачем.
Крім того, UAB "NORDNIX" надано позивачу експедиторські послуги на загальну суму 1056,78 євро, що включали в себе: експедиторські послуги, гарантію, вет. сертифікат, плату за адміністрування транзиту, ветеринарне оформлення вантажів, розвантаження та обробку, митну декларацію, обробку до рампи, послуги контейнерної лінії, що вбачається з інвойсів № GTR251795 від 25.08.2025 та № GTR251891 від 29.08.2025.
Листом від 01.09.2025 UAB "NORDNIX" повідомило позивача, що в місці розвантаження Клайпеда, Литва були проведені експедиційні роботи, включаючи вантажувально-розвантажувальні роботи на загальну суму 1056,78 євро.
Таким чином, витрати на експедиційні та вантажно-розвантажувальні роботи в місці завантаження - Клайпеда, Литва визначені листом №8300 від 01.09.2025 були враховані при подачі митної декларації.
Як наслідок, позивачем правомірно включено до митної вартості товару витрати на експедиційні послуги в розмірі 1056,78 євро.
Доводи апелянта про врахування судом листа UAB "NORDNIX" від 15.10.2025, який не є належним доказом на підтвердження понесених вище витрат, оскільки датований під час розгляду справи в суді та перекладений неповноважною особою, колегія суддів оцінює критично з огляду на наявність інших доказів, що підтверджують спірні витрати.
Доводи скаржника про не надання рахунків на оплату від UAB «NORDNIX» колегія суддів відхиляє, оскільки відповідні рахунки позивач надав суду апеляційної інстанції, оцінка яким надана вище.
Доводи апеляційної скарги про не включення позивачем до митної вартості товару витрат на зберігання товару з посиланням на відомості з сайту www.msс.com колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.
За твердженням позивача, всі складові витрат на перевезення, вказані у рахунках на оплату транспортних послуг, а також довідці про транспортні витрати.
Натомість, відповідачем не спростовано наведених обставин та не надано жодних доказів на підтвердження понесення ТОВ «Фіш-Альянс ЛТД» додаткових витрат, окрім тих, що визначені зазначеними вище документами.
Доводи скаржника про не надання декларантом копії коносаменту колегія суддів вважає такими, що не є достатніми підставами для не визнання митної вартості.
Так, спірний товар поставлявся на умовах CFR, port Klaipeda, Lithuania.
За офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) CFR (Cost and Freight) "Вартість і фрахт" означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту.
Таким чином, у даному випадку поставки товару на умовах CFR (ІНКОТЕРМС-2010) транспортні витрати вже є включеними до фактурної вартості товару, тому при визначенні митної вартості не додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Отже, партії товару на умовах поставки CFR поставлялись з США на територію України продавцем до порту Klaipedа, Литва, а потім перевантажувались на автотранспорт покупця, тому коносамент, складений продавцем не впливає на транспортні витрати, понесені покупцем з огляду на те, що до порту призначення відповідні витрати мали бути понесені саме SOGDA Limited, Inc.
При цьому, маршрут, по якому мав переміщуватись товар зазначений в інвойсі: Seattle, USA - Klaipeda, Lithuania.
Натомість, митним органом не спростовано вищенаведеного, як і не зазначено, як відсутність коносаменту могла вплинути на правильність визначення ТОВ «Фіш-Альянс ЛТД» митної вартості ввезених товарів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про надання позивачем всіх необхідних документів на підтвердження транспортних витрат.
Щодо доводів митного органу у рішенні про коригування митної вартості про розбіжності у ціні товару, зазначеній у митній декларації № 25UA806020006586U2 від 02.09.2025 (31 847,40 дол. США) та банківських платіжних документах від 03.06.2025 № 40 та від 14.08.2025 № 73 (42 971,40 дол. США).
Як пояснив позивач, у митній декларації № 25UA806020006586U2 вартість товару складає 31847, 40 дол. США. Платіжним документом № 40 від 03.06.25 покупцем зроблено передплату 20% по проформі інвойсу № 13156 від 14.05.25 (Заморожені обрізи нерки) в сумі 7 920,00 дол. США та доплата по інвойсу 13161 від 13.02.2025 (Заморожений хек) 20% на суму 11 124,00 дол. США. Загальна сума по платіжному документу склала 19 044,00 дол. США.
В свою чергу, доплата за Заморожені обрізи нерки здійснена згідно інвойсу № 13156 від 18.06.2025 у сумі 23927,4 дол. США згідно платіжного документу № 73 від 14.08.2025, отже за даний товар загальна сума оплати склала 7920,00 +23927,40 = 31847,4 дол. США.
До митного оформлення декларант надавав також лист від 29.08.2025 з роз`ясненнями щодо розподілу коштів по платіжним документам № 40 від 03.06.2025 та № 73 від 14.08.2025.
Митним органом не спростовано вищенаведеного та не зазначено підстав не врахування листа від 29.08.2025 під час перевірки правильності визначення митної вартості товару.
Щодо доводів скаржника про те, що в Клайпеді ( Литва), мали місце послуги з пакування товару (обробка) в порту Клайпеда на паллети, вартість яких не включена до ціни товару.
Відповідно до п.6.1. Контракту № 5 від 13.02.2025 товар поставляється в експортній упаковці відповідно до типу товару і стандартам країни Продавця. Кожна одиниця товару повинна мати етикетку українською мовою, де повинна бути вказана наступна інформація про продукт і його виробника:1) назву продукту; 2) назва і адреса виробника продукту;3) дата виробництва / заморозки в форматі "день місяць рік"; 4) маса нетто продукту; 5) термін та умови зберігання продукту; 6) калорійність. Покупець направляє Продавцю вид етикетки на кожен вид Товару,
Згідно з п. 6.2 Контракту ціна упаковки і маркування включена в ціну Товару.
Як вказував позивач товар поставлявся в картонних коробках, які в свою чергу були розміщені на дерев`яних піддонах/палетах, додатково ТОВ "Фіш-Альянс ЛТД" не здійснювалося перепакування товару.
Лише зазначення у інвойсі №13156 від 18.06.2025, сертифікаті якості б/н від 18.06.2025, пакувальному листі б/н від 18.06.2025 про відправлення товару в 1300 картонних коробках достеменно не підтверджує, що останні не розміщувались на палетах.
Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави вважати про не включення декларантом витрат на пакування до митної вартості товару.
Доводи скаржника як на підставу визначення митної вартості товару за резервним методом - не надання позивачем на запит митниці всіх витребуваних документів колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності! такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Колегія суддів зазначає, що вказані у ч. 3 ст. 53 МК України документи мають надаватись митному органу лише за їх наявності у декларанта. Натомість, відсутність таких документів з огляду на їх не складання не слугувати підставою для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару.
Доводи апелянта про те, що при виконанні митних формальностей за спірною митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, колегія суддів вважає такими, що не стосуються обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару.
Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 57 МК Верховний Суд зробив у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а.
Колегія суддів також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.
Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларантові, разом з тим, зауважує, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 08.10.2019 по справі №803/776/17.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, вважає, що останні кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Доводи апеляційної скарги, що задекларований позивачем рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями раніше та посилання на розрахунок митної вартості за резервним методом колегія суддів оцінює критично, оскільки митним органом під час коригування лише взято за порівняння опис товару, виробника, країну походження, вагу, умови поставки та експортера.
Водночас, на митну вартість товару впливають й інші показники, такі як фактурна вартість, маршрут транспортування та інші комерційні умови поставки.
Крім того, в судовому засіданні позивач з посиланням на фотознімки придбаних партій риби пояснив, що ним придбано партії товару за різними цінами з огляду на відмінність у їх якості. При цьому, зауважив, що код товару незалежно від того які обрізі риби ним придбавались є незмінним. Наведені обставини визнала і митниця.
Водночас, доказів врахування якості товару під час визначення митної вартості за резервним методом митний орган не надав.
Як наслідок, лише подібність ввезеного позивачем товару з тими, що порівнювала митниця за виробником, вагою, умовами поставки чи країною походження беззаперечно та достеменно не свідчить про те, що задекларований позивачем рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями раніше.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.
Інші доводи та заперечення сторін на правильність висновків суду першої інстанції не впливають. Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Полтавської митниці залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 по справі № 440/12528/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 07.08.2026 року