УХВАЛА
07 серпня 2026 року
м. Київ
справа №420/36391/23
адміністративне провадження №К/990/39157/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Загороднюка А. Г., Радишевської О. Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 420/36391/23, за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - Кадрова комісія, Комісія, відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - Офіс Генерального прокурора, відповідач-2), Одеської обласної прокуратури (далі - Одеська обласна прокуратура, відповідач-3), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур «Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою для складання іспиту у формі анонімного тестування y з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також ненаданням документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту» від 02.11.2023 № 5, прийняте щодо ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської обласної прокуратури від 01.12.2023 № 1912к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності Одеської обласної прокуратури з 05.12.2023;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.12.2023 по дату прийняття рішення у цій справі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур «Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою для складання іспиту у формі анонімного тестування y з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також ненаданням документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту» від 02.11.2023 № 5, прийняте щодо ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Одеської обласної прокуратури від 01.12.2023 № 1912к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності Одеської обласної прокуратури з 05.12.2023. Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.12.2023 по 13.03.2024 у сумі 157 091,04 грн з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності Одеської обласної прокуратури з 05.12.2023 та у частині стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 05.12.2023 по 13.03.2024 у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 48 000,04 грн з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
15.10.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.10.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Загороднюка А. Г., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 420/36391/23.
Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024.
14.11.2024 до Верховного Суду від позивача надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 420/36391/23, оскільки постанови суду касаційної інстанції, на які покликається касатор, не містять висновків суду щодо застосування норм права, які є релевантними при розгляді цієї справи, а тому уважає, що у суду касаційної інстанції були відсутні підстави для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Крім того, заявник уважає, що у суду касаційної інстанції були відсутні підстави для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, посилаючись на те, що правовий висновок Верховного Суду у випадку, який склався у цій справі, вже сформований у справі № 640/24464/20.
Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2026 закінчено підготовку указаної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Розпорядженням т. в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05.08.2026 № 1014/0/78-26 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 420/36391/23 у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартинюк Н. М., яка входить до складу постійної колегії суддів.
Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.08.2026 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Загороднюка А. Г., Радишевську О. Р. для розгляду судової справи № 420/36391/23.
Заперечення проти заявленого клопотання від учасників справи до Верховного Суду не надходили.
Розглянувши заявлене клопотання про закриття касаційного провадження у цій справі, Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, КАС України визначено вичерпний перелік підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
Верховним Судом під час розгляду матеріалів касаційної скарги Офісу Генерального прокурора у цій справі вже вирішувалося питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Зокрема, в ухвалі від 22.10.2024 Верховний Суд зазначив, що обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів; касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Відповідно до частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: 1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги; 2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося; 4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом; 5) після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Обговоривши доводи, наведені у клопотанні про закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 339 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у розглядуваному випадку згадані підстави для закриття не є абсолютно беззаперечними та такими, що повною мірою усувають потребу касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень з урахуванням тих, підстав з яких касаційне провадження було відкрито, а отже, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного перегляду справи, у задоволенні заявленого клопотання необхідно відмовити.
При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що позивач скористався своїм правом та подав відзив на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора, у якому виклав заперечення щодо доводів касаційної скарги.
Також Верховний Суд зауважує, що касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюється з урахуванням вимог статті 341 КАС України та передбачає здійснення перевірки повноти з`ясування судами встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права.
Заперечення позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, будуть перевірені під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у справі № 420/36391/23.
Таким чином відсутні підстави для закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 339 КАС України.
З урахуванням зазначеного, клопотання позивача про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 420/36391/23 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 327, 345, 339, 355, 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 420/36391/23, за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
О.Р. Радишевська
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду