Справа № 635/8080/26
Провадження № 2/635/7512/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій щодо розповсюдження недостовірної інформації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , і якому просить:
-визнати те, що ОСОБА_2 , власноручно, вписуючи напроти прізвища ОСОБА_1 у Відомість на видачу гуманітарної допомоги мешканцям смт Високий за ініціативи Президента України від 28.04.2022 року слово «відмовилась» внесла до цієї Відомості недостовірну інформацію про її відмову від отримання пакету, який потім виявився, зі слів ОСОБА_3 , пакетом продуктів харчування, які вона мала право отримати на підставі постанови Кабінету міністрів України №328 від 20.03.2022 року, в обсягах встановлених в Додатку до цієї постанови;
-визнати незаконною дію ОСОБА_2 щодо власноручного, вписання напроти прізвища ОСОБА_1 у Відомість на видачу гуманітарної допомоги мешканцям смт Високий за ініціативи Президента України від 28.04.2022 року слово «відмовилась»;
-визнати дію ОСОБА_2 стосовно передачі до Височанської селищної ради Відомості на видачу гуманітарної допомоги мешканцям смт Високий за ініціативи Президента України від 28.04.2022 року, де навпроти прізвища ОСОБА_1 вписано слово «відмовилась» такою що порушила її права гарантовані ст. 32 Конституції України, та такою що є розповсюдженням стосовно неї недостовірної інформації;
-зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно неї недостовірну інформацію шляхом повідомлення Височанську селищну раду про те, що вона ( ОСОБА_2 ) внесла у Відомість на видачу гуманітарної допомоги мешканцям смт Високий за ініціативи Президента України від 28.04.2022 року проти прізвища ОСОБА_1 недостовірну інформацію, а саме: вписала слово «відмовилась».
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу позовної заяви. На обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що у 2025 році вона отримувала пенсію на рівні прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Згідно довідки ДПС протягом 2025 року пона доходів не мала.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду звільнити від сплати судового збору за наявності умов, передбачених пунктами 1-3 частини 1 зазначеної статті.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Відповідно до ст. 136 ЦПК України, ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Водночас, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається, виходячи з наведених в ній обставин.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».
З наданого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору не вбачається наявності достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Відсутність у позивача за 2025 рік доходів, які підлягають оподаткуванню, про що слідує із наданої позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, не свідчить про відсутність інших доходів з огляду на те, що позивач є особою пенсійного віку та отримує пенсію за віком.
Згідно довідки про доходи ПФУ позивач отримала за 2025 р. пенсію в сумі 28332,00 грн.
Проте, надані позивачем документи самі по собі підтверджують виключно суму отриманої нею за попередній календарний рік пенсії, але не підтверджують як загальний розмір доходу за попередній календарний рік так і загальний майновий стан заявника.Жодних відомостей про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, наявності рухомого чи нерухомого майна, позивач до суду не надала, що унеможливлює дійти висновку про дійсні доходи позивача та її матеріальне становище, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає праву ОСОБА_1 повторно звернутись до суду з таким клопотанням та надати відповідні документи, які підтверджують обставини, на які позивач він посилається.
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України з таких підстав.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 331,20 гривень.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною від основних вимог, отже при поданні позовної заяви сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень за кожну з трьох вимог немайнового характеру окремо у відповідності до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», що у загальному розмірі складає 3 993,60 гривень.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху для сплати судового збору у сумі 3 993,60 гривень та надання до Харківського районного суду Харківської області оригіналу квитанції про сплату цих витрат.
Для вчинення вказаних дій позивачу слід надати строк 15 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статями 136,137, 177, 185 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій щодо розповсюдження недостовірної інформації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків та роз`яснити позивачу, що якщо вона відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.М. Якішина