ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
05 серпня 2026 року м. Львів Справа №569/6778/26 пров. №А/857/34280/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кушнір В.О.,
суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Плесак М.В.
представника позивача Дмитренко Р.П.
представника відповідача Колесник Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 червня 2026 року у справі №569/6778/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради, інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Лемещук Яни Миколаївни про визнання дій та бездіяльності протиправними,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває справа за апеляційною скаргою Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 червня 2026 року у справі №569/6778/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради, інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Лемещук Яни Миколаївни про визнання дій та бездіяльності протиправними.
На адресу суду 28 липня 2026 року надійшло клопотання представника позивача Дмитренко Р.П. про залишення без розгляду апеляційної скарги у справі №569/6778/26 у якій просила повернути апеляційну скаргу представнику відповідача.
В судовому засіданні Дмитренко Р.П. уточнила вимоги поданого клопотання і просила закрити апеляційне провадження у справі №569/6778/26.
Вказане клопотання заявник обґрунтовує тим, що апеляційна скарга представника відповідача подана без документів, які підтверджують повноваження представника Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради на подання апеляційної скарги.
Перевіривши вказане клопотання та матеріали апеляційної скарги, заслухавши доводи сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Водночас частиною другою цієї статті прямо передбачено, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Таким чином, законодавцем встановлено загальне правило щодо здійснення представництва в адміністративному судочинстві тільки адвокатом або законним представником, однак із цього правила зроблено спеціальний виняток для справ незначної складності. У таких справах представником може бути не лише адвокат, а й інша фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та належним чином уповноважена особою, інтереси якої вона представляє.
При цьому самопредставництво юридичної особи та представництво за довіреністю є різними за своєю правовою природою формами участі юридичної особи в судовому процесі, а тому відсутність у Колесник Л.С. права діяти від імені Департаменту в порядку самопредставництва саме по собі не свідчить про відсутність у неї повноважень як представника за довіреністю.
Колегія суддів звертає увагу, що наведений заявником висновок про те, що подання звичайної довіреності, підписаної керівником юридичної особи, не може бути належним підтвердженням повноважень представника, є правильним лише у тій частині, що довіреність дійсно не є документом, який підтверджує самопредставництво юридичної особи. Водночас із цього не випливає, що така довіреність не може підтверджувати повноваження особи на здійснення представництва юридичної особи у суді.
Навпаки, статтею 59 КАС України прямо передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи, а довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом або установчими документами.
Отже, за наявності належним чином оформленої довіреності від імені юридичної особи особа, яка не є адвокатом, може здійснювати її представництво у справі незначної складності. Такий висновок узгоджується із системним тлумаченням положень статей 57 та 59 КАС України.
При цьому, колегія суддів враховує, що предметом розгляду у цій справі є спір, який за своїм характером, предметом доказування та складом учасників належить до справ незначної складності.
Відповідно до частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та/або судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, крім справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цьому випадку справа розглядається в порядку адміністративного судочинства та за своїм характером не належить до категорій справ, для яких КАС України встановлює обов`язковий розгляд виключно за правилами загального позовного провадження. Відтак на неї поширюється передбачене частиною другою статті 57 КАС України правило щодо можливості здійснення представництва особою, яка не є адвокатом.
Таким чином, посилання заявника на загальне правило про здійснення представництва адвокатом без урахування спеціального положення частини другої статті 57 КАС України не може бути підставою для висновку про неналежність представника Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради.
Колегія суддів також відхиляє доводи клопотання про неналежне оформлення довіреності № 11-11/26 від 06 січня 2026 року у зв`язку з нібито відсутністю у ній необхідних реквізитів.
Як убачається з матеріалів, долучених до апеляційної скарги, довіреність містить відомості про особу, яка її видала, - директора Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Матаєву І.А., зазначення особи, якій надано повноваження, - Колесник Л.С., дату її видачі, номер довіреності, а також визначення обсягу повноважень представника щодо представництва інтересів Департаменту в судах.
Отже, твердження заявника про те, що довіреність не містить назви чи реквізитів, не відповідає змісту самого документа, долученого до матеріалів апеляційного провадження.
Більше того, на підтвердження повноважень Колесник Л.С. до апеляційної скарги подано не лише зазначену довіреність, а й розпорядження про її призначення на посаду головного спеціаліста-юриста відділу правового забезпечення Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Наведені документи у своїй сукупності підтверджують як наявність трудових відносин Колесник Л.С. з Департаментом муніципальної варти Рівненської міської ради, так і факт надання їй відповідних повноважень на представництво інтересів цього органу в суді.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що для вирішення питання про можливість участі Колесник Л.С. у цій справі в якості представника визначальним є не встановлення наявності у неї повноважень на самопредставництво юридичної особи, а перевірка належності наданої їй довіреності як документа, що підтверджує повноваження представника у справі незначної складності.
За змістом частини третьої статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом або установчими документами. У цій справі довіреність видана директором Департаменту, а доказів того, що Матаєва І.А. не була уповноважена на її видачу або що її повноваження як керівника припинилися чи були обмежені на момент видачі довіреності, матеріали справи не містять.
Відтак підстав вважати, що довіреність № 11-11/26 від 06 січня 2026 року видана неналежною особою або не підтверджує повноважень Колесник Л.С. на представництво інтересів Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради, колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що на момент подання апеляційної скарги повноваження Колесник Л.С. на представництво інтересів Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради були підтверджені належними документами, а тому відсутні передбачені законом підстави для закриття апеляційного провадження.
При цьому колегія суддів враховує, що право на апеляційний перегляд судового рішення є складовою права на судовий захист, а процесуальні норми щодо підтвердження повноважень представника мають застосовуватися з урахуванням їх мети - забезпечення достовірності волевиявлення особи, яку представляють, та належної ідентифікації особи, уповноваженої на вчинення процесуальних дій, а не для створення необґрунтованих перешкод у доступі до суду.
У цьому випадку матеріали апеляційного провадження не дають підстав для висновку про те, що апеляційну скаргу подано особою, яка не мала повноважень діяти від імені Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради. Навпаки, надана довіреність, розпорядження про призначення Колесник Л.С. на посаду та витяг з ЄДР у своїй сукупності дають можливість однозначно встановити особу представника, особу, яку вона представляє, та обсяг наданих їй повноважень.
За таких обставин колегія суддів не встановила порушень вимог КАС України щодо підтвердження повноважень особи, яка підписала та подала апеляційну скаргу, а наведені у клопотанні доводи не можуть бути підставою закриття апеляційного провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що клопотання представника позивача про закриття апеляційного провадження є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 12, 57, 59, 305 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача Дмитренко Р.П. про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/6778/26.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 06 серпня 2026 року.
Суддя-доповідач В. О. Кушнір
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин